Фінал Ліги Європи УЄФА 2015 — Вікіпедія

Фінал Ліги Європи УЄФА 2015
Турнір Ліга Європи УЄФА 2014—2015
Дата 27 травня 2015
Стадіон Польща «Національний стадіон», Варшава
Гравець матчу Евер Банега («Севілья»)
Арбітр Мартін Аткінсон (Англія)
Глядачі 45 000
2014
2016
Урочисте відкриття фіналу Ліги Європи УЄФА 2015. Варшава, стадіон "Народови", 27 травня 2015 року

Фіна́л Лі́ги Євро́пи УЄФА́ 2015 — фінальний матч Ліги Європи УЄФА сезону 2014—2015, 44-го сезону другого за престижністю європейського клубного футбольного турніру, організованого УЄФА, а також 6-го сезону у форматі Ліги Європи УЄФА після реорганізації з Кубка УЄФА. Гра відбулась 27 травня 2015 року на «Національному стадіоні» у Варшаві (Польща)[1], де зустрілись український «Дніпро» та багаторазова володарка титулів іспанська «Севілья». «Севілья» виграла матч з рахунком 3—2, здобувши рекордний четвертий титул[2][3].

Як переможець, «Севілья» отримала право зіграти проти переможця Ліги чемпіонів УЄФА 2014—2015 в Суперкубку УЄФА 2015. Також іспанський клуб вперше автоматично виступатиме в Лізі чемпіонів УЄФА 2015—16, не зважаючи на те, що він не кваліфікувався за підсумками національного чемпіонату[4]. Він гарантовано проходить в раунд плей-офф, в той час, як фіналісти Ліги чемпіонів 2015 («Ювентус» та «Барселона») вже пройшли туди за підсумками національних чемпіонатів, тому їх місця як фіналістів Ліги чемпіонів не будуть використовуватися[5].

Місце зустрічі[ред. | ред. код]

«Національний стадіон» в Варшаві був оголошений місцем проведення фіналу на засіданні Виконавчого комітету УЄФА 23 травня 2013 року[6]. Це був перший фінальний клубний матч УЄФА, проведений в Польщі.

Передісторія[ред. | ред. код]

«Дніпро» вперше потрапив до фіналу європейських клубних турнірів. А також став другою українською командою, що досягла фіналу Кубку УЄФА/Ліги Європи, після донецького «Шахтаря», який переміг «Вердер» у фіналі 2009 року в Стамбулі, і третьою українською командою, що зіграла у фіналі європейських клубних турнірів, після донецького «Шахтаря» і київського «Динамо», який виграв у двох фіналах Кубку володарів кубків УЄФА у 1975 та 1986 роках.

Для «Севільї» це був четвертий фінал Кубку УЄФА/Ліги Європи, при цьому вона вигравала у всіх трьох попередніх фіналах (у 2006, 2007 та 2014 роках). За результатами гри «Севілья» стала рекордсменом турніру, випередивши «Ювентус», «Інтернаціонале» і «Ліверпуль»[7].

Команди-учасниці матчу ніколи до цього не зустрічалися у клубних змаганнях УЄФА.

Шлях до фіналу[ред. | ред. код]

Примітка: У таблиці рахунок фіналіста наведений першим (В = вдома; Г = в гостях).

Україна Дніпро Раунд Іспанія Севілья
Ліга чемпіонів Ліга Європи
Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра
Данія Копенгаген 0–2 0–0 (В) 0–2 (Г) Третій кваліфікаційний раунд Не брав участі
Ліга Європи УЄФА
Хорватія Хайдук 2–1 2–1 (В) 0–0 (Г) Раунд плей-оф
Суперник Результат Груповий етап Суперник Результат
Італія Інтернаціонале 0–1 (В) Тур 1 Нідерланди Феєнорд 2–0 (В)
Франція Сент-Етьєн 0–0 (Г) Тур 2 Хорватія Рієка 2–2 (Г)
Азербайджан Карабах 0–1 (В) Тур 3 Бельгія Стандард 0–0 (Г)
Азербайджан Карабах 2–1 (Г) Тур 4 Бельгія Стандард 3–1 (В)
Італія Інтернаціонале 1–2 (Г) Тур 5 Нідерланди Феєнорд 2–0 (Г)
Франція Сент-Етьєн 1–0 (В) Тур 6 Хорватія Рієка 1–0 (В)
2 місце групи F
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Італія Інтернаціонале 6 3 3 0 6 2 +4 12
Україна Дніпро 6 2 1 3 4 5 −1 7
Азербайджан Карабах 6 1 3 2 3 5 −2 6
Франція Сент-Етьєн 6 0 5 1 2 3 −1 5
Кінцевий результат 2 місце групи G
Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Нідерланди Феєнорд 6 4 0 2 10 6 +4 12
Іспанія Севілья 6 3 2 1 8 5 +3 11
Хорватія Рієка 6 2 1 3 7 8 −1 7
Бельгія Стандард 6 1 1 4 4 10 −6 4
Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра Плей-оф Суперник Сумарний результат 1-ша гра 2-га гра
Греція Олімпіакос 4–2 2–0 (В) 2–2 (Г) 1/16 Німеччина Боруссія 4–2 1–0 (В) 3–2 (Г)
Нідерланди Аякс 2–2 (ч) 1–0 (В) 1–2 (д.ч.) (Г) 1/8 Іспанія Вільярреал 5–2 3–1 (Г) 2–1 (В)
Бельгія Брюгге 1–0 0–0 (Г) 1–0 (В) Чвертьфінал Росія Зеніт 4–3 2–1 (В) 2–2 (Г)
Італія Наполі 2–1 1–1 (Г) 1–0 (В) Півфінал Італія Фіорентина 5–0 3–0 (В) 2–0 (Г)

Перед матчем[ред. | ред. код]

Єжи Дудек був названий послом фіналу

Посол[ред. | ред. код]

Колишній воротар збірної Польщі Єжи Дудек, який виграв Лігу Чемпіонів у складі «Ліверпуля» в 2005 році, був названий послом фіналу[8].

Логотип[ред. | ред. код]

29 серпня 2014 року УЄФА представив концепцію візуального оформлення фіналу[9].

Квитки[ред. | ред. код]

На стадіон місткістю 56 000 глядачів розраховано 44 000 квитків, які були доступні для уболівальників і широкої громадськості. Кожна з двох команд-фіналістів отримала по 9 500 квитків, а інші 25 000 були доступні для продажу прихильникам по всьому світу за допомогою сайту UEFA.com з 26 лютого по 25 березня 2015 року в чотирьох цінових категоріях: 130, 90€, 65€ та 40€[10].

Матч[ред. | ред. код]

Форма[ред. | ред. код]

На прохання президента клубу Хосе Кастро, «Севілья» вирішила вдягти спеціально виготовлений для цієї зустрічі комплект форми. Крім традиційного червоного кольору, на футболку повернулася емблема клубу, виконана у формі щита, а на грудях — пам'ятний напис про варшавський фінал[11].

Подробиці[ред. | ред. код]

ВР 71 Україна Денис Бойко
ЗХ 44 Україна Артем Федецький
ЗХ 23 Бразилія Дуглас
ЗХ 14 Україна Євген Чеберячко
ЗХ 12 Бразилія Лео Матос ЖК 83'
ПЗ 7 Грузія Джаба Канкава ЖК 17' Замінений на 85-ій хвилині 85'
ПЗ 25 Україна Валерій Федорчук Замінений на 68-ій хвилині 68'
ПЗ 99 Бразилія Матеус
ПЗ 29 Україна Руслан Ротань (к) ЖК 75'
ПЗ 10 Україна Євген Коноплянка
НП 9 Хорватія Никола Калинич ЖК 45+2' Замінений на 78-ій хвилині 78'
Заміни:
ВР 16 Чехія Ян Лаштувка
ЗХ 2 Румунія Александру Влад
ПЗ 19 Україна Роман Безус ЖК 70' Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
ПЗ 20 Португалія Бруну Гама
ПЗ 24 Україна Валерій Лучкевич
ПЗ 28 Україна Євген Шахов Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
НП 11 Україна Євген Селезньов Вийшов на заміну на 78-ій хвилині 78'
Тренер:
Україна Мирон Маркевич
ВР 29 Іспанія Серхіо Ріко
ЗХ 22 Іспанія Алейс Відаль
ЗХ 6 Португалія Даніел Каррісу ЖК 62'
ЗХ 15 Франція Тімоте Колодзейчак
ЗХ 2 Франція Бенуа Тремулінас
ПЗ 25 Камерун Стефан Мбіа
ПЗ 4 Польща Гжегож Крихов'як ЖК 45+2'
ПЗ 10 Іспанія Хосе Антоніо Реєс (к) Замінений на 58-ій хвилині 58'
ПЗ 19 Аргентина Евер Банега Замінений на 89-ій хвилині 89'
ПЗ 20 Іспанія Вітоліо
НП 9 Колумбія Карлос Бакка ЖК 74' Замінений на 82-ій хвилині 82'
Заміни:
ВР 13 Португалія Бету
ЗХ 3 Іспанія Фернандо Наварро
ЗХ 5 Португалія Діогу Фігейраш
ЗХ 23 Іспанія Коке Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
ПЗ 12 Іспанія Вісенте Іборра Вийшов на заміну на 89-ій хвилині 89'
ПЗ 17 Іспанія Деніс Суарес
НП 7 Франція Кевін Гамейро Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
Тренер:
Іспанія Унаї Емері


Помічники арбітра:
Майкл Маллеркі (Англія)[13]
Стівен Чайлд (Англія)[13]
Четвертий арбітр:
Павел Краловець (Чехія)[13]
Додаткові помічники арбітра:
Ентоні Тейлор (Англія)[13]
Андре Маррінер (Англія)[13]
Резервний додатковий помічник:
Джейк Коллін (Англія)[13]

Регламент[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2014/15 calendar and access list. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  2. Wilson, Jonathan (28 травня 2015). Carlos Bacca double breaks Dnipro hearts for Sevilla to make history. The Guardian. Guardian News and Media. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  3. Rose, Gary (28 травня 2015). Dnipro Dnipropetrovsk 2-3 Sevilla. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  4. New approach broadens Europa League appeal. UEFA.com. Union of European Football Associations. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  5. How the Europa League winners will enter the Champions League. UEFA.com. Union of European Football Associations. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  6. Chaplin, Mark (23 травня 2013). Executive Committee decides hosts for 2015 finals. UEFA.org. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  7. Sevilla target UEFA Europa League history. UEFA.com. Union of European Football Associations. 14 травня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  8. Dudek named Europa League final ambassador. UEFA.com. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  9. Event design unveiled for 2015 UEFA Europa League final. UEFA.org. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 15 травня 2015.
  10. Warsaw final tickets go on international sale. UEFA.com. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
  11. "Севілья" вийде на матч проти "Дніпра" у спеціальній формі http://expres.ua/news/2015/05/26/137287-sevilya-vyyde-match-proty-dnipra-specialniy-formi. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
  12. Dnipro 2-3 Sevilla (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
  13. а б в г д е ж Atkinson to referee UEFA Europa League final. UEFA.com. Union of European Football Associations. 18 травня 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2017. Процитовано 18 травня 2015.
  14. Regulations of the UEFA Europa League 2014/15 Season (PDF). UEFA.com. 1 травня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]