Габбард (льодовик) — Вікіпедія

Габбард
Гірський хребет	Гори Святого Іллі
Названо на честь	Ґардінер Ґрін Габбард
Країна	США і  Канада
Адміністративна одиниця	Юкон Аляска
Початкова чи кінцева точка	Yakutat Bayd
Довжина або відстань	122 км
Габбард у Вікісховищі

Координати: 60°18′50″ пн. ш. 139°22′15″ зх. д. / 60.31388888891677169° пн. ш. 139.37083333335777979° зх. д. / 60.31388888891677169; -139.37083333335777979

Льодовик Габбард (англ. Hubbard Glacier) — долинний деревоподібний льодовик, найбільший на узбережжі Аляски (США).

Льодовик бере початок на горі Лоґан, що в території Юкон (Канада) і тягнеться протягом 122 кілометрів (76 миль) поки не впирається в затоку Якутат і затоку Розчарування (англ. Disenchantment) на території штату Аляска. Ширина фронтальної частини льодовика (що впирається в затоки) на сьогоднішній день приблизно дорівнює 9 кілометрам влітку і близько 15 взимку. У висоту фронтальна частина льодовика досягає 120 метрів над рівнем моря. Вік льоду біля підніжжя льодовика порядку 400 років, саме стільки часу потрібно льоду, щоб спуститися з гори Лоґан до океану. Верхні 67 км знаходяться на території Канади, нижні 48 км — в США. Середня висота фірнової лінії 850 м. З кінця XIX століття льодовик просувається вперед по 17-18 м на рік. Перед тим як досягти моря, Габбард з'єднується з льодовиком Валері, що «впадає» в нього із заходу. Льодовик Валері істотно збільшує кількість льоду, що надходить до заток. В найближчому майбутньому льодовики можуть перекрити затоки повністю.

Історія[ред. | ред. код]

Габбард — зростаючий льодовик. Він продовжує збільшуватися і просуватися протягом, приблизно, останніх ста років.

У травні 1986 року льодовик Габбард висунувся в море настільки, що заблокував вхід до фіорду Рассела (англ. Russell Fiord) і тим самим створив «озеро Рассел». За літо 1986 року нове озеро заповнилося прісними талими водами і його рівень підвищився на 25 метрів відносно рівня моря, а зменшення в солоності загрожувало морській флорі і фауні. У ніч на 8 жовтня перемичка, створена льодовиком, не витримала і зруйнувалася. За наступні 24 години приблизно 5,3 км³ води повернулося назад у море і фіорд був повторно пов'язаний з океаном на його попередньому рівні. Це було друге за величиною руйнування льодовикового озера, зареєстроване в історії.

Навесні 2002 року трапилося щось подібне. Льодовик знову висунувся на значну відстань в затоки і морена знову закупорила фіорд Рассела. У середині серпня після сильних дощів рівень води в закупореній затоці піднявся до 18 метрів над рівнем моря і вода змила морену в океан.

Через триваюче зростання льодовика подібне може статися повторно. Ймовірність цього досить велика. Якщо затоку буде замкнено в черговий раз, то води в ньому піднімуться до такого рівня, що він вийде з берегів із південної сторони і знайде собі дорогу в Тихий океан через річку Сітук. Це зруйнує природне середовище проживання форелі в річці і також серйозно пошкодить місцевий аеропорт.

Влітку льодовики Габбард і Валері тануть і від них відколюються айсберги. Їх розміри, часом, дійсно велетенські і можуть сягати висоти 10-ти поверхового будинку — такі гіганти становлять велику небезпеку для судноплавства.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Періто-Морено (льодовик)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габбард (льодовик)

• USGS — Hubbard Glacier, Alaska
• U.S. Geological Survey: Sequence of photographs showing the 2002 ice blockage and breakthrough
• Earthshots: Satellite Images of Environmental Change [Архівовано 6 травня 2012 у Wayback Machine.], U.S. Geological Survey
• Google Maps: Interactive satellite view of where Hubbard Glacier meets the sea