Хакасія — Вікіпедія

Республіка Хакасія
Хакас Республиказы ; Хакас Республиказы;
Прапор Хакасії	Герб Хакасії
Країна	Росія
Фед. округ	Сибірський
Адмін. центр	Абакан
Глава	Коновалов Валентин Олегович
Дата утворення	3 липня 1991
Оф. вебсайт	r-19.ru(рос.)
Географія
Координати	53°30′ пн. ш. 90°00′ сх. д. / 53.500° пн. ш. 90.000° сх. д.
Площа	61 900 км² (46-а)
• внутр. вод	0,8 %
Часовий пояс	MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність	537 000 (71-а) (2006)
Густота	8,7 осіб/км²
Оф. мови	російська, хакаська
Економіка
Економ. район	Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-KK
ЗКАТО	95
Суб'єкта РФ	19
Телефонний	(+7)390
Карти
	;
	Хакасія у Вікісховищі

Хака́сія (хак. Хакасия, трансліт. Xakasiya), офіційна назва — Респу́бліка Хака́сія (рос. Респу́блика Хака́сия; хак. Хакас Республиказы) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Столиця — місто Абакан.

Межує з Кемеровською областю, Красноярським краєм, Республіками Тива і Алтай.

Утворено 20 жовтня 1930.

Глава — Коновалов Валентин Олегович з 15 листопада 2018 року.

Природа[ред. | ред. код]

Докладніше: Географія Хакасії

Географічне положення[ред. | ред. код]

Республіка Хакасія розташована в південно-західній частині Східного Сибіру в лівобережній частині сточища річки Єнісей, на теренах Саяно-Алтайського нагір'я й Хакасько-Мінусинської улоговини. Вигідним є її географічне розташування на Південно-Сибірській магістралі, що сполучає республіку з Мінусинським правобережжям, Іркутською областю, Кузбасом. По річці Єнісею республіка має вихід до Центрально-Красноярського регіону й на Єнісейську Північ.

Геологія[ред. | ред. код]

З надр Хакасії ведеться видобуток заліза (запаси — 2 млрд тонн, великі родовища — Тейське, Абаканське), молібдену (Сорське), золота, вугілля (Аскизьке, Бейське), неметалічних корисних копалин: бариту, бентоніту, лицювального мармурів і гранітів, будівельних матеріалів. Розвідані родовища міді^[1], поліметалів, фосфоритів, азбесту, гіпсу, нефриту, жадеїту. У розвіданих родовищах Хакасії зосереджено (у відсотках від запасів РФ): вугілля — 3 %, залізних руд — 1 %, молібдену — 11 %, бариту — 27 %, бентонітів — 6,5 %, лицювальних каменів — 13 %.

Рельєф[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Великі річки — Єнісей, Абакан, Томь, Білий Іюс, Чорний Іюс (басейн Обі). На Єнісеї є Саяно-Шушенська ГЕС і Майнська ГЕС.

Ґрунти й рослинність[ред. | ред. код]

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Хакасії

Перша держава на території Південного Сибіру виникла в IV—ІІІ століттях до н. е. Древньокитайські літописи називали її творителів народом дінлін (кит. 丁零), а державу — Дінлін-ґо (丁零国).

Близько 201 року до н. е. царство Дінлін було розгромлене військами гунів. У Хакасько-Мінусинську улоговину пересунулося тюркомовне плем'я киргизів. Китайці описували ситуацію так: «їх (киргизів) племена змішалися з дінлінами». Киргизи стали військово-аристократичною верхівкою нової етнополітичної спільності.

У важкій і суворій боротьбі з агресивними сусідами (Тюркський й Уйгурський каганати) держава киргизів обстоювала свою незалежність до XIII століття нашої ери.

XIII століття стало переломним у розвитку Саяно-Алтаю. Великий Монгольський Улус на чолі з Чингісханом і його нащадки роздавили самостійність єнисейських киргизів та оригінальність їхньої культури. Людність піддали фізичному винищуванню й примусовим депортаціям з боку Юаньського Китаю.

До XVII століття збереглося дуже мало відомостей про Хакасію. На момент приходу російських осадників у XVII столітті Хакасія була роздроблена на 4 князівства. Складний і хворобливий процес входження Хакасії під юрисдикцію Російської Імперії тривав більше 100 років.

Датою офіційного закріплення Хакасії за Російською імперією можна вважати 20 серпня 1727 року, коли між Росією і Китаєм був укладений прикордонний трактат. Всі землі, що перебували на північній стороні Саян, відійшли до Російської, на південній — до Китайської Імперії.

Фактичне закріплення території Хакасії відбулося пізніше. В 1758 році китайські війська вторглись на Алтай і розгромили Джунгарію. Виникла загроза порушення офіційно визнаних кордонів Російської імперії. Царський уряд спішно розмістив в цьому регіоні козацькі залоги. З цього часу й відбулося фактичне закріплення Хакасії за Росією.

Хакаська автономна область була утворена 20 жовтня 1930, в 1990 році перейменована в Хакаську АРСР, в 1991 році — в Хакаську РСР, в 1992 році — в Республіку Хакасія.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Міста республіканського підпорядкування:

Райони:

Політика[ред. | ред. код]

Керівники регіону[ред. | ред. код]

Представництво на федеральному рівні[ред. | ред. код]

Верховна рада[ред. | ред. код]

Політичні партії[ред. | ред. код]

Символи[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення Хакасії

Населення Республіки Хакасія — 537 000 (2006), густота населення — 8,7 осіб/км², частка міського населення — 71 %.

Природний приріст 2017 року був від'ємним -0,2 ‰▼ (2010 року 1,2 ‰), 5,5 ‰ у містах і 1,7 ‰ у селах, чисельність населення регіону зменшилась на ~100 осіб ^(28-ме)^[2]. Коефіцієнт смертності 12,6 ‰▼ (2010 року 13,8 ‰), в регіону померло 7,3 тис. осіб ^(48-ме); коефіцієнт народжуваності — 12,4 ‰▼ (2010 року 15 ‰), в регіону народилось 7,9 тис. осіб ^(19-те)^[2]. Сумарний коефіцієнт народжуваності (фертильності) 2017 року становив 1,8 дитини на 1 жінку за її життя ^(17-те)^[2]. 2017 року в регіоні на 100 пологів припадало 43 аборти ^(59-те)^[2]. 2017 року міграційний приріст склав -12,5 ‰▼, з регіону виїхало на 6,7 тис. осіб більше ніж вїхало (2010 року від'ємне сальдо міграції було ~100 тис. осіб з показником -205,4 ‰), за цим показником Хакасія на 29-му місці серед усіх регіонів Росії^[2]. Загальний рост чисельності населення 2017 року склав 1,65 ‰ ^(29-те), тобто 0,8 тис. мешканців за рік; серед міського населення цей показник 5,5 ‰ ^(18-те), серед сільського -7 ‰ ^(51-ше)^[2].

У віковій структурі населення регіону за 2017 рік дітей віком до 16 років 21,7 % ^(14-те), дорослих — 55,4 %, людей похилого віку старше за 65 років — 22,9 % ^(58-ме)^[2]. Статеве співвідношення зі значним переважанням жінок — 53,5 %, чоловіків — 46,5 % ^(38-ме)^[2]. Середній вік населення регіону 37,7 років ^(67-ме)^[2].

Станом на 2017 рік, у Хакасії коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнював 7,5 ‰ ^(23-тє), розлучуваності — 4,7 ‰ ^(17-те); індекс розлучуваності — 69,7 розлучень на 100 укладених шлюбів ^(22-ге)^[2]. Станом на 2010 рік, середній розмір домогосподарств — 2,6 особи ^(29-те)^[2]. Кількість дітей народжених поза шлюбом — 28,1 % ^(16-те), кількість неповних сімей — 30,1 % від загального числа ^(66-те)^[2].

Населені пункти[ред. | ред. код]

Рівень урбанізованості Хакасії — 69,4 % ^(48-ме)^[2].

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (2010)
1	Абакан	165214
2	Чорногорськ	72147
3	Саяногорськ	49887
4	Абаза	17115
5	Усть-Абакан	14578
6	Сорськ	12143
7	Білий Яр	10014
8	Шира	9448
9	Черемушки	8373
10	Аскіз	7267
11	Таштип	6423
12	Бея	5247
13	Аскіз	5208
14	Майна	5062

Етнічний склад[ред. | ред. код]

Згідно зі Всеросійським переписом населення 2002 року, національний склад населення Республіки був таким:

Народ	Чисельність, 2002, %.
Росіяни	80,3 %
Хакаси	12 %
Німці	1,7 %
Українці	1,53 %
Білоруси	0,5 %
Інші	3,97 %

Релігійний склад[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Дошкільна[ред. | ред. код]

Майже 72 % дітей дошкільного віку забезпечені місцями в закладах дошкільного виховання та освіти ^(27-ме)^[2].

Шкільна[ред. | ред. код]

2 школи регіону 2017/2018 навчального року за якістю викладання входили до числа топ-300 закладів середньої освіти Росії^[2].

Професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

2010 року 18 % населення регіону мало вищу освіту ^(56-те)^[2].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями населення регіону 2017 року становило 43,1 лікаря на 10 тис. осіб ^(56-те)^[2].

Статистика випадків захворюваності на 100 тис. осіб 2016 року в Хакасії на: ВІЛ — 83 ^(16-те), ожиріння — 387 ^(19-те) із загальним відсотком людей з цією хворобою на рівні 1,7 % ^(27-ме), психічних розладів — 165 ^(71-ше), новоутворень — 409 ^(49-те), сифілісу& — 28 ^(17-те)^[2].

Показники смертності немовлят 8,8 ‰ ^(10-те), дитячої — 89,7 випадків на рік на 100 тис. осіб ^(7-ме); в працездатному віці — 197,8 на 100 тис. працездатних ^(15-те)^[2]. Структура випадків смертей на 100 тис. осіб від окремих захворювань за 2017 рік в Хакасії: органів кровообігу — 563 випадків ^(50-те), органів травлення — 66,5 випадків ^(45-те), органів дихання — 72 випадки ^(5-те), інфекційно-паразитарних — 17,3 випадків ^(38-ме), ракових — 214,3 випадків ^(31-ше); транспортних травм — 16,5 випадків ^(27-ме), отруєнь алкоголем — 3,5 випадки ^(52-ге), самогубств — 30,8 випадків ^(9-те) та вбивств — 11 випадків ^(15-те)^[2].

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Злочинність[ред. | ред. код]

Кримінальна обстановка в Хакасії у порівнянні з іншими регіонами складна. За загальною кількістю скоєних злочинів 2017 року з показником 214,5 випадків на 10 тис. мешканців регіон на 7-му місці серед всіх регіонів Росії^[2]. У тому числі на 41-му місці з показником 7,1 особливо тяжких і на 24-му з показником 24,3 тяжких злочинів на 10 тис. мешканців регіону. Структура злочинів на 10 тис. осіб населення виглядає так: пов'язані із незаконним обігом наркотиків — 17 ^(16-те) і зброї — 5,2 ^(7-ме), злочини проти іноземців — 0,8 ^(35-те), економічні — 5,2 ^(71-ше), екстримістські -0,1 ^(39-те), терористичні — 0,06 ^(33-тє)^[2]. Регіон є одним з лідерів країни за рівнем крадіжок і зґвалтувань. Структура випадків насильницьких видів злочинів на 10 тис. осіб населення за 2017 рік виглядає так: вимагання (рекет) — 0,24 ^(50-те), пограбування — 4,8 ^(22-ге), зґвалтування — 0,9 ^(3-тє), крадіжки — 86,5 ^(6-те), розбій — 0,5 ^(45-те), убивства, або замахи на вбивство — 1,39 ^(11-те), умисні каліцтва — 3,1 ^(14-те), умисні каліцтва, що спричинили смерть — 0,47 ^(18-те), хуліганство — 0,17 ^(25-те)^[2].

Загальна кількість виявлених злочинців за 2017 рік — 67,5 тис. осіб, коефіцієнт у перерахунку на 10 тис. осіб — 127 ^(4-те)^[2]. З них жінок — 14,5 % ^(60-те), неповнолітніх у віці 14-17 років — 1,2 % ^(25-те). Регіон серед лідерів по країні за відносною кількістю скоєних злочинів у стані алкогольно-наркотичного сп'яніння, жінок-злочинців, бандитів та рецидивістів. Склад злочинників у перерахунку на 10 тис. осіб населення виглядає так: бандити в складі ОЗУ — 1,3 ^(5-те), неповнолітні у віці 14-17 років — 4,9 ^(23-тє), іноземці — 1,38 ^(48-ме), безробітні та без постійного доходу — 80,7 % ^(5-те), сп'янілі — 61,8 ^(3-тє), наркомани — 3,3 ^(6-те), жінки — 19,7 ^(5-те), учні та студенти — 5,5 ^(19-те), рецидивісти — 89,2 ^(2-ге)^[2].

Розкриваність злочинів становить 69,5 %^(72-ге), найменша доля розкриваності серед злочинів середньої тяжкості — 56,6 % ^(72-ге), найбільша доля серед убивств — 94,4 % ^(58-ме)^[2].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Інтегральний показник якості життя від «РИА Рейтинг» ставить Хакасію на 55-те місце серед усіх регіонів Російської Федерації^[2].

Забезпеченість житлом 2016 року в регіоні було на рівні — 23 м² на одну особу ^(68-ме), значна доля невпорядкованого житлово-комунального фонду — 39 % ^(45-те), застарілого та аварійного лише 4,1 % ^(27-ме)^[2]. Рівень забезпеченості власним житлом молодих сімей на низькому рівні — 0,9 % ^(77-ме), багатодітних — 0,3 % ^(65-те)^[2]. 2017 року уведено в експлуатацію 0,4 м² нового житла на одного мешканця регіону ^(46-те)^[2].

За кількістю споживання алкогольних напоїв регіон перебуває серед лідерів по Росії. 2016 року населенням регіону було спожито у перерахунку на 1 особу 4,3 літра вин ^(69-те) та 1,4 літра ігристих вин ^(29-те), 4,7 літра горілки ^(55-те), 79,1 літра пива ^(3-тє) та 0,5 літра коньяку ^(43-тє)^[2].

Ситуація з безпритульними дітьми 2017 року була на рівні 99,4 особи на 10 тис. підлітків у віці 10–19 років ^(13-те)^[2].

Економіка[ред. | ред. код]

Регіональний валовий продукт

Докладніше: Економіка Хакасії

Коефіцієнт Джині для Хакасії 2017 року дорівнював 0,36 ^(58-ме). Регіональний прожитковий мінімум (РПМ) 2019 року в Хакасії становив 10,9 тис. російських рублів ^(33-тє)^[2]. Середній дохід на одного мешканця регіону 2019 року склав 22,7 тис. рублів ^(74-те), середня заробітна плата — 41,5 тис. рублів ^(21-ше); медіанний дохід — 18,8 тис. рублів ^(72-ге), або 1,72 РПМ ^(77-ме), медіанна заробітна плата — 29,8 тис. рублів ^(42-ге); співвідношення середнього і медіанного доходів — 82,7 % ^(6-те), заробітних плат — 76,6 % ^(78-ме)^[2]. Рівень реальних доходів населення до 2014 року постійно зростав (наприклад, 2013 року 5,5 %▲ у порівнянні до попереднього року), після 2014 невпинно зменшується (наприклад, 2017 року -1,9 %▼ у порівнянні до попереднього року). У середньому по регіону 14,5 % заробітних плат менше визначеного РПМ ^(61-ше), 17,8 % населення перебуває за межею бідності ^(20-те)^[2]. Рівень безробіття 2017 року в Хакасії склав 5 % від працездатного населення ^(53-тє)^[2]. Середня пенсія в Хакасії 2016 року становила 1,7 РПМ — 18,5 тис. російських рублів ^(14-те)^[2].

Фактичне кінцеве споживання на душу населення 2016 року становило 230 тис. російських рублів ^(56-те)^[2]. Середній розмір банківських вкладів серед населення Хакасії становив 72,6 тис. російських рублів ^(73-тє)^[2].

Загальна рентабельність економіки регіону прийнятна і перебуває на рівні 10,7 % ^(35-те)^[2]. Розмір дотацій з федерального бюджету на душу населення 2017 року становив 67,8 тис. російських рублів ^(32-ге)^[2].

Для регіону характерна незначна частка високотехнологічної продукції у РВП — 16 % за 2016 рік ^(64-те)^[2].

Валовий оборот роздрібної торгівлі 2017 року на душу населення склав 146 тис. російських рублів ^(59-те). Валовий оборот сфери харчування за 2017 рік на душу населення склав 112 тис. російських рублів ^(25-те)^[2].

Інвестиції в основний капітал 2016 року становили 38,4 тис. російських рублів на душу населення ^(67-ме)^[2].

У Хакасії 2017 року на держслужбовців припадало 4,7 % осіб, що зайняті в економіці ^(16-те), схвальна оцінка їхньої діяльності серед респондентів була на рівні 49 % ^(21-ше)^[2].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальне демографічне навантаження 2017 року в регіону становило 83 особи непрацездатного віку (дітей і стариків) на 100 осіб працездатного віку, тобто чоловіки у віці 16–60 років і жінки 16–55 років ^(25-те)^[2].

Енергетика[ред. | ред. код]

Основа всієї економіки регіону — технологічно зв'язані гідроенергетика і виробництво алюмінію. В енергосистему Хакасії входять Саяно-Шушенська ГЕС (входить у Єнісейський каскад ГЕС, наймогутніша в Росії — 6400 Мвт), Майнська ГЕС (потужність 321 Мвт) і три ТЕЦ сумарною потужністю 300 Мвт. Коефіцієнт душового виробництва електроенергетики найвищий у Росії — 7,3, вугілля — 5,3.

У регіоні видобувається вугілля (ТОВ «Вугільна компанія «Розрез Степной»» і Чорногорський філіал ВАТ «Сибірська вугільна енергетична компанія»). Розробка вугілля ведеться у двох шахтах (Єнісейська, Хакаська) і п'ятьма розрізами із загальним річним обсягом видобутку понад 6 млн тон.

Промисловість[ред. | ред. код]

На території республіки перебувають Саяногорський і Хакаський алюмінієві заводи, а також ВАТ «Саянська фольга» (всі належать «Російському алюмінію»). Підприємства кольорової металургії — ТОВ «Сорський ГЗК» (молібденовий і мідний концентрати), ВАТ «Туїмський завод кольорових металів» (мідний прокат).

Розробляється Кібік-Кордонське родовище високодекоративного мармуру.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Хакасія — розвинений сільськогосподарський район Східного Сибіру. Великі площі, зайняті пасовищами й косовицями, — запорука поступу тваринництва (тонкорунне вівчарство, молочне тваринництво). Важливу роль відіграє конярство. У рослинництві головні культури пшениця, ячмінь, овес, просо, з технічних — цукровий буряк. Коефіцієнт душового виробництва у тваринництві — 1,2. Сільськогосподарські угіддя складають менш як 20 % від площі регіону.

Транспорт[ред. | ред. код]

Стан покриття автодоріг в регіоні один з найкращих по країні, станом на 2016 рік лише 32,5 % автошляхів перебували в поганому стані та потребували ремонту ^(79-те)^[2].

Телекомунікації[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік 64 % мешканців регіону були забезпечені доступом до мережі Інтернет ^(52-ге), лише 44 % з тих, хто їм користується, роблять це щодня ^(41-ше)^[2].

Туризм і рекреація[ред. | ред. код]

Територіально-промислові комплекси[ред. | ред. код]

Абаканський вузол — спеціалізація на машинобудуванні (ПО «Абаканвагонмаш», дає більше 5 % російського виробництва вантажних вагонів, дослідно-механічний, сталеливарний, контейнерний заводи), переробці сільськогосподарської сировини (м'ясокомбінат, броварня й молочні заводи), виробництві взуття й трикотажних виробів.

Чорногорський вузол — центр Мінусинського кам'яновугільного басейну шахти «Хакаська», «Єнісейська», Чорногорський вугільний розріз). Основа економіки міста — Чорногорська філія Сибірської вугільної енергетичної компанії (видобуток кам'яного вугілля), є також підприємства легкої й текстильної промисловості, меблева фабрика, домобудівний комбінат.

Саяногорський вузол — тут збудовано один із трьох найбільших алюмінієвих заводів Росії — Саянський алюмінієвий завод. У Саяногорську створено групу підприємств будівельної індустрії (комбінати «Саянмрамор», збирально-розбірних будинків, домобудівний). Вище по Єнісею — Саяно-Шушенська й Майнська ГЕС.

Культура[ред. | ред. код]

Докладніше: Культура Хакасії

Відвідуваність бібліотек 2016 року склала 8,4 книги на одного мешканця регіону ^(40-ве)^[2].

Архітектура і пам'ятки[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Кінематограф[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

З урахуванням туристичних потоків відвідуваність місцевих музеїв — 0,6 відвідування на 1 особу на рік ^(23-тє)^[2].

Музика[ред. | ред. код]

Театр[ред. | ред. код]

Відвідуваність театрів 2016 року склала 0,2 відвідування на одного мешканця республіки ^(19-те)^[2].

Спорт[ред. | ред. код]

Видатні спортсмени, що народились в Новгородській області

Див. також[ред. | ред. код]

Дерево категорій (граф) :

Хакасія

Джерела[ред. | ред. код]

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2006. Процитовано 27 червня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац ^аш ^ащ ^аю ^ая ^ба ^бб ^бв Хакасия — статистика по региону : [рос.] : [арх. 26.01.2021] // графічне представлення даних Росстату. Единая межведомственная информационно-статистическая система (ЕМИСС) : вебсайт. — 2020. — 25 апреля. — Дата звернення: 23 червня 2021 року.

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт Республіки Хакасія (рос.)
Верховна Рада Республіки Хакасія [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Республіка Хакасія в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
Республіканська газета «Хакасія» [Архівовано 14 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Хакаський Регіональний Сайт [Архівовано 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Подорож по Хакасії (фотоальбом і мапа) [Архівовано 30 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Саяногорський сайт [Архівовано 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

↑	←	Красноярський край
Кемеровська область	Пн	↓
	Зх Хакасія Сх
	Пд
Республіка Алтай	Тува	→