Хаматова Чулпан Наїлівна — Вікіпедія

Чулпан Хаматова
рос. Чулпа́н Наи́левна Хама́това
тат. Чулпан Наил кызы Хаматова
Ім'я при народженні Чулпан Наїль кизи Хаматова
Народилася 1 жовтня 1975(1975-10-01)[1][3] (48 років)
Казань, РРФСР, СРСР[1]
Національність татарка
Громадянство  Росія
 СРСР
Релігія православ'я[4]
Діяльність акторка, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності 1995 — донині
У шлюбі з Іван Волковd і Олександр Шейнd
Брати / сестри Хаматов Шаміль Наїльовичd
IMDb ID 0451122
Автограф
Нагороди та премії
CMNS: Чулпан Хаматова у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Чулпа́н Наї́лівна Хама́това (рос. Чулпа́н Наи́левна Хама́това, тат. Чулпан Наил кызы Хаматова; нар. 1 жовтня 1975, Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР) — російська акторка театру і кіно татарського походження. Заслужена артистка Росії (2004), провідна акторка театру «Современник», лауреатка Державної премії в галузі театрального мистецтва (2004), а також премій «Золота маска», «Кумир», «Чайка», глядацької премії «Живий театр».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в татарській сім'ї інженерів Наїля Ахметовича Хаматова і Марини Галімуллівни Хаматової[5]. За національністю — татарка, однак татарською мовою не володіє. В юності прийняла православ'я. Має молодшого брата — актора на ім'я Шаміль (нар. 1985).

У дитинстві займалася фігурним катанням, а з восьмого класу навчалася в математичній школі при Казанському університеті. Після школи кілька місяців провчилася в Казанському державному фінансово-економічному інституті, а потім несподівано пішла звідти й вступила до Казанського театрального училища. Викладачі, а саме Юнона Карєва та Вадим Кешнер, зрозумівши, що вона має «божий дар», порадили й допомогли Чулпан продовжити навчання в Москві, і вона поступила в ГІТІС, на курс Олексія Бородіна.

Виступала на сценах кількох московських театрів: РАМТ (Дуня Раскольникова в «Злочині і карі» та Анна Франк у «Щоденнику Анни Франк»), Театру Місяця (рос. Театр Луны), Театру Антона Чехова (Катя в «Позі емігранта»), у Відкритому театрі Юлія Малакянца («Сільвія»).

У 1998 запрошена до трупи московського театру «Современник». Дебютувала в ролі Патриції Гольман («Три товариші» Еріха Марії Ремарка). Там же отримала ролі у виставах «Три сестри» (Ірина), «Мамататосинсобака» (Андрія), «Гроза» (Катерина), «Гола піонерка» (Маша Мухіна) і «Антоній & Клеопатра» (Клеопатра), а також роль Маші в новому варіанті п'єси «Три сестри». У 2008 році Чулпан взяла участь у виставі Театру Націй «Розповіді Шукшина» (режисер Алвіс Херманіс), де зіграла в дев'ятьох з 10 розповідей.

У кіно почала зніматися на третьому курсі ГІТІСу — її запросив на роль Каті у стрічці «Час танцюриста» (рос. Время танцора) режисер Вадим Абдрашитов. Роль Рити у фільмі Валерія Тодоровського «Країна глухих» стала для неї дійсно зірковою — і глядачі, й критики визнали її однією з найталановитіших молодих акторок російського кіно. Серед інших кіноробіт за участю Хаматової — фільм Бахтіяра Худойназарова «Місячний тато», Стрічка А. Кравчука «Різдвяна містерія», «72 метри» і «Загибель імперії» В. Хотиненка, «Діти Арбату» А. Ешпая. Чулпан Хаматова також часто знімається в Європі (німецькі стрічки «Тувалу» Ф. Гельмера, «Англія» А. фон Бориса, «Ґуд бай, Ленін!», «Віктор Фоґель — король реклами»).

Спільно з акторкою Діною Корзун у 2005 році організувала на сцені «Современника» благодійний концерт «Подаруй мені життя», щоб допомогти дітям з гематологічними захворюваннями. У 2006 році Чулпан і Діна стали співзасновницями благодійного фонду «Подаруй Життя», завдання якого — допомогти дітям, які страждають від онкологічних та онкогематологічних захворювань. Станом на літо 2009 року фонд зібрав та направив на лікування дітей близько 500 млн. рублів.

У 2000 році була ведучою в ток-шоу «Інше життя», а також співведучою програми «Погляд», а у 2005 році — співведучою телепередачі «Чекай на мене» (рос. Жди меня).

У 2020 р. зіграла головну роль у фільмі «Доктор Ліза», який пропагандував «гуманітарну діяльність» Є. Глінки, яка займалася, між іншим, незаконним вивезенням та усиновленням дітей з окупованої території України.

У березні 2022 після початку російського вторгнення в Україну і переслідування тих, хто не підтримує агресію та відмовляється брати участь у офіційній російській державній брехні про війну, емігрувала з дітьми до Латвії[6][7]. До початку війни Хаматова активно приймала участь у благодійних заходах під егідою Путіна та підтримувала його на виборах[8], проте після розгортання широкомасштабних бойових дій у лютому 2022 року не змогла надалі підтримувати путінський режим навіть з благою метою та стала на бік України[9].

Акторська діяльність[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Ролі в театрі «Современник»[ред. | ред. код]

Ролі в інших театрах[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132179776 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ https://esquire.ru/rules/6929-chulpan-khamatova/
  5. ↑ Чулпан Хаматову вылечил лед [Архівовано 2016-03-13 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Радіо Свобода: Чулпан Хаматова уехала из России и «боится возвращаться». 21.03.2022
  7. ↑ Патріотка Росії Чулпан Хаматова зреклася Путіна і втекла в Латвію. stars.segodnya.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2022.
  8. ↑ Рунет спорит, почему Чулпан Хаматова агитирует за Путина
  9. ↑ Російська акторка Чулпан Хаматова виїхала з рф, щоб «не втратити совість»

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хаматова Чулпан Наїлівна
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хаматова_Чулпан_Наїлівна&oldid=42177043