French
DeutschХаненко Богдан Іванович — Вікіпедія
| Богдáн Іванович Ханéнко | |
|---|---|
 Богдан Ханенко, 1912 р. | |
| Народився | 11 (23) січня 1849 село Лотаки[ru] |
| Помер | 26 травня (8 червня) 1917 (68 років) Київ |
| Поховання | Видубицький монастир |
| Підданство |  Російська імперія |
| Діяльність | археологія |
| Галузь | право[1], меценатство[1] і колекціонування[1] |
| Відомий завдяки | меценат і колекціонер |
| Alma mater | Московський університет |
| Знання мов | російська[1] |
| Роки активності | 1870[2] — 1917[2] |
| Посада | суддя і член Державної ради Російської імперії[d] |
| Рід | Ханенки |
| Батько | Ханенко Іван Івановичd |
| У шлюбі з | Терещенко Варвара Миколаївна |
Богдáн Іванович Ханéнко (11 (23) січня 1849 — 26 травня (8 червня) 1917) — український колекціонер старовини і творів мистецтва, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
Народився в родовому маєтку Ханенків на Чернігівщині: село Лотаки[ru] Суразького повіту Чернігівської губернії[3]. Праправнук Миколи Даниловича, син Івана Івановича Ханенка й Катерини Богданівни. Навчався у 1-й Московській гімназії.
У 1871 р. закінчив навчання на юридичному факультеті Московського університету зі ступенем кандидата права. Обіймав посаду мирового судді в Петербурзі.
У 1876—1882 роках — член Варшавського окружного суду. Вийшовши у відставку, подорожував у Західній Європі. З кінця 1880-х років оселився в м. Києві.
Збірку археологічних знахідок й мистецьких творів передав до Музею мистецтв у Києві, на основі якого згодом засновано Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук, який потім довгий час називався як «Київський музей західного і східного мистецтва», тепер — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (знаходиться на вул. Терещенківській). Ханенко провадив на власні кошти археологічні розкопки переважно на території Київщини. Видав збірник «Старожитності Подніпров'я» (рос. Древности Поднепровья, 1—6, 1899—1907 рр.).
Був членом
- Археологічної комісії,
- Київського товариства старожитностей і мистецтв
- Історичного товариства Нестора Літописця,
- почесним членом Імператорської Академії мистецтв й інших наукових товариств.
Був одружений з Варварою Миколаївною Терещенко, дочкою цукропромисловця Миколи Артемовича Терещенка.
З 1892 — директор-розпорядник, а потім — голова правління Південноросійського Товариства сприяння землеробству («Землеробський синдикат»).
Від 1896 р. — директор-розпорядник і голова правління «Товариства цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків». На початку 1890-х років —
- член Всеросійського товариства цукрозаводчиків,
- член Київського Біржового товариства,
- голова Київського комітету торгівлі і мануфактури.
У 1906–1912 рр. — виборний член Державної Ради Російської імперії від промисловців. Член партії октябристів.
Зібрав велику колекцію творів мистецтва і бібліотеку. Його дружина однією з перших почала збирати давньоруські ікони. Зіграв головну роль у заснуванні Київського художньо-промислового й наукового музею (офіційно відкритий в 1904 р.), основу експозиції якого склала археологічна колекція Ханенків (3145 предметів).
За дарчою дружини, Варвари Ханенко, колекція була передана УАН (Державний музей західного і східного мистецтва).
Помер 26 травня (8 червня) 1917 року. Похований в Києві на некрополі Видубицького монастиря.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Богдан Ханенко [Архівовано 2016-04-07 у Wayback Machine.], сайт «Музей Ханенків»
Джерела[ред. | ред. код]
- О. М. Донік. Ханенки Богдан Іванович і Варвара Миколаївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 344. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 320.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
- Ханенко Б. І. (1849—1917). Спогади колекціонера / Богдан Ханенко ; [авт.-упоряд.: Корнієнко Н. І. та ін.] ; Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків. — К. : Дзеркало світу, 2008. — 157 с. : іл., портр. ; 21 см. — До 160-річчя від дня народж. Б. І. Ханенка. — На паліт. авт. не зазначено. — Текст: укр., рос. — ISBN 966-96165-0-6
Посилання[ред. | ред. код]
- Ханенко Богдан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1997. — 1000 екз.
- До 175-річчя із дня народження Богдана Івановича Ханенка. ЦДІАК України. 30 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
- Бобраницький Юрій, «У маєтку знаних меценатів електростанція з'явилася задовго до „революції“»
- Дар Ханенко
- Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 3 «Варвара та Богдан Ханенки»
|
