Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова — Вікіпедія

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
ХНУМГ
Головний корпус університету
Харків
Міжнародна назва О. М. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Країна  Україна
Засновано 1922
Ректор Бабаєв Володимир Миколайович
Студентів близько 20 000
Професорів 70
Випускники Категорія:Випускники Харківського національного університету міського господарства
Штаб-квартира Харків
Адреса

вул. Маршала Бажанова, 17

м. Харків, 61002, Україна
Сайт Офіційний сайт ХНАМГ
Мапа
CMNS: O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv у Вікісховищі

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова  (до 2013 р. — Харківська національна академія міського господарства) — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, що міститься в Харкові. Загальна площа споруд універистету перевищує 120 000 м². Навчальний заклад має музейний комплекс, спортивний комплекс площею 6000 м², лижно-спортивну базу.

Історія[ред. | ред. код]

Навчальний заклад засновано 1922 р. як Всеукраїнський технікум комунального господарства (ВТКГ). Із 1924 р. — факультет комунального господарства Вечірнього робочого технікуму народного господарства (ВРТНГ), з 1929 р. — комунальний факультет Харківського інституту народного господарства. З 1930 р. — Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ), а з 1935 р. — Харківський навчальний комбінат комунального господарства (ХУККГ), у складі якого — Харківський інститут комунального господарства (ХІКГ) і технікум зеленого будівництва (ТЗБ). У 1938 р. ХІКГ перейменовано в Харківський інститут комунального будівництва (ХІКБ), а в 1939 р. — у Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ). 1941 р. було ліквідовано ХУККГ, Харківський інститут інженерів комунального будівництва та технікум зеленого будівництва були виділені в окремі навчальні заклади. 1989 р. Харківський інститут інженерів комунального будівництва перейменовано в Харківський інститут інженерів міського господарства (ХІІМГ), 1994 р. — у Харківську державну академію міського господарства (ХДАМГ). 2003 р. академія отримала статус національної.

19 липня 2008 р. академія підписала Будапештську ініціативу «Відкритий доступ» і стала її 436-ю організацією-учасницею.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Бої за Харків (2022)
Головний корпус після російського ракетного удару 5 лютого 2023

Під час російського вторгнення в Україну 20 червня 2022 року ракетним ударом був зруйнований житлово-комунальний коледж університету[1]. 23 липня снаряд із гармати розірвався у дворі головного корпусу, вибивши вікна і пошкодивши пам'ятник Бекетову[2]. Станом на січень 2023 року 13 російськими ударами були пошкоджені 16 із 21 корпуса і всі 10 гуртожитків університету, один із яких був зруйнований[3]. 5 лютого 2023 року новим ударом (за попередніми даними, ракетою від ЗРК С-300[4][5]) був частково зруйнований головний корпус та пошкоджені архітектурний, адміністративний і музейний корпус[6].

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Відомі викладачі[ред. | ред. код]

(1938—1947).

  • Малозьомов Іван Іванович — викладач Харківського художнього інституту, Харківського інституту (1928—1936). роках комунального господарства
  • Антонов Віктор Леонідович — завідувач кафедри «Проблем архітектури міського середовища»
  • Колосов Анатолій Іванович — професор кафедри вищої математики ХДАМГ (1994 р.), член докторської ради із захисту дисертацій (1994 р.), заслужений професор ХДАМГ (2002 р.).
  • Петченко Олександр Матвійович — доктор фізико-математичних наук (1992 р.)[1], професор кафедри фізики ХІІМГ (1993 р.), завідувач кафедри фізики ХДАМГ (2000 р.), заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (2016 р.).
  • Говоров Пилип Парамонович — професор кафедри світлотехніки та джерел світла[16] ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
  • Стольберг Фелікс Володимирович — завідувач кафедри інженерної екології міст Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (з 1992 р.).
  • Бутенко Юрій Ілліч — ректор Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ, 1962—1975).
  • Маляренко Віталій Андрійович — завідувач кафедри електропостачання міст ХНУМГ імені О. М. Бекетова (2010—2015 рр.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2009 р.), професор кафедри систем електропостачання та електроспоживання міст ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (із вересня 2015 р.)
  • Любов Миколаївна Жванко — доктор історичних наук (2013 р.), професор (2015 р.), директор Українсько-польського культурно-освітнього центру Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (2014 р.), член Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2012 р.)
  • Леонід Миколайович Шутенко — Ректор ХІІКБ-ХНАМГ (1976—2011) (зараз Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова)
  • Олена Володимирівна Кондращенко — завідувачка кафедри технології будівельного виробництва та будівельних матеріалів ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
  • Кемаль Кадирович Намітоков — заслужений професор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова (1998).
  • Кадець Михайло Йосипович — завідувач (1965—1992), професор кафедри вищої математики ХІІКБ-ХНАМГ доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Ректор — Бабаєв Володимир Миколайович доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії в галузі архітектури, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Почесний громадянин міста Харкова. Бабаєв В. М. має нагороди: орден «За заслуги» I, II, III ступеня; інші нагороди та відзнаки громадських і міжнародних організацій.[17]
  • Перший проректор — Стадник Григорій Васильович, кандидат економічних наук, професор, Академік Академії будівництва України, Відмінник освіти України, Заслужений професор ХНАМГ. Стадник Г. В. має нагороди: орден «За заслуги» II, III ступеня; грамота Верховної Ради УРСР; почесна грамота Верховної Ради України.[17]
  • Проректор з науково-педагогічної роботи, економіки та стратегічного розвитку Університету - Білецький Ігор Васильович, кандитат технічних наук, старший дослідник, академік Інженерної академії України. Білецький І. В. має нагороди: почесна грамота Кабінету міністрів України, почесний працівник будівництва та архітектури, відзнака "Слобожанська слава", інші відомчі нагороди.[17]
  • Проректор з науково-педагогічної роботи та матеріально-технічного розвитку Університету - Росоха Володимир Омелянович. Почесний громадянин міста Харкова. Росоха В. О. має нагороди: почесна грамота Верховної Ради України; орден «За мужність».[17]
  • Проректор з наукової роботи — Сухонос Марія Костянстинівна, доктор технічних наук, професор. Академік Академії наук вищої освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Сухонос М. К. має нагороди: дипломант IV обласного конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини-2009»; грамота Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації; почесна грамота Харківської обласної ради; дипломант ХVІ обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Молодий науковець»; подяка Харківського міського Голови; премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок (робота «Інноваційні моделі і механізми управління проектами регіонального та галузевого розвитку»).[17]
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Малиніна Тетяна Василівна. Має нагороди: почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації; відзнака «25 років Незалежності України», грамота Міністерства освіти і науки України; звання «Заслужений працівник освіти України».[17]

Інститути і факультети[ред. | ред. код]

Складові університету:[18]


Центри[ред. | ред. код]

Житлово-комунальний технікум[ред. | ред. код]

Сайт Житлово-комунального технікуму Харківського національного університету міського господарства

Електромеханічний технікум[ред. | ред. код]

Сайт Електромеханічного технікуму Харківського національного університету міського господарства

Ліцей[ред. | ред. код]

Наш девіз навчатися,
Прагнути до мрії.
До цього має кожен хист,
Будь сміливим, ліцеїст!
Із гімну ліцею

1995—1996 н. р. став першим роком навчання для 82 учнів 9-10-х класів Харківського ліцею міського господартсва. З 1997 р. відкрито філію ліцею на базі Нововодолазької загальноосвітньої школи № 2.

У ліцеї запроваджено фізико-математичний профіль. У 2002 р. створено наукове товаристо ліцеїстів.

Активність членів наукового товариста ліцеїстів[джерело?]
Навчальний рік Участь у конференціях довишівської та студентської молоді Робота в МАН Переможці Всеукраїнських учнівських олімпіад,
ІІ етап
Переможці Всеукраїнських учнівських олімпіад,
III етап
2002—2003 32 - 13 -
2003—2004 53 7 26 3
2004—2005 58 12 31 -
2005—2006 32 17 26 -
2006—2007 34 10 15 1
2007—2008 38 15 21 1

Всі випускники 2007—2008 н.р. стали студентами вищих навчальних закладів.

Навчально-виховний процес у ліцеї забезпечують кадровий склад:

  • Заслужений вчитель України — 1;
  • відмінників освіти — 3;
  • професорів — 4;
  • докторів і кандидатів наук — 8;
  • учителів-методистів — 5;
  • старших учителів — 1;
  • спеціалістів вищої категорії — 13;
  • спеціалістів І категорії — 8.

Музейний комплекс[ред. | ред. код]

Сайт Музейного комплексу

У 2001 р. музей академії отримав статус музейного комплексу. До його структури увійшли декілька самостійних музеїв:

  • музей історії академії, заснований у 1967 р.;
  • музей академіка архітектури О. М. Бекетова, заснований у 1990 р.;
  • музей українського письменника С. В. Піліпенка, заснований у 1996 р.;
  • виставка скульптур «Поезія в бронзі» Міртали Пилипенко, заснована у 1996 р.;
  • краєзнавча виставка «Старий Харків», заснована у 1994 р.;
  • виставковий художній зал «Вернісаж», заснований у 1994 р.;
  • художня галерея сучасного образотворчого мистецтва Слобожанщини, заснована у 2003 р.

Бібліотека[ред. | ред. код]

Бібліотека Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова — навчальний, інформаційний та культурно-просвітницький підрозділ вишу.

Історія становлення і розвитку бібліотеки нерозривно пов'язана з історією університету. Від дня заснування (1930 р.) інституту бібліотека виконує основну функцію — забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників університету згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.

Як структурний підрозділ університету, бібліотека формує основні фонди відповідно до навчальних планів, програм і тематики наукових досліджень вишу.

Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій[ред. | ред. код]

Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій:

  • Д64.086.02 (05.09.07 — світлотехніка та джерела світла);
  • Д64.089.03 (05.01.04 — ергономіка, 05.22.01 — транспортні системи);
  • К64.089.04 (05.13.22 — управління проектами і програмами

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Російські окупанти знищили житлово-комунальний коледж у Харкові (фото). Харьковские известия. 21 червня 2022. Архів оригіналу за 29 червня 2022.
  2. Окупанти РФ 23 липня поцілили у двір Харківського університету міського господарства — фото наслідків. Суспільне. 23 липня 2022.
  3. На відновлення пошкодженого обстрілами РФ університету ім. Бекетова у Харкові потрібно понад 55 млн грн. Суспільне. 28 січня 2023.
  4. Війська рф вдарили ракетами по центру Харкова. Укрінформ. 5 лютого 2023.
  5. Ракета влучила у будівлю університету Бекетова у Харкові, вже 5 поранених. РБК. 5 лютого 2023.
  6. Обстріл Харкова. Ректор університету імені Бекетова розповів про ступінь руйнувань приміщень. НВ. 5 лютого 2023.
  7. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  8. Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  9. К. А. Брамский Перший у світі тролейбусний потяг // Міське господарство України. — 2013. — № 4. — С. 30-31. — ISSN 0130-1284
  10. Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
  11. Фонова М. «Ракета» Веклича // газета «Вечірній Київ», 2 листопада 1970. — С. 2.
  12. Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС». Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  13. Наталина Сидоренко 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая(рос.)// газета «Факти та коментарі», № 3(4462) від 12 січня 2016. — С. 14.
  14. Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото».(рос.) На сайті «www.autoconsulting.ua». Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
  15. С. П. Бейкул, К. А. Брамский Київський трамвай 1892—1992 до сторіччя з дня пуску в експлуатацію — К.:Будівельник, 1992 — С. 71 Тираж 10 000 экз. ISBN 5-7705-0495-1
  16. Кафедра світлотехніки і джерел світла | ХНУМГ ім.О.М.Бекетова. sds.kname.edu.ua. Процитовано 18 червня 2023.
  17. а б в г д е Склад керівних органів | ХНУМГ ім. О.М. Бекетова. www.kname.edu.ua. Процитовано 28 червня 2023.
  18. СТРУКТУРА. www.kname.edu.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]