Харленські — Вікіпедія

Харлєнські гербу Бонча (пол. Charlęski) — шляхетський рід. Початок беруть від роду Томашевських. Прізвище походить від назву маєтку Харлєнжа. У власності представників роду був, зокрема, Горностайпіль.^[1]

Представники[ред. | ред. код]

Бартош Папроцький згадує 5 братів, з яких:

один був київським хорунжим, придворним короля. Осів у Київському воєводстві, де отримав певні маєтності. Може,
- Фелікс (Щенсний) — київський підкоморій — син хорунжого, дідич Гостомеля, дружина — Фенна, донька князя Дмитра Любецького, внучка Полозів.^[2]
  - Самуель^[3]
  - Станіслав^[2]
Станіслав — брат київського підчашого, підчаший королеви Катажини
Єжи — третій брат
- Єнджей
- Зофія
Ян — 4-й брат, кухмістр королеви Бони
Миколай — 5-й брат, дружина — княжна Любецька, дідичка Любчі,^[4] мали 4 сини, 3 дочки
- Ян (пом. 1616) — підкоморій луцький, дружина — Щенсна Семашко, дочка брацлавського каштеляна
  - Анна
  - ім'я невідоме, дружина житомирського старости Петра Дениска
- Барбара, можливо, дочка Миколая, дружина Андрія Чурила, сяноцького підчашого Миколая Стадніцького

Ян (пом. 1624) — брацлавський каштелян, похований у Луцькому костелі
- Геронім — староста луцький, канівський,^[5] дружина — Катажина Лесньовська, донька Матеуша^[6]

Анна Констанція, чоловіки: Ґабріель Сільніцький — кам'янецький каштелян, Миколай Леон Сапега — брацлавський воєвода; Францішек Любовіцкий — волинський каштелян

Анна — мечниківна волинська
Ева — дружина каштеляна Вацлава Гулевича
NN — дружина Авраама Михайловича Тишкевича, 2 voto Лопатецького^[7]
Кшиштоф — воював за права на Макарів з Янушем Радзивіллом (пом. 1655)^[8]
Анастасія — дружина польського історика та власника маєтків Вацлава Руліковського, брата Едварда^[9]

Представники першого покоління Харленських на Русі[ред. | ред. код]

Першими з Харленських на руських землях з'явилися, швидше за все, сини Станіслава-Амброзія — Щенсний та Миколай. Вперше Миколай згаданий у луцьких ґродських книгах 27 лютого 1557 р., а Щенсний — 8 грудня 1568 р. Щодо третього брата — Єжи, то він також, імовірно, мав свій інтерес на Русі, про що побічно свідчать згадки на Волині його сина Андрія, однак більш конкретних відомостей про нього віднайти не вдалося^[10].