Хаїм Герцоґ — Вікіпедія

Хаїм Герцоґ
івр. חיים הרצוג
івр. חיים הרצוג
Хаїм Герцоґ івр. חיים הרצוג‎
Хаїм Герцоґ
івр. חיים הרצוג
Президент Ізраїлю
1983 — 1993
Попередник Іцхак Навон
Наступник Езер Вейцман
Народився 17 вересня 1918(1918-09-17)
Белфаст, Велика Британія
Помер 17 квітня 1997(1997-04-17) (78 років)
Єрусалим, Ізраїль
Похований Гора Герцля
Відомий як політик, дипломат, офіцер, адвокат, адвокат, письменник, солдат, історик
Громадянство Велика Британія Велика БританіяІзраїль Ізраїль
Національність єврей
Alma mater Кембриджський університет і Університетський коледж Лондона
Політична партія Мапай, Авода і Маарахd
Батько Yitzhak HaLevi Herzogd
Мати Sarah Herzogd[1]
У шлюбі з Aura Herzogd
Діти Іцхак Герцоґ
Релігія юдаїзм
Нагороди
Підпис

Хаїм Герцоґ (івр. חיים הרצוג‎; 17 вересня 191817 квітня 1997) — ізраїльський державний діяч ірландського походження, який протягом своєї політичної кар'єри обіймав відповідальні державні посади, зокрема був послом при ООН та шостим президентом Ізраїлю.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Белфасті в родині головного рабина Північної Ірландії Ізхака Айзики Герцоґа.

Почав навчання в дублінському Веслі-коледжі. 1936 року батька призначили головним рабином Палестини (яка на той час була підмандатною територією Великої Британії), та переїхав туди разом з родиною.

Після прибуття до Підмандатної Палестини Хаїм вступив до єврейської воєнізованої організації Гаґана. Згодом повернувся до Великої Британії, де завершив навчання в університетському коледжі Лондона, здобувши ступінь бакалавра.

Після завершення навчання вступив до лав британської армії та воював у її складі під час Другої світової війни, зокрема узяв участь у висадці в Нормандії.

Був співробітником англійських спецслужб; керував розвідкою в Північній Німеччині, брав участь у визволені декількох концтаборів. Керував операцією з розшуку та встановлення особистості рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. Після закінчення війни брав участь у судових процесах над нацистськими злочинцями.

1945 року повернувся до Палестини та знов вступив до лав Гаґани. Брав участь у створенні армії майбутньої держави, був серед засновників її розвідувальних служб. Брав участь у війні за незалежність, у тому числі у боях під Латруном.

1962 року залишив армію та зайнявся політичною діяльністю.

Під час Шестиденної війни 1967 року був призначений першим головою військової адміністрації в Юдеї та Самарії.

З 1975 року по 1978 рік був ізраїльським послом при ООН. Коли ООН оголосила сіонізм формою расизму, вийшов до трибуни та демонстративно порвав документ з цим рішенням. Його промова з цього приводу на засіданні Генеральної асамблеї ООН 10 листопада 1975 року включена до переліку найкращих промов в історії людства.

1983 року обраний 6-м президентом Ізраїлю. Намагався не втручатися у політичне життя та не виходити за межі своїх повноважень. 1988 року обраний на другий термін.

1993 року вийшов на пенсію, помер 1997 року у Єрусалимі.

Джерело[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Geni.com — 2006.