Хейбеліада — Вікіпедія

Хейбеліада
тур. Heybeliada
грец. Χάλκη
Географія
40°52′40″ пн. ш. 29°05′30″ сх. д. / 40.87777777780577537° пн. ш. 29.09166666669477763° сх. д. / 40.87777777780577537; 29.09166666669477763Координати: 40°52′40″ пн. ш. 29°05′30″ сх. д. / 40.87777777780577537° пн. ш. 29.09166666669477763° сх. д. / 40.87777777780577537; 29.09166666669477763
Акваторія Мармурове море
Група островів Принцівські острови
Площа 2,34 км²
Довжина 1,2 км
Ширина 2,7 км
Країна
 Туреччина
Район Адалар
Населення 3324 осіб (2007)[1],
3763 осіб (2008)[1],
3890 осіб (2009)[1],
3921 осіб (2010)[1],
3835 осіб (2011)[1],
3983 осіб (2012)[1],
4807 осіб (2013)[1],
4885 осіб (2014)[1],
4785 осіб (2015)[1],
3757 осіб (2016)[1],
4158 осіб (2017)[1],
4524 осіб (2018)[1],
4253 осіб (2019)[1],
4328 осіб (2020)[1],
4325 осіб (2021)[1],
4424 осіб (2022)[1],
4057 осіб (2023)[2]
Хейбеліада. Карта розташування: Туреччина
Хейбеліада
Хейбеліада
Хейбеліада (Туреччина)
Мапа

CMNS: Хейбеліада у Вікісховищі

Хейбелиада (тур. Heybeliada; або Халкі грец. Χάλκη) — невеликий острів в Туреччині, знаходиться в Мармуровому морі неподалік від Стамбула, другий за величиною з Принцевих островів. Площа 2,5 км², населення 4000 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Турецька назва Хейбеліада означає в перекладі «острів з сумкою», грецьке Халкі — «мідний» (назва походить тому, що на острові було багато покладів міді).

Вигляд острова з боку Мармурового моря
Місто Хейбеліада

Острів був захоплений турками в 1522 році.

У XIX столітті рибачий острів Халкі став популярним дачним місцем серед багатих греків та євреїв — стамбульських торговців і банкірів. За кілька десятиліть його населення збільшилося з 800 до 3500 чоловік, а селище на північній частині острова обросло новомодними будинками. Свого часу тут жив російський філософ Костянтин Леонтьєв[3].

Головною православною святинею острова є Свято-Троїцький монастир, заснований у IX столітті святим Патріархом Фотієм.

У 1844 році стараннями патріарха Германа IV при монастирі була заснована Халкінська богословська школа, де навчалися ієрархи Константинопольської, Антіохійської, Олександрійської, Елладської православних церков. За весь час її існування школу закінчило близько тисячі студентів[3]. Семінарія була закрита в 1971 році турецькою владою. Переговори про її відкриття ведуться протягом багатьох років. В бібліотеці школи був виявлений рукопис «Сугдейський синаксар».

Поблизу пристані, в провулку Imralı sokak, розташований грецький православний храм святителя Миколая (1857 р.), а на південно-західному узбережжі в Çam Limanı — скит святого Спиридона.

На острові заборонений будь-який автотранспорт, крім пожежних і поліцейських машин.

В літературі[ред. | ред. код]

У 1922 р. О. М. Толстой написав про будні російських емігрантів розповідь «На острові Халкі».

Відомі жителі[ред. | ред. код]

  • Іриней (Пандолеондос) (1863-1945) – Митрополит Мелнікський і Кассандрійський

Інші[ред. | ред. код]

  • Никодим (патріарх Єрусалимський) — колишній патріарх Єрусалимський (помер на острові в 1910 році).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Adrese Dayalı Nüfus Kayıt SistemiTÜİK.
  2. Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi, Address Based Population Registration SystemTÜİK.
  3. а б Халки: школа для патриархов | Православный журнал "Нескучный сад". Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]