Хліб пахне порохом — Вікіпедія

Хліб пахне порохом
Жанр історичний
Режисер В'ячеслав Никифоров
Сценарист Іван Шамякін
У головних
ролях
Володимир Самойлов
Сергій Сазонтьєв
Оператор Едуард Садрієв
Композитор Олег Янченко
Художник Євген Ганкін
Кінокомпанія "Білорусьфільм"
Тривалість 108 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1973
IMDb ID 0316107

«Хліб пахне порохом» — радянський художній фільм 1973 року, знятий режисером В'ячеславом Никифоровим на кіностудії «Білорусьфільм».

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається в роки Громадянської війни в Орші на світанку становлення Радянської влади. Сюжет зав'язаний на відправленні ешелону із зерном для російських військовополонених до Німеччини за власною вказівкою Леніна відповідно до умов Брестського мирного договору: після Жовтневого перевороту питання про вихід зі світової імперіалістичної війни стало для молодої радянської держави питанням життя і смерті.

Комісар Данило Іващенко (Володимир Самойлов) та прапорщик Лукашевич (Сергій Сазонтьєв), спочатку — непримиренні вороги, протистоять підступам лівоесерівських бунтівників, які хочуть зірвати постачання російським військовополоненим 36 вагонів із хлібом. Вітальна телеграма від Леніна — з приводу успішного виконання завдання — застає живим лише одного з них. Події фільму справжні у своїй історичній основі.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]