Холостенко Микола В'ячеславович — Вікіпедія

Микола В'ячеславович Холостенко
Народження	7 лютого 1902(1902-02-07) Київ
Смерть	3 травня 1978(1978-05-03) (76 років) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ

Мико́ла В'ячесла́вович Холосте́нко (7 лютого 1902(1902-02-07), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 1978, Київ)^[1] — український архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1902 року в місті Києві (за іншими даними — в Лодзі у сучасній Польщі).

1922 року вступив до Київського архітектурного інституту. Його викладачами були Іполит Моргілевський, Валеріан Риков, Василь Кричевський, Олександр Вербицький, Павло Альошин.

В 1929 році закінчив Київський художній інститут^[2].

У 1930 році Холостенко спільно з братом Євгеном, Й. Ю. Каракісом та В. Г. Заболотним створили товариство «Жовтень»^[3]. Згодом, у 1930-х роках працював у майстерні разом з Й. Каракісом і П. Юрченком^[4]. У 1936 році архітектор М. Холостенко разом з архітектором Й. Каракісом розробили проєкт річкового вокзалу Києва^[5].

Помер 3 травня 1978 року. Похований на Міському кладовищі «Берковець».

Роботи[ред. | ред. код]

За проєктами архітектора в Києві споруджено:

• будинок кооперативу «Сяйво» на Костьольній вулиці, 11 (1931);
• будинок спеціалістів на Шулявці (1933—1935);
• будинок наукових робітників на Лютеранській, 21/12 (1929—1939)
• проєкт забудови мікрорайону «Соцмісто» у Києві (1936, забудовано частково, не завершено через початок війни; 1943 року більшість споруд знищено);
• Житловий будинок на Кудрявській, 2 (1950–1952);
• селища Ветеранів (1947–1955), Верстатозаводу (1948–1950) та Жовтневе (1950–1956);
• комплекс Центрального ботанічного саду АН УРСР (1951–1964)^[1].
• Будівля Центрального універмагу на Хрещатику (в співавторстві з І. Каракісом і Л. Киселевичем^[6]; 1932, розібрано недобудованим).

Автор проєктів реставрації:

• Кирилівської церкви (1955);
• Собор Бориса й Гліба (Чернігів) (1952 - 1958);
• Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (1959–1960; у співавторстві).
• Житловий будинок кооперативу «Науковець»^[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Холостенки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 618. — ISBN 5-88500-071-9.
• Микола Холостенко — людина, що повернула Чернігову обличчя^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — 544 с. — ISBN 978-1-68082-000-3.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.