Хомин Роман — Вікіпедія

Роман (Рафаїл) Хомин
Загальна інформація
Народження 5 січня 1907(1907-01-05)
с. Піддністряни, Жидачівський район, Львівська область
Смерть 15 жовтня 1944(1944-10-15) (37 років)
біля села Липа, Долинський район, Івано-Франківська область
Громадянство  Українська держава (1941)
Alma Mater Левенський католицький університет
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
капелан Старшинської школи «Олені»

Роман (Рафаїл) Хомин (псевдо: «Кис») (5 січня 1907, Піддністряни, Жидачівський район, Львівська область — 15 жовтня 1944, Липа, Калуський район, Івано-Франківська область) — ієромонах-студит, іконописець, капелан Старшинської школи УПА «Олені».

Життєпис[ред. | ред. код]

Відвідини семінаристами Львівської Духовної Семінарії Святоуспенської Унівської Лаври. Сидить другий справа о. Рафаїл Хомин, бл. Климентій Шептицький — сидить у центрі. 3 травня 1935 р.
Цвинтар старшини та курсантів старшинської школи Української повстанської армії «Олені» на горі Яворина

Народився 5 січня 1907 року в селі Піддністряни теперішнього Жидачівського району, Львівської області.

Навчався в духовній семінарії у Львові, яку закінчив у 1931 році. 15 березня цього ж року отримав дияконські, а 22 березня священничі свячення у соборі святого Юра. З 24 березня до 18 червня 1931 — сотрудник парохії в селі Ляшків. А з 18 червня до жовтня 1931 — сотрудник парохії в селі Вербилівці.

Із жовтня 1931 до вересня 1932 навчався у Римі в Колегіумі Руссікум та Папському східному інституті (1936–1938). Там він прийняв монаші обіти 26 жовтня 1932 року і отримав ім'я Рафаїл.

В 1932 році також виконував душпастирські функції для українських в'язнів у в'язницях Вронкі, Вісьнич і Равич.

У 1933 році продовжив освіту в Левенському католицькому університеті, Бельгія.

Після повернення в Галичину певний час був духівником для монахинь у Словіті.

Активно займається відродженням неовізантійського іконописного стилю, розписує храми, малює ікони для іконостасів, викладає в студійській іконописній школі. Часто перебував у Свято-Успенській Унівській Лаврі, був помічником ігумена Климентія Шептицького.

У липні 1944 року звернувся до віце-президента УГВР Івана Гриньоха та керівника Головного військового штабу УПА Олекси Гасина з проханням прийняти його як духівника в УПА:

Перед нами стояв о. ігумен Роман-Рафаїл Хомин. Просить прийняти його як духовника до УПА. Радимося з Олексою Гасином. Основоположні акти не передбачують такої функції, натомість була можливість «обійти акти» і прийняти о. Рафаїла в ряди УПА в характері виховника. Так і сталося. Полк. Гасин порадив о. Рафаїлові відбути кількатижневу військову підготовку і вислав його до Старшинської школи в Чорному Лісі, недалеко Рожанки Нижньої в характері «виховника».[1]

Перебував у складі Старшинської школи УПА «Олені», яка знаходилась поряд з горою Яворина поблизу села Липа. Тут і загинув 15 жовтня 1944 року разом із командиром школи Федором Польовим та іншими інструкторами і курсантами внаслідок широкої облави військами НКВС. Похований у братській могилі біля місця загибелі.

Вклад у мистецтво[ред. | ред. код]

Роман (Рафаїл) Хомин був однією з ключових постатей у справі організації студійської іконописної школи[2].

Роботи[ред. | ред. код]

  • Участь у розписуванні церкви Успіння в Уневі площею близько 6000 кв. м.
  • Розпис стін та створення ікон для іконостасу церкви Різдва Богородиці в с. Холоїв (тепер с. Вузлове Радехівського р-ну)
  • Обкладинка журналу «Ясна Путь»
  • Реставрація копії чудотворної ікони Унівської Богородиці
  • Ікона Богородиці Оранти (зберігається у монастирському музеї в Уневі)
  • Розписи внутрішнього простору храму св. Йоана в Розето (Італія).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. о. Іван Гриньох. Ще у справі українського військового духівництва
  2. схм. Силуан Гомза. МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄРОМОНАХА РАФАЇЛА (РОМАНА) ХОМИНА (1907—1944) У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СТУДІЙСЬКОЇ ІКОНОПИСНОЇ ШКОЛИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2022. Процитовано 22 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]