Хорді Арресе — Вікіпедія

Хорді Арресе
Jordi Arrese
Громадянство Іспанія Іспанія
Дата народження 29 серпня 1964(1964-08-29)[1][2] (59 років)
Місце народження Барселона, Іспанія[1]
Зріст 175 см
Вага 64 кг
Початок кар'єри 1982
Завершення кар'єри 1998
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Призові, USD 1 847 136

Одиночний розряд

Матчів в/п 224–210
Титулів 6
Найвища позиція 23 (4 листопада 1991)
Мейджори
Австралія 2р (1990)
Ролан Гаррос 3р (1985, 1987, 1990, 1993)
Вімблдон 1р (1991)
США 1р (1990, 1992)
Інші турніри
Олімпіада Ф (1992)

Парний розряд

Матчів в/п 83–112
Титулів 4
Найвища позиція 62 (14 серпня 1995)
Мейджори
Австралія 1р (1990)
Ролан Гаррос 2р (1987, 1995, 1996)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: завершив кар'єру

Хорді Арресе і Касталанє (кат. Jordi Arrese i Castañé, [ˈʒɔrði əˈrezə j kəstəˈɲe]) — колишній іспанський тенісист, олімпійський медаліст. Срібну олімпійську медаль Арресе виборов на Олімпіаді 1992 року, поступившись у фіналі у важкому п'ятисетовому поєдинку Марку Россе. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 23 місце досяг 4 листопада 1991, парну — 62 місце — 14 серпня 1995 року. Здобув 6 одиночних та 4 парні титули. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома було 3 коло в одиночному розряді. Завершив кар'єру 1998 року.


Фінали за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 12 (6–6)[ред. | ред. код]

Перемога - Легенда
Великий шлем (0–0)
Олімпійські Ігри (0–1)
Серія Мастерс ATP (0–0)
Серія турнірів ATP (0–0)
Тур ATP (6–5)
Результат В-П Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Вер 1989 Мадрид, Іспанія Ґрунт Аргентина Мартін Хайте 3–6, 2–6
Перемога 1–1 Сер 1990 Санремо, Італія Ґрунт Іспанія Хуан Агілера 6–2, 6–2
Перемога 2–1 Сер 1990 Прага, Чехословаччина Ґрунт Швеція Ніклас Культі 7–6(7–3), 7–6(8–6)
Перемога 3–1 Тра 1991 Мадрид, Іспанія Ґрунт Уругвай Марсело Філіппіні 6–2, 6–4
Поразка 3–2 Чер 1991 Генуя, Італія Ґрунт Німеччина Карл-Уве Стіб 3–6, 4–6
Поразка 3–3 Лип 1991 Гілверсум, Нідерланди Ґрунт Швеція Магнус Густафссон 7–5, 6–7(2–7), 6–2, 1–6, 0–6
Поразка 3–4 Жов 1991 Афіни, Греція Ґрунт Іспанія Серхі Бругера 5–7, 3–6
Перемога 4–4 Лис 1991 Бузіус, Бразилія Ґрунт Бразилія Жайме Онсінс 1–6, 6–4, 6–0
Поразка 4–5 Лип 1992 Гілверсум, Нідерланди Ґрунт Чехословаччина Карел Новачек 2–6, 3–6, 6–2, 5–7
Поразка 4–6 Сер 1992 Теніс на Олімпійських іграх, Barcelona Ґрунт Швейцарія Марк Россе 6–7(2–7), 4–6, 6–3, 6–4, 6–8
Перемога 5–6 Жов 1992 Афіни, Греція Ґрунт Іспанія Серхі Бругера 7–5, 3–0 ret.
Перемога 6–6 Жов 1993 Афіни, Греція Ґрунт Іспанія Альберто Берасатегі 6–4, 3–6, 6–3

Парний розряд: 10 (4–6)[ред. | ред. код]

Результат В-П Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 0–1 Чер 1985 Болонья, Італія Ґрунт Іспанія Альберто Тоус Італія Паоло Кане
Італія Сімоне Коломбо
5–7, 4–6
Перемога 1–1 Лип 1986 Бордо, Франція Ґрунт Іспанія Девід де Мігель Гаїті Роналд Ейдженор
Іран Мансур Бахрамі
7–5, 6–4
Перемога 2–1 Сер 1989 Прага, Чехословаччина Ґрунт Австрія Горст Скофф Чехословаччина Петр Корда
Чехословаччина Томаш Шмід
6–4, 6–4
Перемога 3–1 Сер 1991 Сан-Марино Ґрунт Іспанія Карлос Коста Аргентина Крістіан Мініуссі
Уругвай Дієго Перес
6–3, 3–6, 6–3
Поразка 2–3 Сер 1993 Умаг, Хорватія Ґрунт Іспанія Франсіско Ройг Бельгія Філіп Девулф
Бельгія Том Ванхудт
4–6, 5–7
Поразка 3–3 Сер 1994 Сан-Марино Ґрунт Італія Ренцо Фурлан Велика Британія Ніл Брод
США Грег Ван Ембург
4–6, 6–7
Поразка 3–4 Вер 1994 Бухарест, Румунія Ґрунт Іспанія Хосе Антоніо Конде Австралія Вейн Артурс
Австралія Саймон Юл
4–6, 4–6
Поразка 3–5 Чер 1995 Порту, Португалія Ґрунт Іспанія Алекс Корретха Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Франсіско Ройг
3–6, 6–7
Поразка 3–6 Сер 1995 Кіцбюель, Австрія Ґрунт Австралія Wayne Arthurs США Франсіско Монтана
США Грег Ван Ембург
7–6, 3–6, 6–7
Перемога 4–6 Сер 1995 Сан-Марино Ґрунт Австралія Ендрю Кратцманн Аргентина Пабло Альбано
Італія Федеріко Мордеган
7–6, 3–6, 6–2

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]