French
DeutschХорхе Гонсалес Камарена — Вікіпедія
| Хорхе Гонсалес Камарена | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Jorge González Camarena | ||||
| При народженні | Jorge González Camarena | |||
| Народження | 24 березня 1908 Гвадалахара, Халіско | |||
| Смерть | 24 травня 1980 (72 роки) | |||
| Мехіко | ||||
| Країна |  Мексика | |||
| Жанр | живопис | |||
| Діяльність | скульптор, художник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 1930—1979 | |||
| Твори | Presencia de America Latinad | |||
| Роботи в колекції | Музей Соумаяd і Museo Nacional de Historiad | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт | lafundacion.org.mx | |||
| | ||||
 Хорхе Гонсалес Камарена у Вікісховищі | ||||
Хорхе Гонсалес Камарена (ісп. Jorge González Camarena; 24 березня, 1908 — 24 травня, 1980) — мексиканський художник і скульптор ХХ ст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Гвадалахарі, Халіско. Родина перебралась в столицю 1918 р. Батько — Артуро Гонсалес Камарена та мати Сара Арандас. В родині було сім братів, також молодший син Гільєрмо, котрий став інженером і був винахідником в галузі національного телебачення, котрого також плутають із братом-художником.
Хорхе Камарена 1922 р. влаштувався в Академію Сан Карлос, де отримав художню освіту. Був серед учнів мистецтвознавця і художника доктора Атля (справжнє ім'я якого Герардо Мурільйо, 1875—1964). Сам починав в рекламі. Як художник з 1929 року робив ілюстрації до видань Revista де Revistas та Nuestro México. Але заклик доктора Атля до молодих митців Мексики створити нове, монументальне мистецтво Мексики на зразок ренесансної Італії сприйняв і згодом звернувся до стінописів. Його вважають представником другої генрації художників-муралістів Мексики.
Реставрація стінописів і мистецькі відкриття[ред. | ред. код]
-
Чорно біла фреска з богородицею, монастир Михаїла Архангела в Уєхоцинго. -
Залишки стінопису «Благовіщення» та Архангелом Михаїлом, штат Пуебла, Мексика -
Дванадцять францисканців біля хреста, стінопис 16 ст., штат Пуебла, Мексика -
Залишки чорно білих стінописів із зображенням чотирьох св. жінок, монастир Михаїла Архангела (Уєхоцинго).
1932 року отримав замову на реставрацію стінописів в монастирі францисканців другої половини XVI століття в Уєхоцинго, штат Пуебла. Забруднені і затерті, в чорно білій манері, частково повністю знищені, вони відкрили молодому митцю-початківцю історію старовинного мистецтва. Захоплення пам'яткою другої половини XVI ст. привело митця до висновку, що тут разом із новоприбульцями із Іспанії працював і індіанський художник (ацтек ?) Маркос Капіктлі, перехрещений в католика. Реставрація стінописів розтяглася на три роки.
Цікавився історичними пам'ятками минулого. Виступив 1953 року на захист старовинного форта Сан-Хуан-де-Улуа в портовому місті Веракрус, котрий запропонували поруйнувати задля будівництва нового дока і винного заводу. З метою захисту пам'ятки архітектури XVI-XVII ст. заснував Комітет захисту і реставрації замка-фортеці Сан-Хуан-де-Улуа.
Працював над створенням власних пігментів для станкових і монументальних, виходячи з досвіду і технології ацтекських художників.
Власна творчість[ред. | ред. код]
Працював ілюстратором для періодичних видань Revista де Revistas та Nuestro México (Наша Мексика). Брав участь в конкурсі на створення портрету Мікеланджло Буонарроті в графіці. Портрет Мікеланджело роботи Камарени передано в музей італійського скульптора і художника в Капрезе. За цей твір отримав звання Commendatore della Republica. Серед станкової творів митця — близько двох тисяч картин. Творчий доробок митця зберігає низка приватних зібрань і державних музеїв (Музей Сумайя, Музей сучасного мистецтва, Мехіко, фонд Форда, США). Серед колекціонерів і прихильників Камарени був і Хосе Лопес Портильо (José López Portillo 1920—2004), президент Мексики. 1970 року отримав Національний приз в галузі мистецтв.
За замовою мексиканського уряду створив «Св. Георгія». котрий став дипломатичним подарунком Мексики Болгарії. Митець був запрошений в Болгарію наприкінці 1970-х рр. в туристичну подорож, а йому запопоновано тур виставок по містам Західної Європи із кінцевою виставкою в Музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорк.
Смерть[ред. | ред. код]
Помер 24 травня 1980 року від інсульту. Тіло поховали в родинному склепі в Пантеоні Долорес.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Алегорія Сімапана», м. Сімапан, штат Ідальго
- Стінопис в холлі і дві скульптури «Материнство» та «Праця», Мексиканський інститут соціального забезпечення Пасео де ла Реформа, 1950
- «Історія Мексики», 1955 , Бібліотека Технологічного інституту в Монтеррее, Мексика
- «Вивільнення», 1959 , Палац красних мистецтв, Мехіко
- «Конкіста», 1960, Націонльний історичний музей, Мехіко
- «Презентація Латинської Америки», Будинок мистецтв, місто і університет Консепсьйон, Чилі
- Скульптурні фризи на теми телебачення (цемент і кераміка), центр телебачення, знищено після реконструкції спруди
- «Алегорія науки про землю», Національний політехнічний інститут
- Диптих «Життя», будинок Гвардіола, Мехіко, знищений урядом через зображення коханців з оголеною жінкою
- «Виверження вулкана Ситле», Археологічний музей Куікуілко
- Кольоровий рельєф на фасаді, Технологічний інститут фундаментальних досліджень Ментеррея
- Стінопис на стелі «Белісаріо Домінгес», сходинкова клітка і три стіни в будинку Сената
- Стінопис «Раси», Національний інститут антропології, Мехіко
- «Трилогія Сальтільо» в холлі муніпалітету Сальтільо, 1978
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- http://www.jornada.unam.mx/2008/03/24/index.php?section=cultura&article=a10n1cul [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
|
