Хрести (Київ) — Вікіпедія

Хрести Київ
Хрести, Левандовська вулиця
Загальна інформація
50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д. / 50.43850000002777278; 30.54611111113888811Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д. / 50.43850000002777278; 30.54611111113888811
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Головні вулиці	Князів Острозьких, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок
Заклади освіти та культури	Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ»
Транспорт
Метрополітен	«Арсенальна»
Карта
Хрести Хрести (Київ)
Хрести у Вікісховищі

Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври^[1].

Назва[ред. | ред. код]

За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів»^[2].

Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею^[3], або на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова^[4][5].

Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.

Опис[ред. | ред. код]

Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Князів Острозьких), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.

У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик^[6] з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври^[3]. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців^[4].

Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком^[4].

Навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя почали селитися повії. На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. «Непотребні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)^[7].

Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці «хрестових дівок» перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.

Історик М. Закревський 1868 року писав:

Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї[8]

1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через сучасні вулиці Князів Острозьких і Михайла Омеляновича-Павленка.

Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті^[5].

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття^[4].

• Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (вулиця Князів Острозьких, 5)^[9].
• Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а)^[10].
• Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14).
• Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12)^[11].
• Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11)^[12].
• Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (вулиця Князів Острозьких, 1/2)^[13].
• Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (вулиця Князів Острозьких, 3)^[14].
• Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (вулиця Князів Острозьких, 5/2)^[15].

• 
  Будинок, 1912 (вулиця Омеляновича-Павленка, 14/12)
• 
  Особняк, 1899 року (вулиця Князів Острозьких, 5)
• 
  Будинок, 1900 (Бутишів провулок, 14)
• 
  Будинок, 1910 (Бутишів провулок, 10)
• 
  Будинок, поч. ХХ ст. (Хрестовий пров., 8)
• 
  Прибутковий будинок, 1910. (Левандовська, 5-б)
• 
  Прибутковий будинок, 1911. (Левандовська, 5)
• 
  Особняк з алхімічними символами, 1910 (Левандовська, 8/15а)
• 
  Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст.
• 
  Житловий будинок працівників «Метробуду», 1954

Установи та заклади[ред. | ред. код]

• Корпуси заводу «Арсенал».
• Поліклініка № 1 Печерського району (Князів Острозьких, 1/2)
• Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Князів Острозьких, 3).
• Кінотеатр «Зоряний».
• Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11).
• Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23)
• Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6)
• Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)

• 
  Завод «Арсенал», механічний цех, 1912-1914 рр.
• 
  Лікарня очних хвороб Попових, 1887. (вулиця Івана Мазепи, 10а)
• 
  Поліклініка № 1, 1904.
• 
  Музей костюма і стиля (Бутишів провулок, 23)
• 
  Парафіяльне училище, 1902—1903 (Печерська гімназія № 75)

Див. також[ред. | ред. код]

• Печерськ

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Закревський Микола Васильович. Хрести // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева і компанія, 1868. — Т. 1. — С. 419—420.