Хрестово-купольний храм — Вікіпедія

Хрестовокупольна система (трапляється варіант назви хрестово-купольна) — система перекриття храмів, квадратна або прямокутна в плані, у центрі якого знаходиться купол, що на вітрилах спирається на чотири стовпи, які ділять простір на дев'ять частин, при цьому до центрального простору примикають хрестоподібно розташовані циліндричні склепіння[1], перекриті коробовими або півциліндричними склепіннями. План будівлі передає форму хреста, центр якого увінчувався куполом. Хрестово-купольні храми відзначалися масивністю стін та підпор, урочистими інтер'єрами з великими поверхнями, які багато прикрашалися розписами, мозаїками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хрестовокупольна система. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 8 лютого 2012.