French
DeutschХрещатик (струмок) — Вікіпедія
| Хрещатик | |
|---|---|
| 50°26′17″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.43805555558377307° пн. ш. 30.52333333336077814° сх. д. | |
| Витік | в районі Європейської площі (Київ) |
| Гирло | Клов, поблизу Палацу спорту (Київ) |
| • координати | 50°26′17″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.43806° пн. ш. 30.52333° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Київ |
| Довжина | 1,4 км |
| Притоки: | Софійський, Михайлівський струмки, Луга (праві), Кловиця (ліва) |
 | |
Хреща́тик — струмок (мала річка) у Києві, що тече Хрещатицькою долиною, права притока річки Клов. Довжина близько 1,4 км.
Назва походить від Хрещатого яру, що в свою чергу здобув назву від бічних ярів, що «перехрещувалися».
Опис[ред. | ред. код]
Починається неподалік Європейської площі, з ряду джерел, далі протікає улоговиною Хрещатика та на Бесарабській площі впадає у Клов. На Хрещатицькій площі існувала невелика водойма. Також водойма — Бесарабський басейн — існувала на однойменній площі.
На сучасному Майдані Незалежності приймає 5 правих приток, найбільші з яких протікають під Софіївською та Михайлівською вулицями, а інші — під вулицями Малою Житомирською, Грінченка та провулком Шевченка. Біля перехрестя з вулицею Богдана Хмельницького приймає притоку Луга. Майже перед впадінням у Клов Хрещатик приймає свою ліву притоку Кловиця.
Ще 1840 року Хрещатик одним з перших річок міста був взятий у колектор на всій протяжності.
Джерела[ред. | ред. код]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вишневський В. І. Малі річки Києва. — Київ: «Інтерпрес ЛТД», 2007. — 28 с., іл. — ISBN 978-966-501-056-2.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Кирилл Степанец. Энциклопедия киевских рек. 2-е изд. — Киев, 2015. — 240 с.: илл.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 594
 | Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
