Хроматограф — Вікіпедія

Хромато́граф (англ. chromatograph, chromatography recorder; нім. Chromatograph m) — прилад, призначений для розділення сумішей і вимірювання їхнього компонентного складу методом хроматографії. Принцип дії ґрунтується на різній сорбції складових частин яким-небудь адсорбентом.

Класифікація[ред. | ред. код]

Зазвичай хроматографи ділять на дві великі групи: газові та рідинні, за типом використовуваного елюенту. У газових хроматографах елюентом (газом-носієм) виступає газ (як правило, інертний, в основному використовуються водень, гелій, азот і аргон), в рідинної хроматографії носієм є рідина (як правило, органічні розчинники, вода і водні розчини використовуються в особливих видах хроматографії, наприклад, в гель-фільтруючої).

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.