French
DeutschХронологія війни на сході України — Вікіпедія
 | Було запропоновано приєднати статтю Хронологія війни на сході України (квітень — червень 2014) та Хронологія війни на сході України (липень — вересень 2014) до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2023. |
У статті в хронологічному порядку наведено важливі події Війни на сході України.
Стаття є частиною циклу «Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014)»
2014[ред. | ред. код]
Лютий[ред. | ред. код]
Проросійські виступи: в Маріуполі відбувся мітинг антимайдану, учасники якого висунули сепаратистські гасла і закликали присутніх взяти в руки зброю[1].
Міністром оборони України став адмірал Ігор Тенюх[2].
Начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України став Михайло Куцин[3].
Березень[ред. | ред. код]
_01.JPG)
Проросійські виступи: у Луганську, Маріуполі та інших містах пройшли мітинги проросійських організацій під російськими прапорами[4][5].
Штурм Харківської ОДА. На даху будівлі адміністрації український прапор було зірвано і встановлено російський, проте надвечір його прибрали[6].
В Одесі на Куликовому полі відбувся перший сепаратистський мітинг[7].
Рада Федерації Федеральних зборів Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил РФ на території України[8].
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність[9].
На засіданні Луганської обласної ради ухвалили рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України; депутати підтримали рішення про проведення референдуму щодо федералізації України[10].
Ігор Коломойський призначений на посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації[11]; Сергій Тарута призначений на посаду голови Донецької обласної державної адміністрації[12]; Ігор Балута призначений на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації[13].
Проросійськими демонстрантами захоплено частину будівлі Донецької ОДА. Близько 1000 осіб із російськими триколорами на чолі з самопроголошеним губернатором Павлом Губарєвим увірвалися до сесійної зали обласної ради[14].
Почала роботу волонтерська організація Юрія Бірюкова «Крила Фенікса»[15].
Співробітники СБУ і спецпризначенці затримали Павла Губарєва на конспіративній квартирі в Донецьку[16].
Міжнародне співтовариство почало впроваджувати санкції щодо Росії[17].
Сутичка між учасниками проросійського мітингу та активістами проукраїнських сил у Луганську[18].
На антивоєнний мітинг за єдність України в Донецьку напали проросійсько налаштовані активісти[19].
_(29190167116).jpg)
Законом України відновлено Національну гвардію України, що існувала в 1991—2000 роках[20].
МЗС Росії зробило заяву про те, що «Росія усвідомлює свою відповідальність за життя співвітчизників і співгромадян в Україні і залишає право взяти людей під захист»[21].
Бій на Римарській у Харкові: проросійські сили спробували взяти штурмом із застосуванням вогнепальної зброї будівлю організації «Патріот України»; штурм відбито захисниками будівлі[22].
Перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці з метою формування першого добровольчого батальйону для захисту України[23].
Колабораціоністи з «Народного ополчення Донбасу» з російськими прапорами заблокували рух військової колони Збройних сил України на під'їзді до Донецька[24].
Почала діяльність волонтерська організація «Армія SOS»[25].
Видано Указ в.о. Президента України О. Турчинова «Про часткову мобілізацію». В країні почався Особливий період[26].
МЗС Росії запропонувало Сполученим Штатам та Європейському Союзу план урегулювання ситуації в Україні, що містить умови вилучення нелегальної зброї; підготовки нової федеративної конституції, в якій російській мові буде надано статус другої державної мови; виборів вищих органів державної влади; поваги до «права Криму визначити свою долю»; нейтрального військово-політичного статусу[27].
Місцевими жителями почали організовуватися пікети біля військових частин і мостів, що ведуть до російсько-українського кордону.
З цього дня почалась перша хвиля часткової мобілізації в Україні[26].
Українські спецслужби захопили лідера організації «Донецька республіка» Андрія Пургіна[28], проте вже 22 березня він був на свободі.
Утворена Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні[29].
Міністром оборони України став генерал-полковник Михайло Коваль[30].
Перша гуманітарна та військова допомога Україні: США передали 330 000 комплектів сухпайків[31].
Квітень[ред. | ред. код]
Після проросійського мітингу на площі Леніна в Донецьку захоплено ОДА; з будівлі адміністрації скинуто прапор України[32].
У залі засідань облради Донецька за участі 50 (за іншими даними 120) громадян, які прибули з міст Донецької області, проголошено Декларацію про утворення «Донецької народної республіки», яка має в майбутньому увійти до складу Росії[33].
Близько 3000 бойовиків захопили обласне управління Національного банку України в Луганську[34].
Проукраїнські активісти народного ополчення Миколаєва знесли наметове містечко сепаратистів[35].
На проросійському мітингу у Харкові оголосили про створення «Харківської народної республіки»[36].
Цей день формально визначено як день початку АТО на території Донецької, Луганської та Харківської областей[37].
Початок боїв за Луганський аеропорт[38].
Захоплено низку обласних установ Луганська[39].
Озброєні сепаратисти захопили райвідділи міліції у Слов'янську та Краматорську, міськраду в Артемівську, здійснили спроби захоплення у Горлівці та Красному Лимані. Російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним взяв під контроль Слов'янськ, Краматорськ та низку менших населених пунктів[40].
Початок битви за Краматорськ[41].
.jpg)
РНБО України ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України[42].
Почали формуватися підрозділи Патрульної служби міліції особливого призначення[43].
Засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[44].
Перший бій війни на Донбасі: під Семенівкою (район Слов'янська) старший лейтенант Вадим Сухаревський відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна, що атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа»[45].
«Яєчна неділя» в Запоріжжі. Понад 300 сепаратистів зібралося на Алеї Слави, звідки планували здійснити штурм міськради, проте запорожці не дозволили їм цього[46].
У Харкові проросійські мітингувальники побили прихильників Євромайдану[47].
Указом в.о. Президента України О. Турчинова затверджено рішення РНБО щодо Антитерористичної операції[48].
У Дніпропетровську почався запис добровольців у батальйон «Донбас» Семена Семенченка[49].
Женевська зустріч Україна—ЄС—США—Росія[50].
Президент РФ Володимир Путін заявив, що «південний схід України — це Новоросія», а «Харків, Донецьк, Луганськ, Херсон, Миколаїв та Одеса були передані до складу України радянським урядом»[51].
Затриманий один із координаторів сепаратистського руху в Харкові Костянтин Долгов[52].
Проросійські активісти на чолі з Валерієм Кауровим оголосили створення «Одеської народної республіки Новоросія»[53].
Групою осіб, які захопили управління СБУ в Луганській області, проголошена «Луганська народна республіка»[54].
Проросійські виступи: силами працівників міліції ліквідоване наметове містечко сепаратистів у Харкові[55].
Проросійські виступи: в Донецьку відбувся останній дотепер проукраїнський мітинг[56].
Проросійські виступи: захоплено низку рад і державних адміністрацій на Донеччині та Луганщині[57][58][59][60][61][62].
Майже 3 тисячі проросійськи налаштованих мітингувальників повторно захопили будівлю Луганської облдержадміністрації[63].
Почалося створення батальйонів територіальної оборони України[64].
Травень[ред. | ред. код]
Протистояння в Одесі: Виступ проросійських сепаратистів і його придушення. Будинок профспілок та наметове містечко частково спалені, 48 загинули, поранено більше 200[65].
Почалися збройні сутички в Маріуполі[66].
Українська армія взяла контроль над висотою та телевежею Карачун[67].
Створено громадську ініціативу «Восток-SOS»[68].
У Бердянську створено добровольчий батальйон «Азов»[69].
Почалась друга хвиля часткової мобілізації в Україні[70].
Озброєні бойовики вчинили спробу захоплення управління внутрішніх справ у Маріуполі; до міста в'їхало 14 танків Збройних Сил України. Під час боїв загинули співробітники міліції, військовослужбовці Нацгвардії та ЗСУ[71].
Почав роботу благодійний фонд «Повернись живим» Віталія Дейнеги[72].
Референдуми на Донеччині та Луганщині:
- «Референдум щодо статусу Донецької народної республіки» проведений у деяких населених пунктах Донецької області з питанням: «Чи підтримуєте Ви акт про державну самостійність Донецької народної республіки?»;
- «Референдум» про державну самостійність Луганської Народної Республіки;
- «Референдум „За мир, порядок і єдність з Україною“» — консультативне опитування щодо статусу Донецької та Луганської областей. На референдум було винесено два питання: одне про возз'єднання адміністративно-територіальної одиниці з Дніпропетровщиною, друге — про підтримку «ДНР»[73].
Самопроголошений «народний губернатор» Валерій Болотов проголосив незалежність «Луганської народної республіки»[74].
«ЛНР» тимчасово очолив Геннадій Ципкалов[75].
Генеральна прокуратура України кваліфікувала так звані «ДНР» та «ЛНР» як терористичні організації[76].
Ватажок «ЛНР» Валерій Болотов затриманий українськими прикордонниками, але одразу відбитий у них бойовиками[77].
«ЛНР» очолив Валерій Болотов[78].
Бій під Волновахою: відбито атаку терористів ціною загибелі 17 військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади[79].
Бій під Рубіжним став першим у Луганській області і першою битвою 30-ї механізованої бригади у війні[80].
Набрав чинності Закон України, що визнав учасників АТО учасниками бойових дій[81].
«ДНР» та «ЛНР» оголосили про створення «єдиної держави» «Новоросія»[82].
На позачергових виборах Президента України перемогу в першому та єдиному турі здобув Петро Порошенко[83].
Перший бій за встановлення контролю над Донецьким аеропортом. Українські війська вибили проросійських бойовиків з обох терміналів летовища[84].
Вперше російський БПЛА збитий поблизу м. Донецька[85].
Підбитий терористами гелікоптер Мі-8МТ Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Загинули 12 чоловік[86].
Червень[ред. | ред. код]
Авіаудар по будівлі Луганської ОДА: загинули 8 цивільних осіб[87].
Почалися бої за Красний Лиман[88].
Контроль над Луганською прикордонною базою перейшов до сепаратистів[89].
Почалися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка» Донецької області та бої за Савур-Могилу[90].
Кабінет Міністрів України закрив вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією[91].
Під Слов'янськом збитий літак Ан-30 ЗСУ[92].
Відбулась перша зустріч у Нормандському форматі (Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель)[93].
- 8 червня і протягом місяця
Убивство п'ятидесятників у Слов'янську[94].
Почався наступ сил АТО до українсько-російського кордону[95].
Перший бій за Савур-Могилу: бойовики утримались на плацдармі. Українська сторона використала в ході бою два гелікоптери, бойовики — танки і БТРи, доправлені з Росії[96].
Силами 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 рот спецбатальйону «Дніпро», 2 рот Національної гвардії та спецпідрозділу МВС звільнено Маріуполь. Ніхто з мирних жителів не постраждав[97].
Донецька ОДА тимчасово перенесена до Маріуполя[98].
.jpeg)
Збиття Іл-76 у Луганську найманцями російської диверсійної групи ПВК Вагнера. Загинули 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу[99].
Бої за селище Металіст під Луганськом, прорив українських сил до Луганського аеропорту[100].
Почалися бої за Щастя[101].
Місто Красний Лиман повернулося під контроль України[102].
Президент України Петро Порошенко запропонував мирний план врегулювання ситуації на сході країни та в односторонньому порядку оголосив припинення вогню силами АТО з наступного дня[103][104].
Бойовики захопили українські військові об'єкти в районі шахти «Бутівка»[105].
За участю представників України, міжнародних спостерігачів, Російської Федерації і терористів відбулася перша зустріч тристоронньої Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України[106].
Поблизу м. Слов'янська проросійськими військами з ПЗРК збитий гелікоптер Мі-8 ЗСУ, загинули 9 осіб[107].
Рада Федерації ФЗ РФ скасувала постанову, що дозволяла використовувати російські збройні сили на території України[108].
Олега Царьова обрано «спікером парламенту» «союзу народних республік», до складу якого входять «ДНР» і «ЛНР» («Новоросія»)[109].
Липень[ред. | ред. код]
Рішенням РНБО відновлено проведення АТО після першого перемир'я[110].
У результаті обстрілу українських позицій проросійськими силами на горі Карачун, обвалилася місцева телевежа[111].
Обстріл Станиці Луганської: загинуло від 9 до 12 мирних мешканців[112].
Міністром оборони України став генерал-полковник Валерій Гелетей[113]; начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних сил України став Віктор Муженко[114].
Краматорськ, Слов'янськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку повернуто під контроль урядових сил[115][116][117][118].
США надали Україні гуманітарної та військової допомоги на суму 23 млн доларів[119].
Ракетний обстріл угрупування Збройних Сил України та Державної прикордонної служби біля селища Зеленопілля Луганської області став першим безпосереднім масованим застосуванням регулярних військ РФ у війні. Цього дня загинули 44 українських бійця[120][121].
На російському Першому каналі в ефір вийшов телесюжет про «розіп'ятого хлопчика»[122].
Збиття Ан-26 під Луганськом[123].
Почалися бої під Сніжним Донецької області; авіаудар проросійських сил по Сніжному забрав життя 11 цивільних[124][125].
США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки[126].
Збиття Boeing 777 біля Донецька, загинуло 298 цивільних осіб[127].
Створено Добровольчий український корпус (ДУК ПС)[128].
Почався Рейд 95-ї бригади під командуванням Михайла Забродського[129].
Звільнене селище Піски у безпосередній близькості до Донецька; звільнені селище Ювілейне, місто Попасна Луганської області, міста Соледар і Дзержинськ Донецької області[130][131].
Почалась третя хвиля часткової мобілізації в Україні[132].
Звільнено Лисичанськ[133].
ОБСЄ почала розгортати Місію спостерігачів на пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» на російсько-українському кордоні[134].
ЄС оприлюднив додаткові санкції щодо Росії[135].
Звільнене місто Дебальцеве[136].
Звільнене місто Авдіївка у безпосередній близькості до Донецька[137].
Бої в Шахтарську. Цього дня загинули 32 українських бійця[121][138].
Серпень[ред. | ред. код]
Українська армія звільнила місто Мар'їнку[139].
Перший штурм Іловайська силами 40 БТрО «Кривбас»[140].
Бої на українсько-російському кордоні: з'єднання української армії вирвалися з оточення; залишену територію зайняли бойовики, в результаті чого втрачено контроль над ділянкою державного кордону в 140 км.[141]
Другий штурм Іловайська[140].
Сили АТО повністю перекрили сполучення ворога між Донецькою та Луганською областями; повідомлення про масові дезертирства з лав бойовиків[142][143].
Утворена Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції[144].
Прийнято Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»[145].
Перші повідомлення про масове вторгнення російських військ на територію України[146].
Цього дня загинули 34 українських бійця[121].
КПП «Маринівка» Донецької області перейшов під контроль проросійських формувань[147].
«ЛНР» очолив Ігор Плотницький[148].
Батальйон «Донбас» при підтримці ЗСУ увійшов до Іловайська; сили АТО взяли у кільце Горлівку і дійшли до центра Луганська[149][150][151].
Колону біженців із селищ Новосвітлівка та Хрящувате, що рятувалися від бойових дій, обстріляно збройними формуваннями «ЛНР». 18 цивільних загинуло[152].
Під Георгіївкою розбитий зведений підрозділ російської 76-ї десантно-штурмової псковської дивізії[153].
Селище Станиця Луганська звільнене від террористів[154].
Перший російський «гуманітарний конвой» перетнув державний кордон України в районі контрольваного бойовиками пункту пропуску Ізварине[155].
Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[156].
Російська військова колона розбита під Лисичим[157].
У результаті високоточного удару ЗС України по базі терористів в м. Ровеньки Луганської області знищено до 500 бойовиків, 40 од. техніки ворога, 3 ЗРК «Стріла-10»[158].
Проросійські найманці примусили українських солдатів до «маршу ганьби» вулицями Донецька[159].
Очільник донецьких бойовиків Олександр Захарченко оголошує про масштабний наступ по всіх напрямках; з Росії на територію України в районі Амвросіївки зайшло 4 батальйонно-тактичних групи Збройних сил РФ; близько 100 одиниць бойової техніки російських військ висунулись від державного кордону в напрямку Старобешеве, відрізаючи Іловайськ і українські підрозділи біля нього[160][161].
Поблизу н.п. Дзеркальний Донецької області взято в полон 10 військовослужбовців 331 полку 98 Свірської дивізії Повітряно-десантних військ РФ[162].
Проросійські збройні угруповання почали наступ з Донецька на Докучаєвськ[163].
Контроль над Савур-Могилою перейшов до проросійських сил[164].
Почалися бої під Маріуполем. У місті формуються загони добровольців, готових захищати Маріуполь від вторгнення російських військ; деякі жителі почали залишати місто[165].
Бої за Іловайськ: розгром колони 8-ї бригади РФ під Многопіллям[166].
Спроба організувати прорив кільця російських сил під Іловайськом силами підрозділів 92-ї окремої механізованої бригади та 42-го батальйону територіальної оборони[167].
63 бійця Національної гвардії під обстрілами з «Градів» перетнули кордон з Росією і були там затримані[168].
Новосвітлівка, Хрящувате та Новоазовськ перейшли під контроль проросійських сил. Цього дня загинули 33 українських бійця[121][169][170].
Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[171].
Володимир Путін пообіцяв відкрити гуманітарний коридор для виходу українців з-під Іловайська. Вихід і розстріл двох колон українських військових. Під час виходу загинули 254 бійці[172][173].
Цього дня загинули 35 українських бійців, переважно в районі Дебальцевого та Луганського аеропорту[121].
Вересень[ред. | ред. код]
Українські війська зі втратами відійшли з Луганського аеропорту[174].
Георгіївка та Лутугине перейшли під контроль проросійських сил[175].
Прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»[176].
Спостерігачі СММ ОБСЄ вперше підтвердили факт обстрілу території України з боку РФ[177].
Під загальною координацією Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України почав функціонувати гуманітарний проєкт «Евакуація 200» (Чорний тюльпан)[178].
Почалися бої за Широкине[179].
Уельський саміт НАТО засудив ескалацію та незаконне військове втручання Росії в Україну та поставив вимогу, щоб Росія зупинила та вивела свої сили зсередини України та вздовж українського кордону. Це порушення суверенітету та територіальної цілісності України підсумкова декларація назвала серйозним порушенням міжнародного права та головним викликом євроатлантичній безпеці[180].
Перша з «Мінських угод»: Мінський протокол — угода про тимчасове перемир'я, досягнута на переговорах у столиці Білорусі. Укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ЛНР»)[181].
Тристороння контактна група прийняла рішення про двохстороннє припинення вогню; Президент Порошенко віддав наказ начальникові Генштабу Віктору Муженку про припинення вогню[182].
У засідці під Веселою Горою розбита колона 24 БТрО «Айдар», загинули 35 українських бійців[183].
.jpg)
Поновилися бої за Донецький аеропорт[184].
Сформовано 44-ту окрему артилерійську бригаду[185].
Утворене Державне агентство України з питань відновлення Донбасу (попередник Мінреінтеграції)[186].
Петро Порошенко доручив розпочати спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією — Проєкт «Стіна»[187].
Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «37 на 37»[188].
До цього дня формально тривала АТО на території Харківської області[37].
На базі Міжнародного Центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Яворів) відкрилися масштабні українсько-американські тактичні навчання «Репід Трайдент — 2014»[189].
Прийнятий Закон про особливий статус Донбасу, що не запрацював до цього часу[190].
Друга з «Мінських угод»: Меморандум про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна — підписаний учасниками контактної групи в Мінську, в якому домовлено про припинення вогню, зупинку військ на поточній лінії зіткнення, встановлення 30-кілометрової зони безпеки, відведення важкого озброєння[191].
Обласні установи Луганщини перенесено до Сєвєродонецька[192].
Міністерство закордонних справ Росії вперше офіційно назвало «Новоросією» Луганську та Донецьку області України[193].
Почав роботу Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК)[194].
Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «30 на 60»[188].
Жовтень[ред. | ред. код]
Донецька ОДА тимчасово перенесена до Краматорська[195].
Почалися запеклі бої за 32-й блокпост на «Бахмутці»[196].
Міністром оборони України став генерал-полковник Степан Полторак[197].
У Мілані відбулась зустріч у розширеному Нормандському форматі[93].
Зареєстроване Всеукраїнське громадське об'єднання «Об'єднання дружин і матерів бійців учасників АТО»[198].
Українські військові вимушено залишили 32-й блокпост під Слов'яносербськом на Луганщині та відступили узгодженим «зеленим коридором»[199].
Листопад[ред. | ред. код]
Представники терористичних організацій провели на окремих територіях Донецької та Луганської областей незаконні вибори голів та народних рад «ДНР» та «ЛНР». МЗС РФ розмістило заяву, за якою Росія «поважає» вибори, проте це не слід вважати їхнім «визнанням»[200].
«ДНР» очолив Олександр Захарченко[201].
Екстренне засідання Ради безпеки ООН, присвячене ситуації в Україні[202].
США надали Україні гуманітарної та військової допомоги на суму 118 млн доларів США[203].
Бойовики зазнали великих втрат під Дебальцевим[204].
.jpg)
Українські бійці залишили приміщення старого терміналу Донецького аеропорту та зосередились на території нового[205].
Грудень[ред. | ред. код]
Сформовано 14-ту окрему механізовану бригаду[206].
Георгій Тука опублікував повідомлення про початок діяльності Центру «Миротворець»[207].
Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «222 на 150»[188].
2015[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
Ліквідовано ватажка терористів Олександра Бєднова[208].
Литва надала Україні гуманітарної та військової допомоги на 17,8 млн доларів США[209].
ІнформНапалм оприлюднив точну карту розмежування сил на Донбасі з поділом контрольованої території на сектори[210].
Поновилися бої за Станицю Луганську[211].
.jpg)
Поновилися бої за Донецький аеропорт; обвалилася диспетчерська вежа[205].
Теракт під Волновахою: артилерійський обстріл силами 5 ОМСБр «Оплот» окупаційних військ РФ українського пункту пропуску поблизу міста Волноваха. Загинули 12 чи 13 осіб[212].
Активізувалися бої за район шахти «Бутівка»[213].
Терористи підірвали новий термінал Донецького аеропорту. Цього дня загинули 44 українських бійця[121][205].
Почалась четверта хвиля часткової мобілізації в Україні[214].
Почалися нові бої за Дебальцеве (бій на опорному пункті «Льоха»)[215].
Починаючи з цієї дати на лінії зіткнення діє пропускний режим для в'їзду/виїзду на тимчасово непідконтрольні Україні території[216].
Внаслідок терористичного артобстрілу зупинки транспорту «Донецькгірмаш» у Донецьку загинули 8 цивільних[217].
Ватажок терористів «ДНР» Олександр Захарченко публічно оголосив про початок наступу на Маріуполь; терористами обстріляно житловий мікрорайон «Східний» міста Маріуполя та блокпост ЗСУ в селищі Виноградне. Загинуло 29 людей[218][219].
Дебальцеве: бій за висоту 307,5 на опорному пункті «Валєра»[220].
Європейські країни надали Україні гуманітарної та військової допомоги на 300 млн грн[221].
Верховна Рада України у зверненні до міжнародних інституцій визнала Росію державою-агресором[222].
Бої за Бахмутку: українська артилерія підбила 10 танків терористів поблизу села Жолобок[223].
Дебальцеве: Вуглегірськ перейшов під контроль бойовиків. Цього дня загинули 30 українських бійців[121][224].
Лютий[ред. | ред. код]
Леонід Кучма призначений офіційним представником України у ТКГ[225].
Прийнято Закон України «Про військово-цивільні адміністрації»[226].
Бій за трасу Артемівськ-Дебальцеве. Цього дня загинули 34 українських бійця[121][227].
Терористи обстріляли аеродром та густозаселені райони міста Краматорська касетними боєприпасами з важкого артилерійського озброєння[228].
.png)
Почалася «Широкинська операція» («Павлопільсько-Широкинська наступальна операція») українських сил[229].
_03.jpeg)
Почалась зустріч у Нормандському форматі в Мінську[93].
Третя з «Мінських угод»: Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу — узгоджений на саміті лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки», і підписаний контактною групою (Тальявіні, Кучма, Зурабов, а також Захарченко і Плотницький). Зустріч тривала 17 годин, у результаті якої було підписано Декларацію на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод, також визначено кроки з імплементації угод[230].
Дебальцеве: Логвинове перейшло під контроль бойовиків[231].
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (2015) були схвалені Комплекс заходів та «Декларація Президента РФ, Президента України, Президента Франції та Канцлера Німеччини на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року», виключно під якою стоять підписи лідерів держав[233].
Сформована 58-ма окрема мотопіхотна бригада[234].
Збройні Сили України разом з Національною гвардією завершили операцію по виходу з оточення під Дебальцевим. Цього дня загинули 30 українських бійців. Протягом місяця військових дій на цьому плацдармі загинули 179 українських військовослужбовців[121][235].
Кабінет Міністрів України закрив 23 пункти пропуску на кордоні з Росією[236].
Теракт під час Маршу єдності в Харкові: внаслідок вибуху загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній[237].
Сформована 56-та окрема мотопіхотна бригада[238].
Березень[ред. | ред. код]
Президентом П. Порошенком утворені перші в Україні військово-цивільні адміністрації[239].
Верховна Рада України визнала окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією[240].
Травень[ред. | ред. код]
Бій з диверсантами ГРУ РФ під Щастям[241].
Ліквідовано ватажка терористів Олексія Мозгового[242].
Президент Росії Володимир Путін засекретив інформацію про втрати особового складу Міноборони РФ «у мирний час у період проведення спеціальних операцій»[243].
Червень[ред. | ред. код]
Терористи пішли у наступ під Мар'їнкою (Донецька область). Масштабну атаку відбито[244].
Європейський Союз надав Україні гуманітарної та військової допомоги на 7 млн євро[245].
Вересень[ред. | ред. код]
Журналіст «Дзеркала тижня» Сергій Рахманін оприлюднив існування «Плану Мореля»[246].
Жовтень[ред. | ред. код]
Сформована 10-та окрема гірсько-штурмова бригада[247].
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
У Парижі відбулась зустріч «нормандської четвірки»[248].
Збройні сили України почали реалізовувати перший етап домовленостей із відведення зброї у секторі «Північ»[249].
У Службі безпеки України створено об'єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих у районі проведення антитерористичної операції (Об'єднаний центр звільнення заручників)[250].
Збройні сили України почали реалізовувати другий етап домовленостей із відведення зброї у секторі «Південь»[251].
Листопад[ред. | ред. код]
У дипломатичному листуванні оприлюдено «Формулу Штайнмаєра»[252].
Грудень[ред. | ред. код]
Кабінетом Міністрів України затверджений чинний Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція[253].
Ліквідовано ватажка терористів Павла Дрьомова[254].
2016[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
Бойовики 42 рази порушили умови припинення вогню. Цього дня загинули 10 українських бійців[121][255].
Лютий[ред. | ред. код]
Великий обстріл шахти «Бутівка»[256].
Квітень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Червень[ред. | ред. код]
Структура Збройних Сил України доповнена новим окремим родом військ — Високомобільними десантними військами ЗСУ, та окремим родом сил — Силами спеціальних операцій ЗСУ[257].
Перше масштабне зіткнення на Світлодарській дузі[258].
Липень[ред. | ред. код]
Затверджено нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних сил України[259].
На озброєння Нацгвардії прийнятий спеціалізований броньований автомобіль «Козак-001»[260].
Вересень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Ліквідовано ватажка терористів Євгена Жиліна[261].
Учасники ТКГ підписали угоду про розведення сил і засобів біля трьох населених пунктів на лінії розмежування — Петрівського, Золотого та Станиці Луганської[262].
Жовтень[ред. | ред. код]
Відбулось розведення сил і засобів біля Золотого[263].
Відбулось розведення сил і засобів біля Петрівського[264].
Ліквідовано ватажка терористів Арсена Павлова[265].
У Берліні відбулась зустріч глав держав у Нормандському форматі[93].
Грудень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Активісти розпочали блокаду залізничного сполучення з окупованими територіями Донецької та Луганської областей[266].
2017[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Він стосується порушення РФ Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації[267].
Ліквідовано ватажка терористів Валерія Болотова[268].
Інтенсивне загострення під Авдіївкою[269].
Лютий[ред. | ред. код]
Ліквідовано ватажка терористів Михайла Толстих[270].
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про визнання документів, що видаються «ДНР» і «ЛНР»[271].
Березень[ред. | ред. код]
Офіційно припинене транспортне сполучення з «ДНР» та «ЛНР»[272].
Бойовики 88 разів обстріляли позиції ЗСУ. Цього дня загинули 9 українських бійців[121][273].
У Маріуполі підірвано автомобіль із заступником начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області Олександром Хараберюшем, який загинув[274].
Червень[ред. | ред. код]
Відновилися бої на Бахмутці в районі села Жолобок[275].
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
.jpg)
У Києві підірвано автомобіль із командиром 10 ОЗСпП полковником ГУР МО Максимом Шаповалом, який загинув[276].
Почалась масштабна хакерська атака з боку Росії з використанням різновиду вірусу Petya[277].
Серпень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Листопад[ред. | ред. код]
Командувачем сил Антитерористичної операції призначений командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України Михайло Забродський[278].
Заколот в «ЛНР»: новим ватажком терористичної організації став Ігор Корнет; Ігор Плотницький відбув до Москви[279].
Грудень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «74 на 306»[188].
2018[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
Прийнятий Закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (Закон про деокупацію Донбасу)[280].
Березень[ред. | ред. код]
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Командувачем Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України призначений Сергій Наєв[281].
Сторони ТКГ домовились про припинення вогню з цього дня[232].
Квітень[ред. | ред. код]
.jpg)
Цього дня закінчилась Антитерористична операція на сході України. Почалась Операція об'єднаних сил[282].
До України надійшли перші комплекти FGM-148 Javelin[283].
Серпень[ред. | ред. код]
Ліквідовано ватажка терористів Олександра Захарченка; «ДНР» тимчасово очолив Дмитро Трапезніков[284][285].
Вересень[ред. | ред. код]
Завершився перехід групи суден Військово-Морських Сил ЗС України («Донбас» і «Корець») з порту Одеса до порту Маріуполь[286].
Жовтень[ред. | ред. код]
- 12 жовтня (не пізніше)
Ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння ЗСУ[287].
Листопад[ред. | ред. код]
Проведені т. зв. «вибори» у «ДНР» та «ЛНР», не визнані жодною країною[288].
«ДНР» очолив Денис Пушилін[289].
Євген Марчук призначений офіційним представником України у ТКГ[290].
«ЛНР» очолив Леонід Пасічник[291].
Інцидент у Керченській протоці: кораблі українського флоту «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» зазнали нападу з боку ВМФ Росії та Берегової охорони РФ. Усі три судна захоплені росіянами; у полон потрапили 24 моряки, шестеро — поранені[292].
Інцидент у Керченській протоці: П. Порошенко підписав указ про запровадження воєнного стану в 10 областях України строком на 60 діб. Парламент затвердив указ Президента[293][294].
Грудень[ред. | ред. код]
Воєнний стан в Україні скасований[295].
2019[ред. | ред. код]
Березень[ред. | ред. код]
ЗСУ прийняли на озброєння турецькі безпілотні комплекси оперативно-тактичного рівня Bayraktar TB2[296].
Квітень[ред. | ред. код]
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощене отримання російських паспортів жителями окупованих районів Луганської та Донецької областей України[297].
Травень[ред. | ред. код]
Командувачем Об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України призначений Олександр Сирський[298].
Президентом України і Верховним Головнокомандувачем її Збройних Сил став Володимир Зеленський[299].
Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію негайно звільнити захоплені у Керченській протоці українські судна і всіх членів екіпажів[300].
Червень[ред. | ред. код]
Леонід Кучма вдруге призначений офіційним представником України у ТКГ[301].
Відбулось розведення сил і засобів у Станиці Луганській[302].
Липень[ред. | ред. код]
Можливість отримання російського громадянства у спрощеному порядку поширена на жителів підконтрольної Україні частини Донбасу[303].
Серпень[ред. | ред. код]
Командувачем об'єднаних сил призначений Володимир Кравченко[304].
Міністром оборони України став Андрій Загороднюк[305].
Вересень[ред. | ред. код]
Відбувся обмін утримуваними особами у форматі «35 на 35»[188].
Жовтень[ред. | ред. код]
Представник України в ТКГ Леонід Кучма погодив текст «формули Штайнмаєра»[306].
Листопад[ред. | ред. код]
Відбулось розведення сил і засобів на 2-й ділянці (Золоте)[307].
Відбулось розведення сил і засобів на 3-й ділянці (Богданівка-Петрівське)[308].
Інцидент у Керченській протоці: катери й буксир, захоплені Росією, повернуті Україні у розграбованому стані[309].
«ДНР» «конституційно закріпила» претензії на територію в адміністративних кордонах Донецької області УРСР[310].
Грудень[ред. | ред. код]
_04.jpg)
У Парижі відбулась зустріч глав держав у Нормандському форматі[93].
«ЛНР» «конституційно закріпила» претензії на територію в адміністративних кордонах Луганської області[311].
Німеччина відхилила прохання України про військову допомогу[312].
2020[ред. | ред. код]
Березень[ред. | ред. код]
Міністром оборони України став Андрій Таран[313].
Головнокомандувачем Збройних сил України став Руслан Хомчак[314]; начальником Генерального штабу ЗСУ став Сергій Корнійчук[315].
Липень[ред. | ред. код]
Тристороння контактна група досягла згоди про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню з 27 липня[316].
Леонід Кравчук призначений офіційним представником України у ТКГ[317].
Серпень[ред. | ред. код]
Береговий мобільний ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» прийнято на озброєння ЗСУ[318].
Грудень[ред. | ред. код]
Повідомлено, що Міжнародний кримінальний суд завершив попереднє вивчення подій в Україні, пов'язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму[319].
2021[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
СММ ОБСЄ зафіксувала 184 порушення режиму тиші в Донецькій області[320].
Березень[ред. | ред. код]
Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі. Почалася ескалація конфлікту[321].
Квітень[ред. | ред. код]
За оцінками речника Пентагону, накопичення російських військових поблизу України є більшим, ніж у 2014 році[322].
Червень[ред. | ред. код]
Німеччина знову відхилила прохання України про військову допомогу[323].
Липень[ред. | ред. код]
.jpg)
Головнокомандувачем Збройних сил України став Валерій Залужний[324]; начальником Генерального штабу — Сергій Шаптала; командувачем об'єднаних сил — Олександр Павлюк[325].
Вересень[ред. | ред. код]
Росія відмовилася продовжувати мандат Місії спостерігачів ОБСЄ на пунктах пропуску через державний кордон «Гуково» і «Донецьк» після цієї дати[326].
Жовтень[ред. | ред. код]
Українські військові провели перше бойове застосування безпілотника Bayraktar TB2 на Донбасі[327].
Листопад[ред. | ред. код]
Верховна Рада призначила Олексія Резнікова міністром оборони України[328].
За повідомленням української розвідки, Росія сконцентрувала понад 92 тис. військовослужбовців біля кордонів з Україною[329]. Bloomberg повідомила, що РФ розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків та подальшої тривалої окупації[330].
2022[ред. | ред. код]
Січень[ред. | ред. код]
Набрав чинності Закон України «Про основи національного спротиву»; Юрія Галушкіна призначено командувачем Сил територіальної оборони Збройних сил України[331].
Велика Британія почала надавати Україні легкі протитанкові засоби NLAW[332].
Німеччина виключила постачання зброї Україні та не надала дозвіл Естонії передати Україні гаубиці Д-30, які раніше дислокувалися в НДР[333][334].
Від США надійшла одна з багатьох партій пакету безпекової допомоги на понад $650 мільйонів[335].
США, Велика Британія, Австралія та Німеччина розпочали евакуацію членів родин та/або частини співробітників своїх посольств у Києві[336].
Лютий[ред. | ред. код]
На зустрічі радників лідерів Нормандської четвірки у Берліні українська сторона не погодилася на російську інтерпретацію Мінських домовленостей[337].
30 держав закликали своїх громадян виїхати з України; посольство США припиняє надання консульських послуг[338][339].
Державна дума Росії вирішила направити звернення до президента РФ Володимира Путіна з проханням визнати незалежність «самопроголошених ДНР та ЛНР» (тимчасово окуповані ОРДЛО)[340].
Різке збільшення кількості обстрілів і провокацій на Донбасі. Ватажки угруповань в ОРДЛО оголосили евакуацію вразливих груп населення до Росії та загальну мобілізацію під приводом нібито «наступу України»[341].
Президент Російської Федерації Володимир Путін підписав укази про визнання Російською Федерацією «незалежності» «ДНР» та «ЛНР». В указах зазначено про здійснення збройними силами РФ «функцій щодо підтримання миру» в самопроголошених утвореннях на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України[342][343].
Ватажки «ДНР» та «ЛНР» підписали з президентом Росії «договори про дружбу, співпрацю і допомогу», які передбачають спільну оборону, спільну охорону кордонів, взаємне використання військової інфраструктури та військових баз на території одне одного[344].
У заяві президентів України та Естонії зазначено, що визнання Росією т. зв. «Д/ЛНР» підтверджує її свідомий односторонній вихід з Мінських домовленостей. У тому ж ключі висловилися Верховна Рада, низка іноземних держав включно з Росією[345][346][347].
Рада Федерації РФ ратифікувала «договори про дружбу, співпрацю і допомогу» між Росією та «Д/ЛНР»[348].
Рада Федерації РФ дала згоду на використання збройних сил РФ за межами території Російської Федерації[349].
Президент Володимир Зеленський підписав указ про призов військовослужбовців запасу (резервістів) без оголошення мобілізації[350].
США, ЄС, Німеччина та Велика Британія запровадили санкції проти Росії у зв'язку з визнанням ОРДЛО[351].
Росія розпочала евакуацію з усіх своїх дипломатичних представництв в Україні, на них спущені прапори країни-агресора[352].
Верховна Рада затвердила запровадження надзвичайного стану з 0 годин 24 лютого терміном на 30 днів на всій території України, крім Донецької та Луганської областей, де фактично вже діє надзвичайний правовий режим[353].
Продовження хронології — у статті Хронологія російського вторгнення в Україну (2022).
Див. також[ред. | ред. код]
- Хронологія окупації Криму Російською Федерацією
- Хронологія війни на сході України (квітень — червень 2014)
- Хронологія війни на сході України (липень — вересень 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Мариуполе Антимайдан пришел к Ленину поговорить со сторонниками Майдана (Дополнено ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 23.02.2014. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 31.05.2014.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 27 лютого 2014 року № 804-VII «Про призначення Тенюха І.Й. виконуючим обов'язки Міністра оборони України»
- ↑ Про призначення М. Куцина начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України. Архів оригіналу за 25 квітня 2021.
- ↑ У Луганську біля будівлі ОДА підняли російський прапор. Корреспондент.net. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
- ↑ Александр Бузулук (02.03.2014). 1 марта в Мариуполе возле горисполкома прошёл митинг. Официальный сайт телеканала МТВ. Архів оригіналу за 12.05.2014. Процитовано 31.05.2014.
- ↑ У Харкові мітинг Кернеса "за мир і порядок" влаштував «газову бійку», стрілянину і вибухи. Українська правда. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
- ↑ Conal Urquhart (3 січня 2014). UN security council in emergency meeting after Russian parliament approves use of military against Ukraine- live updates. The Guardian. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
- ↑ Рада Федерації надала Путіну дозвіл на введення військ на територію України. Deutsche Welle. 01.03.2014. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України: РНБО; Рішення від 01.03.2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021.
- ↑ Рішення від 2 березня 2014. Луганська обласна рада. 2 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.(рос.)
- ↑ Указ Президента України № 196/2014 «Про призначення І. Коломойського головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 3 березень 2014. Процитовано 3 березень 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 198/2014. Архів оригіналу за 14 березень 2014. Процитовано 2 березень 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 224/2014 «Про призначення І.Балути головою Харківської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 8 липень 2014. Процитовано 2 березень 2014.
- ↑ Донецьк: учасники проросійського мітингу захопили обласну адміністрацію. Euronews. 3 березня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
- ↑ Малинка В., Ольга Герман О. (18.07.2014). Волонтери війни. Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Русский и бессмысленный. Последний день «народного губернатора» Донецкой области: репортаж «Ленты.ру». Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Два роки санкцій: Хто і як пресує Путіна. Укрінформ. 17.03.2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ У Луганську проросійські активісти побили Євромайдан та захопили ОДА. Українська правда. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ У Донецьку побили учасників мітингу за єдність України, щонайменше одна людина загинула. Дзеркало тижня. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
- ↑ Рада створила Національну Гвардію. Українська Правда. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
- ↑ МЗС: РФ залишає за собою право захищати співвітчизників в Україні. LB.ua. 14 березня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Цензор.НЕТ. 14 МАРТА 2014 ГОДА - ДОБРОВОЛЬЦЫ ХАРЬКОВА ОТРАЗИЛИ АТАКУ РОССИЙСКОГО ТЕРРОРИСТА АРСЕНА ПАВЛОВА НА УЛИЦЕ РЫМАРСКОЙ. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ У Нацгвардії відзначили День українського добровольця. Укрінформ. 14.03.2021. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ «Народне ополчення Донабасу» блокувало рух українських військових [Архівовано 16 травня 2019 у Wayback Machine.], УП, 16 березня 2014
- ↑ Фінансовий звіт ініціативи АРМІЯ SOS 2014 рік. За період з 15 березня 2014 року по 31 грудня 2014 року. АРМІЯ SOS. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ а б Про часткову мобілізацію: Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021.
- ↑ Росія виклала свій план урегулювання в Україні. LB.ua. 17 березня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ СБУ затримала лідера «Донецької республіки» за сепаратизм — ЗМІ. «ТСН». Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
- ↑ Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. ОБСЄ. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ ВЕРХОВНА РАДА ПРИЗНАЧИЛА В.О. МІНІСТРА ОБОРОНИ МИХАЙЛА КОВАЛЯ. УП. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Військова допомога з-за кордону: хто й чим допомагав Україні в 2014-2018 роках. Слово і Діло. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Провокации сепаратистов на Востоке Украины: захват СБУ в Луганске, Донецкой и Харьковской ОГА [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.] — УНИАН, 06.04.2014
- ↑ Донецькі сепаратисти погрожують, що попросять Путіна ввести війська. Українська правда. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- ↑ У Луганську проросійські активісти захопили філію Нацбанку - ЗМІ. Корреспондент.net. 6 квітня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ У Миколаєві зіткнулися "майданівці" та сепаратисти. Любителів Путіна змусили піти. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Сепаратисти "створили" "Харківську народну республіку". Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
- ↑ а б Файл:Nakaz ATO Ukraine.png
- ↑ До річниці початку АТО та оборони Луганського аеропорту: як це було. Форпост (uk-UA) . 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2018.
- ↑ В Луганске пророссийские активисты захватили облгосадминистрацию. Восточный вариант. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 6 вересень 2014. Процитовано 14 червня 2014.(рос.)
- ↑ У Слов'янську перекриті всі в'їзди в місто. РБК Україна. 13 квітня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
- ↑ «В Краматорске сепаратисты установили флаг „Донецкой республики“.» [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] УНІАН, 12.04.2014.
- ↑ РНБО розпочинає масштабну АТО із залученням Збройних Сил - Турчинов. Українська правда. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Аваков сформує регіональні спецпідрозділи МВС на основі громадських утворень. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Рада безпеки ООН найближчої ночі проведе засідання щодо України [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода, 13 квітня 2014
- ↑ Цензор.НЕТ. Перший офіцер ЗСУ, який відкрив вогонь по російських агресорах. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2016.
- ↑ Спогади про «яєчну неділю» у Запоріжжі: як жінки «русскую весну» зупиняли. Радіо Свобода. 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ У Харкові сепаратисти напали на мітинг за Україну. Лунали постріли, є постраждалі (Фото. Відео). 24 канал. 13 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України": Указ Президента України від 14.04.2014 № 405/2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021.
- ↑ Станут ли добровольческие батальоны ядром новой армии. ВВС Україна. 6 августа 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Повний текст заяви за підсумками переговорів у Женеві з українського питання. Дзеркало тижня. 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Путін назвав південно-східну Україну «Новоросією» і вимагає забезпечити права росіян. Радіо Свобода. 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Задержан еще один координатор пророссийского движения Константин Долгов. [Архівовано 26 травня 2014 у Wayback Machine.] АТН. 19.04.2014. (рос.)
- ↑ В Одесі православні сепаратисти створили народну республіку Новоросію. Українська правда. 22 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
- ↑ У Луганську сепаратисти оголосили про створення «Луганської народної республіки». Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ В Харькове задержали более десятка экстремистов с палками и взрывпакетами. ТСН. 28.04.2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ 28 квітня 2014 року відбувся останній проукраїнський мітинг у Донецьку. АрміяInform. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Что происходит в Станице Луганской – был захват администрации или нет. В городе. 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.(рос.)
- ↑ Еще в одном городе Луганщины повесили российский триколор. Коментарі. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 квітень 2014. Процитовано 30 квітня 2014.(рос.)
- ↑ Сепаратисти захопили міськраду в Первомайську. Український тиждень. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ Над будівлею міліції в Антрациті Луганської області підняли прапор РФ. Корреспондент.net. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Мерію Алчевська захопили сепаратисти. Українська правда. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Мер Стаханова запросив терористів до міськради. Українська правда. 2 травня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ У Луганську захопили облпрокуратуру. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ (30 квітня 2014 р.). Міноборони: В областях створюються батальйони територіальної оборони. Урядовий портал. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 16 листопада 2014.
- ↑ В Одесі під час пожежі в Будинку профспілок загинули 38 людей, 8 із них вистрибнули з вікон. УНІАН. 02-05-2014. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ В Мариуполе стреляют. Горят шины. Центр города перекрыт (Обновляется ФОТО+ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 03.05.2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 21.06.2014.
- ↑ Терористи під Слов'янськом знову обстріляли телевежу — поранені четверо силовиків, Телекритика. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Про нас. Восток-SOS. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Командир полку «Азов» Андрій Білецький: Ті, хто проливає кров за Україну, повинні мати свій голос у владі [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН, 11 жовтня 2014
- ↑ Про часткову мобілізацію: Указ Президента України від 06.05.2014 № 454/2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2021.
- ↑ В Маріуполь в'їхали 14 українських танків. Факти ICTV. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
- ↑ Хто ми і що робимо. Благодійний фонд «Повернись живим». Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ П’ять років тому на Донбасі відбувся незаконний «референдум». Вчасно. 11.05.2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Сепаратисти проголосили незалежність "Луганської республіки". ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 23 листопада 2017.
- ↑ «Народный губернатор» Луганской области восстановится через «пару дней». Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ ГЕНПРОКУРАТУРА ВИЗНАЛА ДНР ТА ЛНР ТЕРОРИСТИЧНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ. Волинські Новини. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Затриманого прикордонниками Болотова звільнили бойовики. Наші 2 години чекали на підмогу. [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 17.05.2014.
- ↑ Главой провозглашенной Луганской народной республики избран Валерий Болотов. ИТАР-ТАСС. 18 мая 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Кількість загиблих у бою під Волновахою зросла до 18 людей. 112.ua. 23 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- ↑ 1 військовий загинув та 3 поранені у бою між Рубіжним та Дружелюбівкою. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": Закон України від 06.05.2014 № 1233-VII. Архів оригіналу за 24 квітня 2021.
- ↑ СМИ: Террористы из "ДНР" и "ЛНР" объединились. УНІАН. 24 травня 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ ЦВК України. Результати голосування по Україні [Архівовано 28 травень 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Бой за аэропорт Донецка 26 мая. Отчёт участника » Политикус - Politikus.ru. 10 липня 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Українські військові збили під Донецьком російський безпілотник. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України (інформація уточнюється) // Національна гвардія України, 29 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травень 2014. Процитовано 29 травень 2014.
- ↑ Air attack on pro-Russian separatists in Luhansk kills 8, stuns residents [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Над міськрадою Червоного Лиману — знову прапор України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда. 05.06.2014.
- ↑ Луганський прикордонний загін передислоковано. Українська правда. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ Бій під прикордонним пунктом "Маринівка" закінчився: українці знищили БТР терористів. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2016.
- ↑ Уряд ухвалив рішення щодо припинення руху через деякі пункти пропуску на кордоні з Росією. Урядовий портал. 5 червня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Терористи підбили український літак над Слов'янськом [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
Последние минуты радиообмена Ан-30Б ВВС Украины 6 июня 2014 года [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Збитий під Слов'янському літак проводив спостережний політ, — Селезньов [Архівовано 31 березень 2015 у Wayback Machine.]
Літак, збитий 6 червня терористами, здійснював спостережливий політ [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] — 5 канал] - ↑ а б в г д 5 нормандських зустрічей. Як вони змінили хід війни на Донбасі [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Катерина Рещук, Соня Лукашова, Українська правда, Понеділок, 9 грудня 2019, 06:00
- ↑ Бюро демократії, прав людини і праці (14 жовтня 2015). Report on International Religious Freedom. Ukraine. 2014 Report on International Religious Freedom. Державний департамент США. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 13 лютого 2016.
- ↑ Силы АТО захватили 10 КамАЗов боевиков с вооружением — Аваков. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ 12 ЧЕРВНЯ 2014 РОКУ - ПЕРШЕ ЗАСТОСУВАННЯ РОСІЙСЬКИХ ТАНКІВ Т-64 І БТРІВ У ВІЙНІ НА ДОНБАСІ. Військовий навігатор. 21 червня 2016. Архів оригіналу за 10 вересень 2016. Процитовано 13 серпень 2017.
- ↑ 13 июня – День освобождения Мариуполя. Українська правда. 13 червня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ Донецька ОДА частково переїхала в Маріуполь - Тарута. Слово і Діло. 15 червня 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ На борту збитого Іл-76 перебували 49 військових — Селезньов [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.] 24 (телеканал), 14.06.2014
- ↑ 80-та аеромобільна. Невідомий подвиг оборони Луганського аеропорту - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Батальйон "Айдар" звільнив від терористів місто Щастя. LB.ua. 15 червня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Войска победили террористов возле Красного Лимана. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] АТН. 19.06.2014.
- ↑ Петро Порошенко представив в Донбасі мирний план з врегулювання ситуації на сході України. Місія України при НАТО. 20 червня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ Криваве припинення вогню: загинули десятки людей. ВВС Україна. 27 червня 2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 21.04.2021.
- ↑ АТО: история первых побед. Непокоренный «Зенит». fraza.com. 24.03.2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Мінська контактна група. Deutsche Welle. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Під Слов'янськом збитий вертоліт: дев'ятеро загиблих. Korrespondent.net. 24 червня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Совет Федерации отменил разрешение использовать армию на Украине. Интерфакс. 25 июня 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17.02.2022.
- ↑ У ДНР та ЛНР нарешті придумали, куди прилаштувати Царьова. Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 3 липень 2014.
- ↑ Пленарні засідання 1 липня 2014 року. Верховна Рада України. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ На Карачуні під Слов'янськом обвалилася телевежа. УП. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Історія одного міста. Станиця Луганська / Melamory Maris, заг. ред. – О. А. Біда, О. А. Мартиненко / Українська Гельсінська спілка з прав людини. — К., 2018. — С. 8-9.
- ↑ Міністром оборони став Гелетей. УП. 3 липня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ генерал-лейтенант Муженко Віктор Миколайович Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України. Архів оригіналу за 23 вересень 2016. Процитовано 15 червень 2014.
- ↑ Терористи утекли зі Слов'янська в Краматорськ. УП. 5 липня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Краматорськ - наш. У Слов'янську - російська військова форма і зброя. УП. 5 липня 2014. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Батальйон "Донбас": Терористи здали ще два населених пункти. УП. 5 липня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Від терористів звільнили ще 2 міста - Артемівськ та Дружківку. УП. 6 липня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ США передали Україні дві тисячі бронежилетів. Голос Америки. 7 липень, 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ В РНБО підтвердили факт стрілянини бойовиками з "Торнадо" під Зеленопіллі. OBOZREVATEL. 14.07.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Книга пам'яті. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Російські ЗМІ розповідають про розп'яття дітей та інші безчинства Нацгвардії. ТСН. 14 липня 2014. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Видеофакт: украинский Ан-26 был сбит с российской территории. InformNapalm (ru-RU) . 30 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Новороссия: оперативная сводка за 15 июля 2014 года - Военный Обозреватель. warsonline.info. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ Korrespondent.net. Обстрел Снежного совершил неизвестный самолет – СНБО (рос.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 19 серпня 2017.
- ↑ Обама затвердив нові санкції проти Росії. УНІАН. 17.07.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ MH17: Malaysia Airlines flight shot down by BUK missile fired from eastern Ukraine, Dutch Safety Board says. abc.net.au. 14 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014. Архів оригіналу за 7 листопад 2015. Процитовано 27 жовтень 2015.
- ↑ Історії з війни. Бійці 95 аеромобільної бригади про життя в АТО. РепортеР. 09/01/2015. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Сили АТО взяли під контроль передмістя Донецька - Піски. espreso.tv. 21 липня, 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Українським військовим вдалося звільнити низку населених пунктів на Донбасі. Deutsche Welle. 22.07.2014. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Про часткову мобілізацію: Указ Президента України від 21.07.2014 № 607/2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2021.
- ↑ Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 21 липня [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Офіційний портал Ради національної безпеки і оборони України
- ↑ Місія спостерігачів ОБСЄ: Факти (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Сили АТО звільнили Дебальцеве: терористи панічно тікають, лишаючи зброю. ТСН. 29.07.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Авдіївка відзначає п'яту річницю визволення від російських окупантів. Укрінформ. 30.07.2019. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Бій за Шахтарськ: кривавий рахунок 25-тої бригади. Рубрика. 25 ЛИП 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ П'ять років тому Мар'їнку звільнили від російської окупації. Укрінформ. 05.08.2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ а б Ярослав Тинченко, Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина ІІ. [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 25 серпня 2015
- ↑ Офицер из сектора "Д": "Причина поражения наших войск – профнепригодность руководства Генштаба". Цензор.НЕТ. 25.12.2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Сили АТО перекрили сполучення між Донецьком та Луганськом. ZAXID.NET. 10 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Терорист-перебіжчик підтверджує загальну деморалізацію, паніку та масове дезертирство бойовиків, - Шкіряк. espreso.tv. 14 серпня, 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Про утворення Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.2014 № 326. Архів оригіналу за 22 квітня 2021.
- ↑ Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції: Закон України від 12.08.2014 № 1632-VII. Архів оригіналу за 25 квітня 2021.
- ↑ Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 14 вересня 2017.
- ↑ Захваченная российскими оккупантами Мариновка. ФОТО после боя. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Глава ЛНР «временно» ушел в отставку из-за ранения. РБК. 14 авг 2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ "Донбас" із запеклими боями увійшов в Іловайськ. УП. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Сили АТО взяли в кільце Горлівку. УП. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Сили АТО дійшли до центру Луганська – речник РНБО. УП. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Розбита бойовиками з "Градів" колона біженців мала білі прапори. Українська правда. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
- ↑ Espreso.TV (16 жовтня 2014), Докази загибелі псковських десантників в Україні, архів оригіналу за 22 квітня 2021, процитовано 1 серпня 2016
- ↑ У Станиці Луганській піднято прапор України (ФОТОФАКТ). espreso.tv. 21 серпня, 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ 145 грузовиков с российским грузом пересекли границу Украины, – Госпогранслужба. Цензор.НЕТ. 22.08.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Рада безпеки ООН зібралася на екстрене закрите засідання через вторгнення російського конвою/ Сегодня, 22.08.2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Колона йде в пекло (бій під Лисиче, 23 серпня 2014 г.) – ЧЕline. ЧЕline (ru-RU) . 25 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ На Луганщині ліквідовано до 500 бойовиків і 40 одиниць бронетехніки 23.08.2014 16:19 [Архівовано 26.08.2014, у Wayback Machine.]
Сили АТО високоточним ударом знищили 40 броньовиків, 3 «Стріли» та 500 найманців 23.08.2014, 16:00 [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ «Марш полонених» у Донецьку – воєнний злочин?. Радіо Свобода. 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ В ДНР заявили о наступлении на Еленовку и новом "котле". 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Putin@war: Google Earth shows how Russians crossed border to create Ilovaisk massacre. ukraineatwar.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Цензор.НЕТ. СЕРЖАНТ ВЛАДИМИР КОЗАК: "РОССИЙСКИЕ ДЕСАНТНИКИ БЫЛИ, "ЯК ТЕЛЯТКО НА ПАСОВИЩІ"". КОГДА И КАК ВЗЯЛИ В ПЛЕН ДЕСЯТЬ РОССИЙСКИХ ДЕСАНТНИКОВ 24 АВГУСТА 2014 ГОДА? (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Террористы ДНР начали наступление на Еленовку к югу от Донецка. ЛІГА.Новости. 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Гордійчук Ігор Володимирович. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ В Маріуполі готуються до оборони міста. УНН. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Як батарея комбата Костянтина Коваля вибралася з Іловайського котла. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Серпень 2014. Іловайськ. Частина ІІІ. Спроба деблокади «Іловайського котла», 27 – 28 серпня - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ Росія повернула в Україну 63 бійця Нацгвардії. УП. 31 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Військові РФ на танках стерли з лиця землі Новосвітлівку і Хрящувате - комбат "Айдара". ТСН. 29.08.2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ Новоазовськ захоплений російськими військами — командир спецроти. УП. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 22.04.2021.
- ↑ В Нью-Йорку почалося екстрене засідання Радбезу ООН через військову агресію РФ в Україні/ Newsru.ua/28.08.2014 р. Архів оригіналу за 06.02.2015. Процитовано 03.12.2014.
- ↑ Іловайськ. Спогади про серпень 2014 року. BBC News Україна. 28 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22.04.2021.
- ↑
