Художній музей (Базель) — Вікіпедія

Художній музей (Базель)
Головний корпус музею (1936)
Тип художня галерея[1][2]
установа пам'ятіd[3] і музей[4]
Статус спадщини культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd[3]
Склад Kunstmuseum Basel, Print Roomd і Q120694320?
Країна  Швейцарія[3][4]
Розташування Базель
Адреса 4010[3] Базель, вулиця Санкт-Альбан Ґрабен (St. Alban-Graben)
Архітектор Пауль Бонац та Р. Кріст
Засновано 1661
Відкрито 1661
Директор Josef Helfenstein
Сайт Kunstmuseum Basel
Художній музей (Базель). Карта розташування: Швейцарія
Художній музей (Базель)
Художній музей (Базель) (Швейцарія)
Мапа
CMNS: Художній музей у Вікісховищі

Художній музей (нім. Kunstmuseum) у Базелі — найбільший у Швейцарії музей образотворчого мистецтва. Розташований у місті Базель, в Швейцарії. Музей відкрився в 1661 році, ставши першою у світі публічною колекцією мистецтва. Музейне приміщення в неокласицистичному стилі було спроектоване архітекторами Паулем Бонацом та Р. Крістом й споруджене в 1931-1936 роках. Музей розташований навпроти колишньої будівлі Швейцарського національного банку на вулиці Санкт-Альбан Ґрабен (St. Alban-Graben)

Колекції[ред. | ред. код]

Художній музей в Базелі зберігає найбільшу колекцію робіт художньої династії Гольбайнів у світі. Основу музейних фондів становить колекція базельського колекціонера Базіліуса Амербаха (1533—1591), батько якого Йоганн Амербах мав дружні стосунки з гуманістом Еразмом Роттердамським і художником Гансом Гольбайном молодшим. Цю приватну колекцію в 1661 р. придбало місто Базель. Так званий «Кабінет Амербаха» став першим музеєм у власності міста.

Експозиція музею розташовується на двох поверхах. На першому поверсі представлені старі майстри XV—XIX ст.: Конрад Віц, Гольбайни, Мартін Шонгауер, Лукас Кранах Старший, Матіас Грюневальд, Пітер Пауль Рубенс та Рембрандт. Імпресіоністи XIX ст. представлені роботами Поля Сезанна, Поля Гогена та Вінсента ван Гога. У музеї демонструються також роботи німецьких і швейцарських художників XVIII і XIX ст.

Другий поверх музею присвячений скульптурі й живопису ХХ ст. Музей славиться своєю колекцією кубістів — Пабло Пікассо, Жоржа Брака та Хуана Гріса. Експресіоністи представлені такими іменами, як Едвард Мунк, Франц Марк, Оскар Кокошка та Еміль Нольде. В експозиції Художнього музею демонструються й роботи, виконані в стилі конструктивізм, дадаїзм та сюрреалізм, представлені Пітом Мондріаном та Сальвадором Далі.

У 1967 році продаж картин Пікассо Les deux frères (1906) і Arlequin assis (1923), які були позичені протягом багатьох років, опинився під загрозою. Через референдум жителі Базель-Штадта схвалили державну позику в розмірі 6 мільйонів швейцарських франків, а громадяни також зібрали 2,4 мільйона франків на придбання двох картин для художнього музею. Пікассо був настільки зворушений, що подарував місту ще чотири роботи: Homme, femme et enfant (1906), ескіз для Les Demoiselles d'Avignon (1907) і дві великі пізні роботи Vénus et l'amour і Le couple з 1967 року. Тодішньому директору музею Францу Майєру дозволили самому вибрати їх у майстерні Пікассо. Нарешті Майя Захер-Штелін додала до цієї пожертви кубістичну роботу Le poète (1902).[5]

Сучасне мистецтво демонструється разом з роботами, що перебувають у власності Фонду Емануеля Гоффманна в рамках базельського Музею сучасного мистецтва, відкритого в 1980 р., який входить до складу Художнього музею.

Як захід безпеки під час російсько-української війни, наприкінці 2022 року численні роботи з Київської картинної галереї, національного українського художнього музею, були вивезені до Швейцарії, як до Базеля, так і до Женеви. У рамках цього проекту художній музей Базеля організував виставку "Народжені в Україні", на якій було представлено 49 картин з Київської картинної галереї. На виставці були представлені роботи 31 художника між 18 і 20 століттями, які не тільки знайшли тут притулок, але й були переосмислені з точки зору історії мистецтва з огляду на українську культуру. Виставка проходила одночасно з виставкою "Від заходу до світанку", організованою в Музеї Рат у Женеві.[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://kunstmuseumbasel.ch/de/museum/unsere-drei-haeuser
  2. ↑ https://kunstmuseumbasel.ch/en/exhibitions/now
  3. ↑ а б в г Swiss GLAM Inventory, 16 September 2016 — 2016.
  4. ↑ а б archINFORM — 1994.
  5. ↑ zephir.ch. The Picassos Are Here!. kunstmuseumbasel.ch (англ.). Процитовано 8 листопада 2022.
  6. ↑ Reuters/ts. Ukrainian paintings find safe haven in Switzerland. SWI swissinfo.ch (англ.). Процитовано 6 березня 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Eugen Külborn (Redaktion): Galeria Mundi. Eine Reise durch die Museen. Frankfurt am Main: Hoechst AG, 1981, o.ISBN (S. 106–127 Öffentliche Kunstsammlung, Basel)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Художній музей (Базель)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Художній_музей_(Базель)&oldid=39925791