Хусід Григорій Якович — Вікіпедія

Хусід Григорій Якович
Народився 1924
Помер 2007
Діяльність скульптор
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Членство Національна спілка художників України

Хусід Григорій Якович (* 1924, Кіровоград - †2007, Київ) — скульптор; закінчив Київський художній інститут (1952). Член Національної спілки художників України.

Скульптурні портрети: пам'ятники Ахунбабаєву в Маргалані (1962–1963), академіку Д. Заболотному в с. Заболотному на Вінниччині (1965) та ін.; скульптурні оздоби в Палаці культури в Новій Кахівці. Хусід працював переважно з матеріалом склобетон.

Керував ізостудією при київському заводі «Більшовик». Був талановитим педагогом, серед його учнів було чимало самобутніх художників, таких як художник андеграунду Трегуб Микола Іванович, члени Національної спілки художників України Борозенець Володимир Тимофійович, Корчинський Василь Леонтійович, Народний художник України Олег Пінчук та інші. Автор книги «Учитесь видеть» (рос.)

Його донька Хусід Марина Григорівна (13.07.1956- 19.09.1988) - була талановитою скульпторкою, авторкою паркової малої скульптури, асамблажів, інсталяцій, творів декоративного мистецтва, ужиткової порцеляни тощо. Член спілки художників СРСР з 1987 року. Вона трагічно закинула в автокатастрофі.

Ізостудія Григорія Яковича була досить відомою в Києві, чимало митців досягли успіху завдяки талановитому вчителю, який прагнув лише зберегти й розвинути особливість кожного учня. Про нього з вдячністю згадують ті, хто його знав:

«Хусід говорив, що:
...всі деталі підпорядковані цілому, і вести роботу треба від цілого до деталей і назад.
... звичайні люди дивляться на предмет прямо , а художники - ніби виделкою охоплюють його з двох боків.
... щоб бачити, треба порівнювати.
... художник у своїх творах повинен здійснювати відбір , не малювати все підряд.
... художник не повинен бути байдужим і постійно повинен полювати.
... не треба поспішати зробити роботу красивою , треба робити її правильною.
... без творчої сміливості митець не відбудеться»
— записала його учениця Рита Хусід.[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. на рос.:Рита Хусід. Пам'яті вчителя. Лібра. 2013. [1] [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]