Хійо — Вікіпедія

Хійо


Служба
Тип/клас	Авіаносець, тип «Дзюнйо»
Держава прапора
Спущено на воду	24 червня 1941 року
Введено в експлуатацію	31 липня 1942 року
Виведений зі складу флоту	Потоплений 20 червня 1944 року під час битви у Філіппінському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	24 140 тонн (стандартна), 28 300 тонн (повна)
Довжина	219,3 м
Ширина	26,7 м
Осадка	8,15 м
Бронювання	палуби — 70—20 мм, місцеве бронювання — 25 мм
Технічні дані
Потужність	56 000 к.с. (41 760 кВт.)
Швидкість	25 вузлів
Автономність плавання	10 000 миль на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	1224 особи
Озброєння
Артилерія	12 127-мм універсальних гармат
Зенітне озброєння	від 24 до 79 25-мм зенітних автоматів (в різні роки)
Авіація	10.1942 — 48 літаків (9 торпедоносців Nakajima B5N, 18 пікіруючих бомбардувальників D3A «Вел», 21 винищувач A6M2) 10.1943 — 39 літаків (9 торпедоносців B5N, 12 винищувачів A6M2) 06.1944 — 54 літаки (9 торпедоносців B6N, 9 пікіруючих бомбардувальників D3A «Вел», 18 винищувачів A6M5)

Хійо (яп. 隼鷹) — японський важкий авіаносець часів Другої світової війни типу «Дзюнйо».

Бойове використання[ред. | ред. код]

«Хійо» до кінця літа 1942 року займався підготовкою авіагрупи у Внутрішньому морі. У жовтні прибув до атола Трук, щоб взяти участь битві біля східних Соломонових островів. 20 жовтня через аварію енергоустановки покинув район операції та повернувся до Японії.

10 червня 1943 року був торпедований американським підводним човном «Тріггер». Після тримісячного ремонту займався підготовкою авіагруп до квітня 1944 року.

У ході битви у Філіппінському морі увечері 20 червня 1944 року в корабель влучили 2 торпеди від літаків з авіаносця «Белло Вуд». Внаслідок влучання торпед на «Хійо» сталась серія внутрішніх вибухів. «Хійо» повністю втратив хід і через 2 години після атаки затонув.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Шант К., Бишоп К. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия./Пер. с англ./. — М.: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев. — М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6 (рос.)