Хіоносфера — Вікіпедія

Хіо́носфера (грец. chion — сніг та spháira — шар) — частина тропосфери, в якій можливий постійний позитивний баланс твердих атмосферних опадів і, внаслідок цього, на поверхні суші за сприятливих умов рельєфу можлива поява та існування сніжників і льодовиків. Хіоносфера оточує Землю суцільною оболонкою потужністю до 10 км (найбільша потужність — в екваторіальному поясі і в низьких широтах помірних поясів), має таке поєднання тепла й вологи, що річна кількість твердих опадів, що випадають на горизонтальну і незатінену поверхню, перевищує їх танення та випаровування.

Верхня межа зазвичай розташована вище рівня найвищих гір і відповідає нульовому балансу твердих атмосферних опадів (річна сума яких у горах зазвичай зростає до деякої висоти, а потім знову зменшується). Перетин нижньої межі хіоносфери з гірськими хребтами утворює снігову лінію. Вона підвищується із віддаленням від джерел вологи, а над внутрішніми частинами плоскогір'їв лежить вище, ніж на навітряних схилах гір. У високих широтах Південної півкулі снігова лінія опускається до рівня моря. Багато гірських льодовиків спускаються за межі хіоносфери, окремі малі льодовики в умовах підвищеної концентрації снігу іноді повністю розташовуються нижче неї.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • В. М. Котляков. Хионосфера. у Великій радянській енциклопедії. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 5 січня 2011. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Тронов М. В., Лупина Н. Х. Основы учения о снеговой границе и хионосфере. Л.: Наука, 1977.— 168с. (рос.)