Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля) — Вікіпедія

Церква святих апостолів Петра і Павла


48°06′38″ пн. ш. 24°54′43″ сх. д. / 48.11055555558333197° пн. ш. 24.91200000002777770° сх. д. / 48.11055555558333197; 24.91200000002777770Координати: 48°06′38″ пн. ш. 24°54′43″ сх. д. / 48.11055555558333197° пн. ш. 24.91200000002777770° сх. д. / 48.11055555558333197; 24.91200000002777770
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України[1]
Країна  Україна
Розташування Івано-Франківська область
Красноїлля
Конфесія Православна церква України
Єпархія Коломийська єпархія
Засновано 1840
Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля). Карта розташування: Україна
Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля)
Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святих апостолів Петра і Павла у Вікісховищі

Церква святих апостолів Петра і Павла (Красноїлля) — діюча гуцульська дерев'яна церква Верховинського деканату Коломийської єпархії Православної церкви України в с. Красноїлля Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення.

Історія[ред. | ред. код]

Церква побудована в 1840 році[2], за іншими даними в 1843 році[3] та освячена в 1872 році, а в 1898 році її однією з найперших в навколишніх селах перекрили бляхою. Розташована в центрі села на північ від дороги. Храм в 1905 році розписав художник Йосиф Сороковський. До церковної парафії належали жителі сіл: Голови, Замагора, Перехресне, Чорна Річка та Вигода. Будівля церкви охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1148)[4]. Церкву електрифікували в 1990 році, та вона використовується прихожанами Православної церкви України. У 2012 році центральний купол та бокові маківки перекриті булатом[2][5][6].

Священники храму[ред. | ред. код]

о. Сильвестр Вітошинський – (1838 – 1840 рр.),

о. Каратніцький,

о. Завадський,

о. Белінкевич,

о. Ярослав Рошко,

о. Володимир Вергун – (1923 – 1939 рр.),

о. Крушельницький,

о. Жигалович,

о. Василь Якимишин – (1943 – 1976 рр.),

о. Кудла – (1976 – 1977 рр.),

о. Роман Миронів – (1977 – 1982 рр.),

о. Дмитро Поторак – (1982 – 1983 рр.),

о. Нестор Дзюбак – (1983 – 1985 рр.),

о. Михайло Кіцелюк – (1985 – 1992 рр.),

о. Дмитро Петльоха – (1992 – 1993 рр.),

о. Микола Химин – (1993 – 1993 рр.),

о. Михайло Гергелюк – (1993 – 1996 рр.),

о. Антон Кузів – (1996 – 2002 рр.),

о. Василь Данильчик – (з 2002 р.)[2].

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква хрестоподібна в плані з квадратним масивним зрубом нави, невеликими боковими раменам, подовженим прямокутним бабинцем, побудована в гуцульському стилі. Церква увінчана великим куполом, який розташований над навою на восьмигранній основі, над боковими зрубами на двоскатних дахах з 2012 року розташовані маківки. Опасання охоплює будівлю церкви лежить на кінцях зрубів. Церква має два ганки, один з яких прибудований до рамена та один до бабинця, ризницю, прибудовану до вівтаря. Опасання, та простір храму над опасанням перекриті бляхою-булатом[2][6].

В церкві збереглись ікони з попередньої сільської церкви Святого Великомученика Димитрія Солунського, яку розібрали і продали в село Черганівка, а також п’ятиярусний позолочений іконостас[2][6].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
  2. а б в г д Храм Апп. Петра і Павла с. Красноілля » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  3. Красноїлля с Церква св.Петра і Павла. www.pslava.info. Процитовано 20 березня 2021.
  4. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  5. Унікальні дерев'яні церкви Карпат | Церква Св. Ап. Петра і Павла (укр.), процитовано 20 березня 2021
  6. а б в Церква Красноїлля Верховинський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 березня 2021.