Цзюань (сувій) — Вікіпедія

Цзюань (сувій; кит. 卷, juàn) — одиниця вимірювання обсягу тексту в Китаї. Спочатку цзюань позначав шматок шовку, який до винаходу паперу використовувався як матеріал для письма. У сучасній китайській мові — рахункове слово для томів, книг, зошитів. Крім Цзюань (рукописів на шовку), в стародавньому Китаї існувала ще одна одиниця вимірювання — пянь (зв'язка; 篇), яка позначала зв'язку бамбукових дощечок із записаним на них текстом.

В залежності від обсягу твору слово цзюань може перекладатися на інші мови як розділ, частина, або опускається при перекладі. Наприклад: «У третьому Цзюань Ши цзи йде мова про …»

Див. також[ред. | ред. код]

У Вікісловнику є сторінка en:卷.

Чжан