Циклон-1М — Вікіпедія

Циклон-1М
px
px
Призначення Космічна ракета-носій
Виробник Проєктування:
ДП «КБ «Південне»
ім. М.К. Янгеля»

Виготовлення:
ДП «ВО Південмаш
ім. О. М. Макарова»
Країна Україна Україна
Розміри
Висота 30 м
Діаметр корпусу: 2,25 м;
обтічника: 2,6 м
Маса 63 800 кг
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
ННО
1500 кг
Вантаж на
ССО
1050 кг
Споріднені ракети
Родина Циклон
Історія запусків
Космодроми пошук майданчика для будівництва, Україна Україна
Перший ступінь
Довжина 19 м
Діаметр 2,25 м
Повна маса 63 800 кг
Двигуни РД-870
Тяга рів. моря: 777,7 кН;
вакуум: 876,8 кН
Питомий імпульс рів. моря: 301,5 с;
вакуум: 340 с
Паливо гас/рідкий кисень,
48 000 кг
Другий ступінь
Довжина 4,5 м
Діаметр 2,25 м
Повна маса 12 000 кг
Двигуни РД-809К
Тяга 100 кН
Питомий імпульс 352 с
Паливо гас/рідкий кисень,
10 000 кг
Третій ступінь
Довжина 0,63 м
Діаметр 2,25-0,94 м
Повна маса 320 кг
Двигуни РД-840
Тяга 0,4 кН
Питомий імпульс 315 с
Паливо НДМГ/АТ,
100 кг

Циклон-1М (англ. Cyclone-1M) — проєкт української триступеневої космічної ракети-носія «легкого класу». Ракета розробляється КБ «Південне» і призначена для виведення корисного вантажу на низькі навколоземні орбіти, включаючи сонячно-синхронні.[1]

Космодром[ред. | ред. код]

Пуски РН «Циклон-1М» планують здійснювати як з пускового центру, розташованого на території України (який було запропоновано побудувати на півдні Херсонської області або на узбережжі Бузького чи Дніпровського лиманів), так і з закордонних пускових центрів.

Конструкція[ред. | ред. код]

Структура РН Циклон-1М

При розробці буде впроваджено значну кількість інновацій: використання композитних матеріалів для виготовлення основних корпусних елементів ступенів, в тому числі баків для кріогенних компонентів палива та двигунів, створення нових двигунів для другого і третього ступенів, а також удосконалення бортової авіоніки стосовно зниження маси та застосування комплектування, що є на комерційному ринку. Конструкція ракети складається з трьох ступенів.

Перший ступінь[ред. | ред. код]

На першому ступені буде використовуватися один однокамерний ракетний двигун РД-870 з турбонасосною системою подачі компонентів палива, виконаний за схемою з допалюванням генераторного газу. Керування польотом ступеня здійснюють хитанням двигуна у двох площинах. Рушійний блок розробляють на базі відпрацьованих технологій РН «Зеніт». Працює на парі гас-кисень, розвиває тягу на рівні моря до 777,7 кН.

Другий ступінь[ред. | ред. код]

На другому ступені буде встановлено один однокамерний, однорежимний ракетний двигун РД-809К з турбонасосною системою подачі компонентів палива, виконаний за схемою з допалюванням генераторного газу. Керування польотом ступеня здійснюють хитанням двигуна у двох площинах. Двигун забезпечує багаторазовий запуск (до 4 увімкнень) у польоті. Розробляють на основі камери маршового двигуна РД-861К третього ступеня космічної РН «Циклон-4» і агрегатів кермового двигуна РД-8 другого ступеня РН «Зеніт». Працює на парі гас-кисень, тяга у вакуумі – 100 кН.

Третій ступінь[ред. | ред. код]

На третьому ступені буде встановлено РД-840 — однокамерний, однорежимний маршовий двигун багаторазового увімкнення з витискною системою подачі компонентів палива, що може здійснювати до 100 увімкнень. Працює на парі АТ-НДМГ, тяга у вакуумі – 0,4 кН.[2]

Головний обтічник[ред. | ред. код]

Довжина обтічника складатиме 5 м, діаметр 2,6 м.

Конкуренти[ред. | ред. код]

Порівняння характеристик РН легкого класу
Ракета-носій Країна Перший політ кількість запусків в рік (всього) Широта СК Старт. маса, т Маса КН, т Успішних. пусків, % Вартість пуску, млн $
НОО¹ ГПО ССО²
«Дніпро»[3] Україна Україна 21.04.1999 1-3 (17) 46° / 51° 211 3,7 2,3 94% 30,7[4]
«Рокот»[5] Росія Росія 20.11.1990 1-2 (18) 46° / 62° 107,5 2,1 1,6 89% 22,5 (€15)[6]
«Вега»[7] Європейський Союз Європейський Союз 13.02.2012 2(2) 137 2,3 1,6 100% (2 пуски) 42[8]
«Циклон-4М» [9] Україна Україна ~2020[10] 0 45° 193 5,685 1,6 3,91 23³
«Союз-2.1в»[11] Росія Росія 28.02 2013 1 62° 160 2,8 1,4⁴ 100% (1 пуск)
«Ангара 1.2»[12] Росія Росія 2015 0 62° 171 3.8
«Антарес»[13] США США 21.04.2013[14] 1-2 (6) 38° 240 5,6 4,4 83,3% (6 запусків)
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://itc.ua/news/kb-yuzhnoe-razrabatyvaet-lyogkuyu-raketu-tsiklon-1m-kotoruyu-mozhno-budet-zapuskat-s-territorii-ukrainy/
  2. https://space.com.ua/2021/11/25/kosmichna-galuz-ukrayini-rozvitok-i-perspektivi/ Космічна галузь України. Розвиток і перспективи. 24.11.2021.
  3. Днепр. Конструкторское Бюро “Южное”. Процитовано 07.04.2012.
  4. Iridium Reports Double-digit Revenue Growth in First Half of 2011 (англійською) . Space News. 8.08.2011. Процитовано 08.04.2012.
  5. Rockot User's Guide, EHB0003, Issue 5, Revision 0 (PDF). EUROCKOT Launch Services GmbH. Август 2011. Процитовано 07.04.2012.
  6. European SMOS and Proba-2 Successfully Launched by Rockot (англійською) . Space News. 9.11.2009. Процитовано 08.04.2012.
  7. Vega User’s Manual Issue 3, Revision 0, стр. 2-7 (PDF) (англійською) . ARIANESPACE. 03.2006. Процитовано 08.04.2012.
  8. Vega Expected to be Price-competitive With Russian Rockets (англійською) . Space News. 23.01.2012. Процитовано 07.04.2012.
  9. CYCLONE-4 Launch Vehicle User's Guide Issue 1 – October 2010, стр. 53-56 (PDF) (англійською) . Alcantara Cyclone Space. 10.2010. Процитовано 07.04.2012.
  10. Maritime Launch Services Selects Nova Scotia Site for Spaceport Over 13 Other Locations. SpaseQ. 20173-04-16. Процитовано 16 квітня 2017.
  11. Союз-2 этапа 1в. ГНПРКЦ "ЦСКБ-Прогресс. Процитовано 07.04.2012.
  12. Семейство ракет-носителей «Ангара». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Процитовано 07.04.2012.
  13. Antares Medium-Class Launch Vehicle (PDF) (англійською) . Orbital Sciences Corporation. Процитовано 07.04.2012.
  14. Orbital Successfully Launches First Antares Rocket (англійською) . http://www.orbital.com/. Процитовано 22 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)