Цілування руки — Вікіпедія

Цілування руки — звичай цілувати руку як жест, який означає привітання.

Історія походження[ред. | ред. код]

Поцілунок як жест привітання існував ще в Стародавньому Римі. Було три варіанти вітань: найближчому оточенню дозволялося цілувати вельможу, правителя в губи, звичайні сановники могли цілувати йому руки, а слуги — ноги. У Англії у XVI столітті, за етикетом, гість мав цілувати руки господаря, господині, дітей та домашніх тварин.

У різних країнах[ред. | ред. код]

У теперішній час у багатьох країнах світу прийнято цілувати жінці руку лише у святковій обстановці. Наприклад, в Австрії жінкам цілують руку у винятково урочистих випадках. В Польщі вважається, що саме цей ритуал надає урочистого характеру будь-якій події.

Правила етикету[ред. | ред. код]

Під відкритим небом, тобто на вулиці, жінкам руки не цілують.
Не дозволяється цілувати руку під час їжі.
У гостях дозволяється цілувати руку тільки господині дому.
Збираючись поцілувати руку жінці, чоловік повинен не підіймати руку до своїх губ, а прихилитися губами до руки, поцілувавши, її повільно опустити.
Цілувати руку потрібно в тильну частину пальців

Література[ред. | ред. код]

Корніяка, Ольга. Мистецтво гречності. Чи вміємо ми себе поводити?/ Ольга Корніяка.— Київ: Либідь, 1995.— 96 с.— С.11.
Радкевич-Винницький, Я. Етикет і культура спілкування: навч. посіб./ Я. Радкевич-Винницький.— Київ: Знання, 2006.— 291 с.— С.163-165.