Чабаненко Віктор Антонович — Вікіпедія

Чабаненко Віктор Антонович
Чабаненко Віктор Антонович
Народився 12 вересня 1937(1937-09-12)
Єлизаветівка, Василівський район
Помер 9 лютого 2014(2014-02-09) (76 років)
Запоріжжя
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Запорізький національний університет
Заклад Запорізький національний університет
Мова творів українська
Жанр поезія
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Віктор Антонович Чабаненко (12 вересня 1937(19370912), Єлизаветівка, Василівський район — 9 лютого 2014, Запоріжжя) — український мовознавець, лексикограф, фольклорист. Доктор філологічних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився у селі Єлизаветівці (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжчині.

1959 року закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (філологічний факультет), після чого деякий час працював учителем, служив у війську. З 1962 по 1965 рік — аспірант кафедри української мови ЗДПІ, з 1966 — кандидат наук, а з 1984 року — доктор філологічних наук, із 1987 року — професор. У 19851996 роках був деканом філологічного факультету, з 1984 р. — завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства Запорізького національного університету. Дійсний член Академії наук вищої школи України.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини» [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.].[1]. Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000). Член Національної спілки письменників України (з 1999).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат премій ім. П. Чубинського (1996), Я. Новицького (1999) та Д. Яворницького (2000). Товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка нагороджений медаллю «Будівничий України» (2000).

Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Відмінник освіти України (1995).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

17 лютого 2015 року відкрито меморіальну дошку на будинку навчального корпусу №1 Запорізького національного університету.[2]

У м. Запоріжжі є "вулиця Академіка Чабаненка". [3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Літературно-художнє видання. Укладач Віктор Антонович Чабаненко / Київ, Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1990, тираж 150 000.
  2. У ЗНУ состоялось открытие мемориальной доски профессору Виктору Чабаненко
  3. Про перейменування вулиці Радянської в місті Запоріжжі на вулицю Академіка Чабаненка - Офіційний сайт Запорізької міської ради. zp.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]