Чавалах Дмитро Петрович — Вікіпедія

Дмитро Чавалах
Дмитро Петрович Чавалах
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 19 серпня 1994(1994-08-19) (29 років)
Соколівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Дмитро Петрович Чавалах — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Чавалах народився в селі Соколівка Ярмолинецького району, що на Хмельниччині.

Після року навчання у Військовому коледжі сержантського складу був переведений до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2019 року.

У 2014 році розпочав службу на посаді старшого техніка понтонної роти понтонно-мостового полку (м. Білгород-Дністровськ). Згодом переведений до Ніжина, а звідти в АТО. Проходив службу в 11-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», нині — у 59-й окремій мотопіхотній бригаді.

Російське вторгнення в Україну 2022[ред. | ред. код]

Прийняв важкий бій із рашистами 24 лютого 2022 року та ціною власного поранення допоміг вийти з оточення бойовим побратимам на Херсонщині[1]. Впродовж трьох місяців заліковував рани, переховуючись на окупованій рашистами території.

Наприкінці травня з Дмитром вийшли на зв'язок з СБУ, а через кілька днів завдяки вдало проведеній спецоперації його було доставлено в Одесу[2].

Наступного дня Чавалах поїхав додому та понад місяць проходив реабілітацію.

Після реабілітації ВЛК визнала Чавала непридатним для продовження військової служби. Він просив визнати себе обмежено придатним і його документи були направлені в Київ, де підтвердили висновок про непридатність і зняття з військового обліку.

Після звільнення в Дмитра розпочалась сильна депресія, але він звернувся до психолога і зміг її побороти.

Станом на грудень 2022 року навчається на історичному факультеті Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]