Чан'е-2 — Вікіпедія

Чан'е-2
Ілюстрація розгорнутого супутника «Чан'е-2»
Основні параметри
Повна назва 嫦娥二号
COSPAR ID 2010-050A
NORAD ID 37174
Організація КНР Китайське національне космічне управління (КНКУ)
Оператор КНР КНКУ
Тип апарата Супутник зондування,
проліт біля астероїда
Проліт 4179 Тоутатіс
Дата прольоту 13 грудня 2012
Штучний супутник Місяць
Вихід на орбіту 9 жовтня 2010 року
Дата запуску 1 жовтня, 2010
10:59 UTC
12:59 за Київським часом
Ракета-носій Великий похід 3C
Космодром КНР Сичан
Тривалість польоту Запланована: 6 місяців
Фактична: ~4 роки
Технічні параметри
Маса 2480 кг
Розміри 2 м x 1,72 м x 2,2 м
Потужність 1466 Вт
Платформа DFH-3
Час активного існування ~4 роки
Орбітальні дані
Тип орбіти Геліоцентрична орбіта
Апоцентр 100 км
Перицентр 100 км
15 км — для зйомки поверхні
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Чан'е-1 Чан'е-3

«Чан'е-2» (кит.: 嫦娥二號; піньїнь: Cháng'é èr hào; англ. Chang'e 2) — друга китайська автоматична міжпланетна станція, яку запустити на орбіту Місяця у рамках першого етапу Китайської програми дослідження Місяця. Вона проводила дослідження на місячній орбіті висотою 100 км, готуючи дані до початку виконання другого етапу дослідження Місяця, а саме м'якої посадки посадкового модуля «Чан'е-3» у грудні 2013, на борту якого знаходився місяцехід «Юйту». «Чан'е-2» був схожий за дизайном на свого попередника, хоча в ньому були деякі технічні вдосконалення, засновані на досвіді «Чан'е-1»[1].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Супутник створений на платормі DFH-3.

«Чан'е-2» мав масу 2480 кг, з яких 1300 кг займає паливо та 140 кілограмів корисне навантаження. Супутник мав розміри 2 м x 1,72 м x 2,2 м.

Обладнання[ред. | ред. код]

Докладніше: Чан'е-1/Обладнання

До складу супутника входили такі ж інструменти, як і на «Чан'е-1», а саме[2]:

Цілі дослідження[ред. | ред. код]

Перед зондом «Чан'е-2» були поставлені наступні наукові цілі[2][3]:

  • Покращення продуктивності корисних навантажень на базі «Чан'е-1».
  • Підвищення точності місячних наукових даних та поглиблення знань з наступних типів наукових досліджень:
    • отримання тривимірних зображень поверхні Місяця з просторовою роздільною здатністю < 10 м;
    • дослідити склад матеріалу поверхні Місяця;
    • провести спостереження за космічним середовищем між Землею та Місяцем і навколо Місяця.

Також перед «Чан'е-2» ставилися і проміжні цілі, які полягали у перевірці наступних ключових технологій[2]:

Хід місії[ред. | ред. код]

«Чан'е-2» був запущений 1 жовтня 2010 року о 10:59 UTC (12:59 за Київським часом) на борту ракети «Великий похід 3C» із космодрому Січан, що у провінції Сичуань[3][5]. Запуск зонда збігся з Днем утворення Китайської Народної Республіки, який у Китаї відзначають 1 жовтня[6].

Місячна місія[ред. | ред. код]

Космічний корабель вийшов на орбіту з перигеєм 200 км і апогеєм 380 тис. км і відокремився від ракети-носія, як планувалося. Це був перший випадок, коли китайський місячний зонд безпосередньо вийшов на орбіту Земля-Місяць без попереднього гравітаційного маневру навколо Землі[7]. «Чан'е-2» вийшов на свою 100-кілометрову робочу орбіту 9 жовтня 2010 року після трьох успішних гальмувань[8][9].

27 жовтня апарат почав зйомку ділянок Місяця, які можуть бути придатними для посадки автоматичних міжпланетних з станцій з місяцеходами під час наступних місій. Для виконання цього завдання зонд наближався до Місяця на відстань у 15 кілометрів[10].

8 листопада 2010 року китайський уряд влаштував церемонію відкриття, на якій прем'єр-міністр Китаю Чжан Децзян продемонстрував детальний знімок із зображенням частки місячної поверхні у районі Затоки Райдуги[11]. Це зображення поверхні Місяця має роздільну здатність у 1,3 метра на піксель[12]. Отримання цього знімку знаменує те, що «Чан'е-2» успішно виконав своє головне завдання[11].

У лютому 2012 року уряд Китаю опублікував повну місячну карту, створену на основі даних, зібраних «Чан'е-2», стверджуючи, що це карта всього Місяця з найвищою роздільною здатністю, яка колись була зроблена[13]. Повний набір даних, включаючи карту з роздільною здатністю 7, 20 і 50 м, а також модель висот з роздільною здатністю 20 і 50 м, доступний для безкоштовного завантаження з квітня 2018 року[14].

Точка Лагранджа L2[ред. | ред. код]

8 червня 2011 року «Чан'е-2» завершив свою розширену місію дослідження Місяця та вирушив з місячної орбіти до точки Лагранжа Земля-Сонце L2, щоб перевірити китайську мережу відстеження та контролю[15]. Зонд досяг точки L2 25 серпня 2011 року[16] о 14:27 UTC (16:47 за Київським часом) після 77-денної подорожі, ставши першим об'єктом, який коли-небудь досяг точки L2 безпосередньо з місячної орбіти[17]. Зонд передав свою першу партію даних з L2 у вересні 2011 року[18]. Спочатку очікувалося, що зонд залишиться на орбіті точки L2 до кінця 2012 року, проте, після внесення змін, він вирушив у розширену місію у квітні 2012 року[17][18][19].

4179 Тоутатіс[ред. | ред. код]

Фото астероїда 4179 Тоутатіс, зроблене китайським зондом «Чан'е-2» під час прольоту

«Чан'е-2» вилетів з орбіти точки Лагранжа L2 15 квітня 2012 року та розпочав місію до астероїда, що має назву 4179 Тоутатіс[20]. Проліт був успішно здійснений 13 грудня 2012 року[21][22] о 08:30 UTC (11:30 за Київським часом)[23]. Пізніше в Інтернеті були опубліковані зображення астероїда великим планом з роздільною здатністю до 10 метрів на піксель[24]. Під час зйомки зонд наблизився до 4179 Тоутатіс на відстань 3,2 кілометра і зробив знімки астероїда з відносною швидкістю 10,73 кілометрів на секунду[25]. Таким чином КНКУ стало четвертим космічним агентством, яке здійснило успішну місію до астероїда, після НАСА, ЄКА та Японського агенства аерокосмічних досліджень.

Завершення місії[ред. | ред. код]

Після зйомки астероїда зонд продовжив рух далі, у глибокий космос. Станом на 2016 рік «Чан'е-2» досяг відстані понад 200 мільйонів кілометрів від Землі. За даними Китайської аерокосмічної корпорації, потенційно у нього достатньо палива, щоб продовжувати працювати на відстані до 300 мільйонів кілометрів[26], після чого повернеться приблизно на 7 мільйонів кілометрів від Землі приблизно в 2029 році[27]. Однак зв'язок із зондом був втрачений у 2014 році через ослаблення потужності сигналу[28].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 12 лютого 2023.
  2. ↑ а б в Chang'e-2 (Lunar-2 Mission of China) / CE-2. www.eoportal.org. Процитовано 12 лютого 2023.
  3. ↑ а б Китай запустить другий місячний зонд. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 12 лютого 2023.
  4. ↑ China Announces Success Of Chang'e-2 Lunar Probe Mission. www.spacedaily.com. Процитовано 12 лютого 2023.
  5. ↑ Spaceflight Now | Breaking News | China's second moon probe dispatched from Earth. spaceflightnow.com. Процитовано 12 лютого 2023.
  6. ↑ China launches lunar probe Chang’e-2. Solar System Exploration Research Virtual Institute (амер.). Процитовано 12 лютого 2023.
  7. ↑ China's 2nd lunar probe Chang'e-2 blasts off. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 12 лютого 2023.
  8. ↑ Китайський супутник успішно досяг орбіти Місяця. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 лютого 2023.
  9. ↑ China's second lunar probe completes first braking. capetown.china-consulate.gov.cn. Процитовано 12 лютого 2023.
  10. ↑ Bergin, Chris (1 жовтня 2010). Long March 3C successfully launches Chang'e-2, China's second lunar probe. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 12 лютого 2023.
  11. ↑ а б Китайський супутник "Чан'е-2" успішно прозондував Місяць. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 12 лютого 2023.
  12. ↑ 嫦娥二号月面虹湾局部影像图首次发布_高清图集_新浪网. slide.news.sina.com.cn. Процитовано 12 лютого 2023.
  13. ↑ published, Tariq Malik (10 лютого 2012). China Unveils Best Moon Map Yet from Lunar Orbiter. Space.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  14. ↑ Lunar Discovery and Exploration Program (LDEP) | Science Mission Directorate. science.nasa.gov. Процитовано 12 лютого 2023.
  15. ↑ China's second moon orbiter Chang'e-2 goes to outer space. www.spacedaily.com. Процитовано 12 лютого 2023.
  16. ↑ Chang’e-2 moon orbiter reaches L2 point. Solar System Exploration Research Virtual Institute (амер.). Процитовано 12 лютого 2023.
  17. ↑ а б Chang'e 2 to reach liberation point 2 - China.org.cn. www.china.org.cn. Процитовано 12 лютого 2023.
  18. ↑ а б Chinese space craft travels 1.7 mn km deep into space. The Economic Times. 21 вересня 2011. ISSN 0013-0389. Процитовано 12 лютого 2023.
  19. ↑ NASA, What's Up for September 2011? (амер.), процитовано 12 лютого 2023
  20. ↑ Chang'e 2: The Full Story. The Planetary Society (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  21. ↑ Давыдов, Данила (6 липня 2018). Всі астероїди, досліджені космічними апаратами. Журнал The Universemagazine Space Tech (укр.). Процитовано 12 лютого 2023.
  22. ↑ 12 грудня повз Землю пролетить величезний астероїд. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 12 лютого 2023.
  23. ↑ Huang, Jiangchuan; Ji, Jianghui; Ye, Peijian; Wang, Xiaolei; Yan, Jun; Meng, Linzhi; Wang, Su; Li, Chunlai; Li, Yuan (12 грудня 2013). The Ginger-shaped Asteroid 4179 Toutatis: New Observations from a Successful Flyby of Chang'e-2. Scientific Reports (англ.). Т. 3, № 1. с. 3411. doi:10.1038/srep03411. ISSN 2045-2322. Процитовано 12 лютого 2023.
  24. ↑ Chang’e-2 Images of Asteroid Toutatis. The Planetary Society (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  25. ↑ published, Leonard David (17 грудня 2012). Chinese Spacecraft Flies by Asteroid Toutatis. Space.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  26. ↑ 国家航天局. web.archive.org. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 12 лютого 2023.
  27. ↑ Chang'e-2 lunar probe 100 million km away from earth - China - Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 12 лютого 2023.
  28. ↑ 深空测控网：为"天问一号"指路 [Deep Space Measurement and Control Network: Guiding the Way for "Tianwen-1"]. Xinhua News Agency (кит.). 25 вересня 2020. Процитовано 22 січня 2021.
Місії
Чан'е-1 (2007)  · Чан'е-2 (2010)  · Чан'е-3 (2013)  · Чан'е-5-T1 (2014)  · Чан'е-4 (2018) · Чан'е-5 (2020)  · Чан'е-6 (2025)  · Чан'е-7 (2026)  · Чан'е-8 (2027)
Супутники-ретранслятори
Цюецяо (2018)  · Цюецяо 2 (2024)
Місяцеходи
Юйту (2013)  · Юйту-2 (2018)
Ракети-носії
Космодроми
Програми
NASA's Lunar Reconnaissance Orbiter
Виконані та активні місії
Заплановані
Артеміда-5 (2029)  · Артеміда-4 (2028)  · Артеміда-3 (2026)  · Артеміда-2 (2025)  · Blue Moon (2024)  · VIPER (2022)  · Astrobotic Technology  · Intuitive Machines (2021)  · Moon Express (2020:Harvest Moon)  · OrbitBeyond  · Moon Express (2020:Lunar Scout, Lunar Outpost)  · PTScientists (ALINA)
Запропоновані
Прольоти
Зіштовхнулися з Місяцем
Чандраян-2 (лендер «Vikram»)  · SpaceIL (Берешит)  · Луна-2  · 25  · Рейнджер-4  · 7  · 8  · 9  · MIP  · LCROSS
Скасовано
Дивись також
Жирною письмівкою позначено діючі програми
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чан%27е-2&oldid=40709640