Чемпіонат світу з футболу 1990 (плей-оф) — Вікіпедія
Плей-оф чемпіонату світу з футболу 1990 — другий і останній етап світової футбольної першості 1990 року, за результатами якого визначався чемпіон світу. Учасниками плей-оф були шістнадцять команд, визначених на груповій стадії. Змагання проходили за олімпійською системою у період з 23 червня по 8 липня 1990 року, починаючи з 1/8 фіналу. Переможець у кожній парі визначався за результатами однієї гри.
Плей-оф завершився фінальною грою на стадіоні «Стадіо Олімпіко» в Римі, в якій збірна ФРН мінімально, завдяки єдиному голу, забитому з пенальті наприкінці гри, здолала збірну Аргентини, взявши реванш за поразку у фіналі попередньої світової першості і здобувши свій третій Кубок світу.
Учасники[ред. | ред. код]
До плей-оф виходили команди, що посіли перші два місця у кожній із шести груп першого етапу, а також найкращі чотири із шести команд, що посіли треті місця.
Група | Переможець | Друге місце | Третє місце (проходили найкращі чотири) |
---|---|---|---|
A | Італія | Чехословаччина | Н/Д |
B | Камерун | Румунія | Аргентина |
C | Бразилія | Коста-Рика | Н/Д |
D | ФРН | Югославія | Колумбія |
E | Іспанія | Бельгія | Уругвай |
F | Англія | Ірландія | Нідерланди |
Турнірна піраміда[ред. | ред. код]
1/8 фіналу | Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | |||||||||||
24 червня – Турин | ||||||||||||||
Бразилія | 0 | |||||||||||||
30 червня – Флоренція | ||||||||||||||
Аргентина | 1 | |||||||||||||
Аргентина пп | 0 (3) | |||||||||||||
26 червня – Верона | ||||||||||||||
Югославія | 0 (2) | |||||||||||||
Іспанія | 1 | |||||||||||||
3 липня – Неаполь | ||||||||||||||
Югославія дч | 2 | |||||||||||||
Аргентина пп | 1 (4) | |||||||||||||
25 червня – Дженоа | ||||||||||||||
Італія | 1 (3) | |||||||||||||
Ірландія пп | 0 (5) | |||||||||||||
30 червня – Рим | ||||||||||||||
Румунія | 0 (4) | |||||||||||||
Ірландія | 0 | |||||||||||||
25 червня – Рим | ||||||||||||||
Італія | 1 | |||||||||||||
Італія | 2 | |||||||||||||
8 липня – Рим | ||||||||||||||
Уругвай | 0 | |||||||||||||
Аргентина | 0 | |||||||||||||
23 червня – Барі | ||||||||||||||
ФРН | 1 | |||||||||||||
Чехословаччина | 4 | |||||||||||||
1 липня – Мілан | ||||||||||||||
Коста-Рика | 1 | |||||||||||||
Чехословаччина | 0 | |||||||||||||
24 червня – Мілан | ||||||||||||||
ФРН | 1 | |||||||||||||
ФРН | 2 | |||||||||||||
4 липня – Турин | ||||||||||||||
Нідерланди | 1 | |||||||||||||
ФРН пп | 1 (4) | |||||||||||||
23 червня – Неаполь | ||||||||||||||
Англія | 1 (3) | Фінал | ||||||||||||
Камерун дч | 2 | |||||||||||||
1 липня – Неаполь | 7 липня – Барі | |||||||||||||
Колумбія | 1 | |||||||||||||
Камерун | 2 | Італія | 2 | |||||||||||
26 червня – Болонья | ||||||||||||||
Англія дч | 3 | Англія | 1 | |||||||||||
Англія дч | 1 | |||||||||||||
Бельгія | 0 | |||||||||||||
1/8 фіналу[ред. | ред. код]
Камерун — Колумбія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Чехословаччина — Коста-Рика[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Бразилія — Аргентина[ред. | ред. код]
Бразильські футболісти домінували протягом більшої частини гри, утім наприкінці матчу Дієго Марадона здійснив сольний прохід від центрально лінії до лінії карного майданчику Бразилії, звідки відпасував на Клаудіо Каніджу, який пробив повз голкіпера Клаудіо Таффарела, що вийшов з воріт, забивши єдиний гол у двобої[1].
|
|
Асистенти арбітра: |
ФРН — Нідерланди[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Ірландія — Румунія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Італія — Уругвай[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Іспанія — Югославія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Англія — Бельгія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Чвертьфінали[ред. | ред. код]
Аргентина — Югославія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Ірландія — Італія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Чехословаччина — ФРН[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Камерун — Англія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
Півфінали[ред. | ред. код]
Аргентина — Італія[ред. | ред. код]
|
|
Асистенти арбітра: |
ФРН — Англія[ред. | ред. код]
|
|