Чемпіонат світу з футболу 1994 (кваліфікаційний раунд) — Вікіпедія

Відбір на чемпіонат світу з футболу 1994

Деталі турніру
Дата	21 березня 1992 – 17 листопада 1993
Кількість команд	147 (з 6 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно	497
Голів забито	1446 (2.91 за матч)
Найкращий бомбардир(и)	Міура Кадзуйосі (13 голів)
← 1990 1998 →

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1994 року 147 збірних змагалася за 22 місця у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна США та діючий чемпіон світу збірна Німеччини кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.

До початку змагань відбіркового раунду 15 збірних знялися з турніру, це були команди Ліхтенштейну, Куби, Гамбії, Буркіна-Фасо, Ліберії, Малаві, Малі, Мавританії, Сан-Томе і Принсіпі, Сьєрра-Леоне, Судану, Танзанії, Уганди, М'янми та Західного Самоа. Ще три команди були відсторонені організаторами: збірні Югославії та Лівії через міжнародні санкції, а збірна Чилі — через спробу у шахрайський спосіб здобути технічну перемогу у грі проти Бразилії в рамках відбору на попередній мундіаль.

Таким чином участь у хоча б одній відбірковій грі узяли 130 команд, які сукупно провели 497 відбіркових матчів, у яких було забито 1446 голів^[1].

Кваліфікаційний раунд розпочався 21 березня 1992 року грою між Домініканською Республікою та Пуерто-Рико^[2], а завершився 17 листопада 1993, коли закінчилися останні ігри європейського відбору, а також було проведено другу гру міжконтинентального плей-оф КОНМЕБОЛ — ОФК. За результатами кваліфікації із 24 найсильніших на той час за рейтингом ФІФА команд право участі у мундіалі здобули 18^[3].

Учасники[ред. | ред. код]

Команда	Метод кваліфікації	Дата кваліфікації	Участей у чемпіонатах світу	Участей поспіль	Найкраще досягнення	Рейтинг ФІФА[a].
США	Господарі	4 липня 1988	5-та	2	Третє місце (1930)	27
Німеччина	Діючі чемпіони	8 липня 1990	13-та[b]	11	Чемпіони (1954, 1974, 1990)[c]	3
Мексика	Переможці відбору КОНКАКАФ	9 травня 1993	10-та	1 (Востаннє: 1986)	Чвертьфінали (1970, 1986)	17
Греція	Переможці Групи 5 відбору УЄФА	23 травня 1993	1-ша	1	–	32
Росія	Друге місце Групи 5 відбору УЄФА	2 червня 1993	8-ма[d]	4	Четверте місце (1966)	14
Колумбія	Переможці Групи A відбору КОНМЕБОЛ	5 вересня 1993	3-тя	2	1/8 фіналу (1990)	21
Болівія	Друге місце Групи B відбору КОНМЕБОЛ	19 вересня 1993	3-тя	1 (Востаннє: 1950)	Груповий раунд (1930, 1950)	59
Бразилія	Переможці Групи B відбору КОНМЕБОЛ	19 вересня 1993	15-та	15	Чемпіони (1958, 1962, 1970)	4
Нігерія	Переможці Групи A відбору КАФ	8 жовтня 1993	1-ша	1	–	16
Камерун	Переможці Групи C відбору КАФ	10 жовтня 1993	3-тя	2	Чвертьфінали (1990)	24
Марокко	Переможці Групи B відбору КАФ	10 жовтня 1993	3-тя	1 (Востаннє: 1986)	1/8 фіналу (1986)	30
Норвегія	Переможці Групи 2 відбору УЄФА	13 жовтня 1993	2-га	1 (Востаннє: 1938)	1/8 фіналу (1938)	5
Південна Корея	Друге місце відбору АФК	28 жовтня 1993	4-та	3	Груповий етап (1954, 1986, 1990)	39
Саудівська Аравія	Переможці відбору АФК	28 жовтня 1993	1-ша	1	–	38
Швеція	Переможці Групи 6 відбору УЄФА	13 жовтня 1993	9-та	2	Друге місце (1958)	11
Бельгія	Друге місце Групи 4 відбору УЄФА	17 листопада 1993	9-та	4	Четверте місце (1986)	22
Болгарія	Друге місце Групи 6 відбору УЄФА	17 листопада 1993	6-та	1 (Востаннє: 1986)	1/8 фіналу (1986)	23
Італія	Переможці Групи 1 відбору УЄФА	17 листопада 1993	13-та	9	Чемпіони (1934, 1938, 1982)	1
Нідерланди	Друге місце Групи 2 відбору УЄФА	17 листопада 1993	6-та	2	Друге місце (1974, 1978)	2
Ірландія	Друге місце Групи 3 відбору УЄФА	17 листопада 1993	2-га	2	Чвертьфінали (1990)	13
Румунія	Переможці Групи 4 відбору УЄФА	17 листопада 1993	6-та	2	1/8 фіналу (1934, 1938, 1990)	12
Іспанія	Переможці Групи 3 відбору УЄФА	17 листопада 1993	9-та	5	Четверте місце (1950)	7
Швейцарія	Друге місце Групи 1 відбору УЄФА	17 листопада 1993	7-ма	1 (Востаннє: 1966)	Чвертьфінали (1934, 1938, 1954)	9
Аргентина	Переможець міжконтинентальних плей-оф	17 листопада 1993	11-та	6	Чемпіони (1978, 1986)	9

Процес відбору[ред. | ред. код]

Жеребкування кваліфікаційного раунду відбулося 8 грудня 1991 року у Медісон-сквер-гардені^[5].

Уперше в історії чемпіонатів світу відразу три місця у фінальній частини мундіалю були надані африканській конфедерації КАФ, що стало свідченням визнання успіхів збірних афиканського континенту на попередніх турнірах. Загалом же розподіл 24 місць у фінальній частині чемпіонату світу 1994 між континентальнимі конфедераціями виглядав наступним чином:

• Європа (УЄФА): 13 місць, включаючи одне місце, яке автоматично отримала збірна Німеччини як діючий чемпіон світу.
• Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3,5 місця (3 прямих путівки та місце у другому етапі міжконтинентального плей-оф).
• Північна Америка, Центральна Америка і Кариби (КОНКАКАФ): 2,25 місця, одне з яких автоматично отримала команда США, господар турніру. Решта команд регіону боролися за одну пряму путівку до фінальної частини мундіалю та одне місце на першому етапі міжконтинентального плей-оф.
• Африка (КАФ): 3 місця.
• Азія (АФК): 2 місця.
• Австралія й Океанія (ОФК): 0,25 місця, тобто місце на першому етапі міжконтинентального плей-оф.

Огляд відбору[ред. | ред. код]

Конфедерація	Учасники відбору	Кваліфікувалися	Не кваліфікувалися	Представництво на мундіалі	Початок відбору	Кінець відбору
АФК	29	2	27	2	8 квітня 1993	28 жовтня 1993
КАФ	40	3	37	3	9 жовтня 1992	10 жовтня 1993
КОНКАКАФ	22+1	1+1	21	1+1	21 березня 1992	15 серпня 1993
КОНМЕБОЛ	9	4	5	4	18 липня 1993	17 листопада 1993
ОФК	7	0	7	0	7 червня 1992	17 листопада 1993
УЄФА[a]	38+1	12+1	26	12+1	22 квітня 1992	17 листопада 1993
Разом	145+2	22+2	123	22+2	21 березня 1992	17 листопада 1993

Континентальні зони[ред. | ред. код]

АФК[ред. | ред. код]

Турнір проводився у два раунди, кожен з яких відбувався за круговою системою. На першому етапі команди змагалися у шести групах. Переможці груп у другому раунді визначали між собою дві найкращі команди, які й отримували місця у фінальній частині ЧС-1994. Цими командами стали збірні Садуівської Аравії та Південної Кореї^[1]

Підсумкова турнірна таблиця другого раунду

Місце	Команда	І	О
1	Саудівська Аравія	5	7
2	Південна Корея	5	6
3	Японія	5	6
4	Ірак	5	5
5	Іран	5	4
6	Північна Корея	5	2

КАФ[ред. | ред. код]

Відбірковий турнір проходив у два раунди. У першому 36 команд були розподілені між 9 групами по 4 команди у кожній. За результатами кругового турніру у кожній із груп визначалися переможці, які й ставали учасниками фінального раунду.

У фінальному раунді змагання відбувалися за аналогічною схемою у трьох групах із трьох команд у кожній. Переможці цих груп, команди Нігерії, Марокко та Камеруну і стали представниками Африки на ЧС-1994^[1].

Підсумкові турнірні таблиці фінального раунду

Група A Команда І О  Нігерія 4 5  Кот-д'Івуар 4 5  Алжир 4 2

Група B Команда І О  Марокко 4 6  Північна Родезія 4 5  Сенегал 4 1

Група C Команда І О  Камерун 4 6  Зімбабве 4 4  Гвінея 4 2

КОНКАКАФ[ред. | ред. код]

Відбірковий турнір проходив у три раунди. У Першому раунді 20 команд, за виключенням збірних Мексики і Канади, що починали змагання з Другого раунду, були поділені за географічною ознакою на дві зони, у кожній з яких визначалися по три учасники Другого раунду:

• Карибська зона: 14 команд змагалися у трьох раундах, що проходили за олімпійською системою, і визначали трьох переможців.
• Центральноамериканська зона: шість команд-учасниць були поділені на пари, у кожній з яких за результатами двох матчів переможці виходили до Другого раунуд.

У Другому раунді вісім збірних-учасниць були поділені на дві групи по чотири команди. У кожній групі змагання проходили за круговою системою, при якій кожна пара суперників грали між собою по дві гри. До Фінального раунду виходили команди, які посіли перші і другі місця у кожній із груп.

Фінальний раунд проходив також у формі групового турніру за круговою системою. Переможець раунду (яким стала Мексика) кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу, а команда, що посіла друге місце, ставала учасником Міжконтинентальних плей-оф. Цією командою стала збірна Канади^[1].

Підсумкова турнірна таблиця фінального раунду

Місце	Команда	І	О
1	Мексика	6	10
2	Канада	6	7
3	Сальвадор	6	4
4	Гондурас	6	3

КОНМЕБОЛ[ред. | ред. код]

Участь у відбірковому турнірі взяли збірні 9 з 10 країн КОНМЕБОЛ, адже ФІФА відсторонила збірну Чилі від змагання через інцидент під час гри попереднього відбору на світову першість, коли чилійці намагалися у шахрайський спосіб добитися присудження технічної поразки суперникам.

Дев'ять команд-учасниць відбору були поділені на дві групи:

• Група A мала 4 учасники. До фінальної частини світової першості виходила команда, що посіли перше місце, команда ж, що фінішувала другою, ставала учасником міжконтинентального плей-оф.
• Група B мала 5 учасників. До фінальної частини світової першості виходили команди, що посіли перше і друге місця.

Змагання у кожній із груп проходили за круговою системою, за якої кожна із пар суперників по групі проводила миж собою по дві гри, одній удома та одній у гостях.

За результатами відбору команди Колумбії, Бразилії та Болівії кваліфікувалися напряму, а команда Аргентини вийшла до міжконтинентального плей-оф^[1].

Підсумкові турнірні таблиці груп

Група A Команда І О  Колумбія 6 10  Аргентина 6 7  Парагвай 6 6  Перу 6 1

Група B Команда І О  Бразилія 8 12  Болівія 8 11  Уругвай 8 10  Еквадор 8 5  Венесуела 8 2

ОФК[ред. | ред. код]

За результатами відбору визначалася команда, що отримувала право участі у першому раунді міжконтинентального плей-оф, тобто фактично Океанія мала чверть путівки до фінальної частини ЧС-1994.

Турнір проходив у два етапи. На першому, груповому, змагання відбувалися за круговою системою у двох групах по три команди у кожній. Переможці груп у фінальному раунді в очних зустрічах визначали переможця відбору. Таким переможцем стала збірна Австралії^[1].

Результати другого раунду відбору

Команда 1	Заг.	Команда 2	1-й матч	2-й матч
Нова Зеландія	0–4	Австралія	0–1	0–3

УЄФА[ред. | ред. код]

36 команд конфедерації УЄФА змагалися за дванадцять місць у фінальній частині чемпіонату світу з футболу 1994. Крім того ще один представник Європи, збірна Німеччини, кваліфікувався до розіграшу Кубка світу автоматично як діючий чемпіон.

Турнір проходив за круговою системою у шести групах. Напряму до фінальної частини чемпіонату світу виходили по дві найкращі команди із кожної групи. Цими командами стали збірні Італії, Швейцарії, Норвегії, Нідерландів, Іспанії, Ірландії, Румунії, Бельгії, Греції, Росії, Швеції та Болгарії^[1].

Підсумкові турнірні таблиці

Група 1	Група 2	Група 3
Поз Команда І О 1  Італія 10 23 2  Швейцарія 10 21 3  Португалія 10 20 4  Шотландія 10 15 5  Мальта 10 4 6  Естонія 10 1 Джерело: [джерело?]	Поз Команда І О 1  Норвегія 10 23 2  Нідерланди 10 21 3  Англія 10 18 4  Польща 10 11 5  Туреччина 10 10 6  Сан-Марино 10 1 Джерело: [джерело?]	Поз Команда І О 1  Іспанія 12 27 2  Ірландія 12 25 3  Данія 12 25 4  Північна Ірландія 12 18 5  Литва 12 9 6  Латвія 12 5 7  Албанія 12 5 Джерело: [джерело?]
Група 4	Група 5	Група 6
Поз Команда І О 1  Румунія 10 22 2  Бельгія 10 22 3  Чехословаччина 10 17 4  Уельс 10 17 5  Кіпр 10 7 6  Фарерські острови 10 0 Джерело: [джерело?]	Поз Команда І О 1  Греція 8 20 2  Росія 8 17 3  Ісландія 8 11 4  Угорщина 8 7 5  Люксембург 8 1 6  Сербія та Чорногорія 0 0 Джерело: [джерело?]	Поз Команда І О 1  Швеція 10 21 2  Болгарія 10 20 3  Франція 10 19 4  Австрія 10 11 5  Фінляндія 10 7 6  Ізраїль 10 6 Джерело: [джерело?]

Міжконтинентальний плей-оф[ред. | ред. код]

Формат відбору передбачав, що переможець відбіркового турніру зони ОФК і команда, що посіла друге місце у відборі в зоні КОНКАКАФ, проводили між собою дві гри у форматі плей-оф. Переможець цього протистояння ставав учасником наступного раунду плей-оф, у якому в боротьбі проти представника Південної Америки, команди що посіла четверте місце у відборі КОНМЕБОЛ, визначався володар однієї путівки вже безпосередньо до фінальної частини світової першості.

Структура турніру[ред. | ред. код]

	Перший раунд						Другий раунд
	Канада	2	1	3 (1)
	Австралія пен.	1	2	3 (3)
							Австралія	1	0	1
							Аргентина	1	1	2

Перший раунд: КОНКАКАФ — ОФК[ред. | ред. код]

Обидві гри протистояння завершилися з однаковим рахунком, 2:1 на користь господарів поля. Тож пережця визначили післяматчеві пенальті, в яких краще себе проявили австралійці.

Перша гра

31 липня 1993 20:30 UTC–6

Канада	2–1	Австралія
Вотсон  50' Мобіліо  57'	Протокол	Дасович  44' (аг)

Стадіон Співдружності, Едмонтон Глядачів: 27,775 Арбітр: Артуро Брісіо Картер (Мексика)

Друга гра

15 серпня 1993 19:30 UTC+10

Австралія	2–1	Канада
Фаріна  45' Дуракович  77'	Протокол	Гупер  54'
	Пенальті
Вейд А. Відмар Тобін Фаріна	4–1	Мітчелл Банбері Свіні

Сіднейський футбольний стадіон, Сідней Глядачів: 25,982 Арбітр: Сініхіро Обата (Японія)

Другий раунд: КОНМЕБОЛ — ОФК[ред. | ред. код]

Перша гра завершилася унічию 1:1, тож вирішальним для визначення останнього учасника фінальної частини мундіалю 1994 року став єдиний гол, забитий аргентинцями у грі-відповіді на своєму полі.

Перша гра

31 жовтня 1993 17:30 UTC+11

Австралія	1–1	Аргентина
Відмар  42'		37' Бальбо

Футбольний стадіон Глядачів: 43,697 Арбітр: Шандор Пуль (Угорщина)

Друга гра

17 листопада 1993 21:15 UTC−3

Аргентина	1–0	Австралія
Тобін  59' (аг)	Протокол

Монументаль Глядачів: 67,000 Арбітр: Петер Міккельсен (Данія)

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

13 голів

• Міура Кадзуйосі

9 голів

• Флорін Редучою

8 голів

• Алаа Кадім
• Рашиді Єкіні
• Ха Сок Чу
• П'японг П'є-оун
• Іан Раш

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чемпіонат світу з футболу 1994 (кваліфікаційний раунд)

• Звіти про матчі на FIFA.com (англ.)
• Відбір на ЧС-1994 на RSSSF (англ.)