Черепахи в китайській міфології — Вікіпедія

Статуя черепахи у Забороненому місті — одна з найзнаменитіших черепах Китаю

Черепаха (кит. трад. 龜, спр. 龟, піньїнь: guī, акад. гӯй) в різноманітних проявах займає важливе місце в китайській міфології. Її образ відображений в декількох традиційних мотивах китайського мистецтва, включаючи «чорну черепаху півночі» Сюаньу, черепаху-носія тексту бісі, і «Драконочерепаху», популярну як феншуйна прикраса.

Китайський народ був давно знайомий з черепахами. М'ясо багатьох видів черепах вважається делікатесом;[1] їх пластрони (нижні стулки панцира) широко використовуються в традиційній китайській медицині;[2] і навіть найдавнішим пам'яткам китайської писемності ми зобов'язані старовинним звичаєм ворожіння на черепах.[3]

Черепаха як модель світобудови[ред. | ред. код]

Безсмертний їде на черепасі. Рельєф ханьської епохи
Див. також: Ао

На думку багатьох дослідників, черепаха з її куполообразним карапаксом (верхнім щитом панцира) і плоским пластроном (нижнім щитом) нагадує стародавній китайський образ світобудови — кругле небо і плоска квадратна земля (天圆地方, Tiān yuán dì fāng).[4][5]

Одним з аргументів, наведених прихильниками цієї гіпотези (Сара Аллан, Лю Фенцзюнь, та ін.) є їх інтерпретація візерунків на черепах, зображених на шанських бронзових судинах[6] і на черепахоподібних статуетках з епітафіями (мучжи) в гробницях середини першого тис. нашої ери як маючих космічну символіку.

Дослідник старокитайської міфології Сара Аллан припустила навіть, на основі аналізу археологічних даних, ворожільних написів на черепашачих пластронах, і пізніших текстів, що в шанській космології земля була не просто квадратною, а скоріше хрестоподібною (у формі ієрогліфа 亞), що складається з п'яти квадратів (областей): центру (пор. китайська назва Китаю — «Чжунго» (中国), тобто «серединна держава») і чотирьох країв (四方) — сторін світу. Якщо ця гіпотеза справедлива, форма землі ще більш уподібнюється пластрону черепахи (більш-менш прямокутному, з «вирізами» для ніг по кутах).[7]

Черепаха, що підтримує армілярну сферу (модель небесної сфери) (1439 м) в пекінській обсерваторії мінської ери — мотив, можливо навіяний легендами про черепаху ат. Див. Також фото всієї сфери

Тому не дивно, що як і у деяких інших народів,[5] черепаха з'являється вже в стародавніх китайських міфах, пов'язаних з створенням (або, швидше, капітальним ремонтом) світу.[8] За поширеною легендою, існуючої в ряді варіантів (напр., записаною у збірнику «Хуайнань-цзи» 139 р. до н. е., або в збірнику «Луньхен» (論 衡, Lunheng[en]) біля. 80 р. н. е.), або в пізнішій книзі Ле-цзи), коли боги під час битви зламали чотири опори, на яких тримається небо, і небесний вогонь і потоп могли знищити все живе, богиня Нюйва врятувала Землю наступним чином. Вона зібрала камені п'яти різних кольорів, розплавила їх і залатати дірки в небосхилі, через які на землю виливалися вода і вогонь. Потім вона обрубала ноги гігантської черепахи «ао», і поставивши їх по кутах землі, підперла ними небосхил.[5][9] Таким чином, як зауважує Лайонел Джайлз (Lionel Giles[en]), «китайський Атлант був гігантської морської черепахою».[10]

Згідно Ле-цзи, не тільки Нюйва ловила черепаху ао. Верховне Божество[11] веліло морському богові Юйцяну (кит. трад. 禺彊, спр. 禺强, піньїнь: Yuqiang) надіслати п'ятнадцять черепах ао, щоб позмінно підтримувати своїми головами і утримувати на місці п'ять гір, плаваючих в океані, на яких жили безсмертні. Але велетень з країни Лунбо (кит. трад. 龍 伯 之 國, спр. 龙 伯 之 国, піньїнь: Lóng Bó zhī Guó, буквально «Країна Князя Дракона») виловив шістьох з них, і зніс їх додому, поворожити. В результаті дві гори — Дайюй (岱 輿) і Юаньцзян (員 嶠) — попливли на північ і потонули. Інші ж три гори-острова залишилися на плаву, підтримувані рештою черепах. А в покарання за завданий велетнем збиток, Бог неабияк зменшив у розмірі і саму країну Лунбо, і її мешканців.[12][13] [14]

Юй великий і черепахи[ред. | ред. код]

Юй великий зі своєю вірною черепахою бореться з повінню на чолі найкращих представників китайського народу. Рельєф в Національній лабораторії водних ресурсів і гідроенергетики, Уханьський університет (2005)
Магічний квадрат «Лошу», який Юй Великий побачив на черепасі, що явилася з річки Ло

Одна з ключових фігур китайської міфології — Юй Великий, легендарний засновник першої китайської династії Ся, відомий в першу чергу своєю титанічною роботою по боротьбі зі Всекитайською повінню (задача, нерідка для Китаю — Нюйві теж довелося над цим попрацювати!) і створенню відомої нам топографії Китаю. Згідно з версією легенди про цей процес, який міститься в трактаті «Забуті історії» («Ши-й Цзі») даоса IV ст. Ван Цзя (Wang Jia[en]),[15] Юю в його працях допомагали Жовтий дракон (黃龍) і Чорна черепаха (玄 龜). Дракон рухався попереду Юя, риючи канали своїм хвостом, а черепаха пливла за його човном, перевозячи чарівну речовину «сіжан» (息 壤, xīrǎng), за допомогою якої Юй створював гори і височини, що формують нині географію Китаю. За однією з версій легенди, черепаха була посланцем божества Жовтої ріки, і на її пластроні були висічені ієрогліфи з назвами всіх гір і річок Китаю. Коли робота по створенню будь-якої географічного об'єкта була завершена, Великий Юй при посередництві цієї ж черепахи відтискував на ньому відповідну назву.

Фу Сі з вісьмома триграмами і черепахою

За іншою легендою, тому ж Великому Юю одного разу з'явилася з вод річки Ло (Лохе, Luo[en]) «чарівна черепаха» (神龟[16]), на панцирі якої були нанесені знаки, які стали відомі як магічний квадрат «лошу» (洛 书, Luoshu[en], «письмена [річки] Ло»). Лошу згадується вже в «Книзі Змін» і «Аналекта» конфуціанського канону, але його конкретна форма дійшла до нас лише в роботах майстра феншуй XII ст. Цай Юуаньдіна (Cai Yuanding). Ці «письмена [з річки] Ло» часто згадуються поруч зі «Схемою з Жовтої ріки» (河 图, «Хету») — набором триграм, які Фу Сі побачив на «коні-драконі» (龙马, «Longma»), що вийшов з Жовтої ріки; існує традиція, за якою ця істота теж представляється у вигляді черепахи.

Тибетська діаграма, що представляє 8 триграм і знаки китайського зодіаку на великій черепасі, а на ній — меншу черепаху з квадратом лошу

Черепаха і дракон[ред. | ред. код]

В уявленні багатьох стародавніх китайських авторів, черепаха полягала в спорідненості з драконом. Наприклад, у II ст. до н. е. Вісім хуайнаньських мудреців писали:

З водяної безодні панцирних істот народився перший дракон. Від першого дракон народилася темна велика морська черепаха (сюань юань). Від темної великої морської черепахи народилася божественна черепаха (лін гуй). Від божественної черепахи народились звичайні черепахи. Загалом, панцирні істоти походять від звичайних черепах.[17]

Ворожіння на черепахових панцирах[ред. | ред. код]

Ієрогліф 龟 («черепаха»), в тій формі, в якій він писався на панцирах самих черепах при ворожінні
Докладніше: Пластромантія

На думку ряду дослідників, саме форма черепахи як моделі світу зробила її панцир улюбленим матеріалом для ворожіння. Будучи плоским, і більш зручним для письма, для ворожіння використовувався пластрон — нижній щит панцира, що являє собою образ землі.[3] Хоча лопатки великої рогатої худоби також використовувалися як ворожільні кістки, загальна назва ворожіння, що з'являється повсюдно в старокитайській літературі, саме «гуйце» (龜 策), тобто ворожіння на черепах (龜, «гуй»).

Звичай ворожіння на кістках і черепашачих панцирах з'явився імовірно в IV тис. до н. е. на основі ще більш давніх звичаїв приносити тварин в жертву духам предків, що створило передумови для «читання» тріщин, зроблених на кістках жертовним вогнем, і досяг свого повного розвитку до пізньої шанської епохи .[3]

В стародавній китайській літературі нерідко згадуються «чарівні» (або «священні», «божественні») черепахи (神龜, «Шень гуй»), ворожіння не панцирах яких дає особливо гарні результати.[18] Згідно історіям (міфічного) древнього імператора Яо, народ Юешан (越 裳, В'єтнам. В'єтхионг), що жив в Південно-східній Азії, підніс йому в дар таку чарівну черепаху, на панцирі якої була написана історія світу починаючи з його створення (кит. трад. 龜 曆, спр. 龟 历, «гуйлі», букв. «черепахова історія»).[18] [19] [20]

Археологи, до речі, підтверджують, що черепах дійсно доставляли як данину ще Шанським правителям — при цьому серед них були і представники видів, які водяться не ближче Бірми![8]

Черепаха багаторазово згадується в конфуціанському каноні, також, як правило, у зв'язку з її роллю у ворожінні.[21] В рекомендаціях з організації жертвоприношень династії Чжоу Конфуцій неодноразово рекомендує покладати черепаху перед усіма іншими дарами, бо вона знає майбутнє.[22]

Сима Цянь присвятив одну з глав «Історичних записок» ворожбитів на черепах.[23]

Уявлення про черепаху як носія знань відбилося в назві «Сефу юаньгуй» 冊 府 元 龜 (Prime Tortoise of the Record Bureau[en]), останньої з чотирьох енциклопедій дин. Сун, 1013.

Небесні черепахи[ред. | ред. код]

«Чорна черепаха» в пекінській обсерваторії
Вид на Черепашачу гору (Гуйшань) на лівому березі Янцзи в Ухані
Докладніше: Чорна черепаха

Сюаньу — чорна черепаха півночі

Бісі — носій стел[ред. | ред. код]

Докладніше: Бісі

Міфологічна значимість черепахи — її форма, подібна Всесвіту, її легендарна довговічність, її таємничий зв'язок зі світом богів — рано привернули до її образу будівельників надмогильних споруд. Вже в VI ст. надгробні комплекси правителів династії Лян включають стели, встановлені на кам'яних черепах.[24][25] Такі черепахи, несучі стели, отримали назву бісі.

При похованні діячів, які не могли собі дозволити повнорозмірну черепаху-бісі як надгробний пам'ятник, або кому вона не належала за рангом, невелика кам'яна черепашка могла служити опорою для мініатюрної стели (таблички) з епітафією, захованою всередині гробниці (так звана «мучжи», 墓志)[26]. Існувала й досить рідкісна форма «мучжи» без стели як такої; в цьому випадку епітафія могла бути написана прямо на черепасі[26][27][28].

Типовий «черепаховий надгробок» в Цюаньчжоу

Цікава асоціація черепах з похованнями розвинулася в приморських районах провінції Фуцзянь (Сямень, Цюаньчжоу). Там існує традиція споруджувати самі надгробки у вигляді черепашачих панцирів. Часто стверджувалося, що цей звичай пов'язаний з довголіттям черепах, і покликаний забезпечувати багато років життя нащадкам похованого. Як вважав де Гроот, могло грати роль і бажання помістити могилу під заступництво небесного воїна Сюаньу.[29]

Згодом черепахи-бісі стали підтримувати не тільки надгробні стели, але й інші стели, встановлені, як правило, на честь важливих подій — від проведення гідротехнічних робіт біля Пекіна під керівництвом імператорів Кансі і Цяньлуна до річниці перемоги у Другій світовій війні.

Протягом багатовікового розвитку традиції, вигляд самих бісі також зазнавав змін. Вони зберігали черепашачий панцир, але їх голови і лапи нерідко робили їх все більш схожими на драконів.

Журавель і черепаха[ред. | ред. код]

Журавель і черепаха в Забороненому місті
Свічник «Журавель і черепаха», до 1907 р За черепахою тягнуться водорості або мох. Сюжет журавля, що стоїть на черепасі, популярний в сучасному монументальному мистецтві

Черепасі і журавлю часто приписується легендарне довголіття. З цієї причини часто нерідко можна побачити цих двох істот разом в живописі, скульптурі і творах декоративно-прикладного мистецтва як Китаю, так і інших країн Далекого Сходу, як побажання довгих років життя (напр., особі, якій даний твір піднесено в подарунок).[30] [31]

У Японії сюжет «журавель і черепаха» відомий як «цурукаме» (鶴 亀, tsurukame), по японському читання відповідних ієрогліфів.[32][33][34] «Цурукаме» став темою або назвою японських музичних творів, танцю, і навіть п'єси театру но (п'єса «Цурукаме», ( 鶴 亀)).

Одна з найбільш відомих скульптурних композицій на тему «журавель і черепаха» — статуї (окремі) черепахи і журавля в пекінському Забороненому місті;[35] проте сучасні скульптори, здається воліють ставити журавля на черепаху, як на п'єдестал.[36] [37] Такі композиції зустрічаються на вітальних листівках і конвертах для грошових подарунків (особливо до дня народження), сувенірних медалях,[38], постільній білизні[39] і японських вишитих хустках «фукуса» (fukusa[en]), і навіть в майстерності різьбяра по кавуну (ймовірно, прикрашаючого своїми творіннями бенкети).[40]

Цікаво, що в 1963 р африканська республіка Малі також випустила марку із журавлем і черепахою[41].

Черепаха в сучасному феншуй[ред. | ред. код]

Типовий сучасний сувенір, який зображає «Драконочерепаху» (у стилі статуй (бісі та ін.) цінської епохи) на купі монет і юаньбао. Натуралізм додається додаванням реалістично виконаної маленької черепашки на спину «Драконочерепасі»

Символіка черепахи як одної з «чотирьох мудрих істот» (си лін) давнини зберегла популярність серед сучасних шанувальників феншуй. [42] [43]

Різноманітні статуетки, що зображують черепаху (як правило, в «драконоголовому» виконанні, яке з цінської епохи стала характерна також для бісі), можна придбати в сувенірних крамницях феншуйної спрямованості.

Зеленоволоса черепаха[ред. | ред. код]

Міногаме в японському живописі
Австралійська довгошия черепаха Chelodina longicollis , що обросла водоростями в природних умовах. В естетичному відношенні її вигляд значно поступається багатьом особинам, любовно вирощеним китайськими акваріумістами.[44]
Китайська білка женеться за зеленоволосою черепахою. Замальовка польського єзуїта Міхала Бойм (XVII ст)

Як у Китаї, так і в Японії здавна користувалися повагою черепахи, оброслі водоростями. У Китаї така особина відома як «зеленоволоса черепаха» (绿毛 龟, «люймао гуй»), в Японії — як «черепаха в плащі з трави» (яп. 蓑 亀, міногаме).[45] «Міногаме» — типовий сюжет в японському мистецтві[46], іноді описуваний іноземцями як «черепаха з пухнастим хвостом».

Серед китайських акваріумістів існує захоплення «вихованням» таких зеленоволосих черепах — мистецтвом, що поєднує зміст черепахи як домашньої тварини і акваріумне рослинництво.[44][47] У китайській літературі з акваріумістики приділяється увага класифікації різних типів водорослевого покриття на панцирі, лапах і голові тварини, і створення сприятливих умов для його правильного розвитку.[48]

У традиційній китайській медицині[ред. | ред. код]

Пластрони черепах серед інших фармацевтичних інгредієнтів на ринку в Сіані

Уже на рубежі нашої ери серед фантастичних створінь, що згадуються в популярному бестіарії «Шань хай цзін», ми зустрічаємо черепаху з головою птаха і хвостом змії, носіння якої (як талісман?) охороняє від глухоти та мозолів. [49] А в річці Ішуй водиться тринога черепаха (三 足 龟, саньцзу гуй), вживання якої в їжу захищає від хвороб, і зокрема пухлин;[50] м'ясо ж триногої м'якотілої черепахи (三 足 鳖, саньцзу бе) з річки Цуншуй захищає від псування.[51] Інша черепаха, з білим тілом і червоною головою, захищає від вогню.[52]

М'ясо реальних черепах і їх панцирі вже більше двох тисячоліть використовуються в традиційній китайській медицині. Зокрема, желе, приготовлене на основі перетертого в порошок черепашачого панцира і лікарських трав, і відоме, в одному з варіантів, як гуйлінгао (guilinggao[en]), зберігає популярність і донині .[2]

Міфологема триногості[ред. | ред. код]

Вищезгаданий мотив про триногу черепахи з річки І перегукується з іншими подібними поняттями: тринога черепаха бі 賁 (bì, fén), отруйна тринога черепаха ю 蜮 (yù). Примітно, що аналогічна морфологія приписувалася також ворону і жабі, що символізує сонце і місяць в міфології еп. Хань.

Аналоги в європейському мистецтві[ред. | ред. код]

Європейські картографи минулого іноді малювали «Драконочерепаху» разом з іншими фантастичними істотами на незвіданих землях (див. «Тут водяться дракони»). Хоча європейська публіка була ознайомлена з китайським мотивом драконоголової черепахи (або, в даному випадку, швидше дракона з черепашачим панциром) вже Опанасом Кірхером в його «China Illustrata» (1667), його прямий вплив на європейських художників та картографів сумнівний.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ James E. Barzyk Turtles in Crisis: The Asian Food Markets [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.]. (Черепахи в кризі: азійський продовольчий ринок) Стаття не датований, але заснована головним чином на фактах і статистиці 1995—2000 рр.
  2. ↑ а б Chen, Tien-Hsi; Chang, Hsien-Cheh; Lue, Kuang-Yang (2009), Unregulated Trade in Turtle Shells for Chinese Traditional Medicine in East and Southeast Asia: The Case of Taiwan (Нерегульована торгівля черепашачими панцирами для потреб традиційної китайської медицини в Східній і Південно-східної Азії, на прикладі Тайваню), Chelonian CoPublishernservation and Biology, 8 (1): 11—18, doi:10.2744 / CCB-0747.1 {{citation}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  3. ↑ а б в (Allan, 1991, с. 1, 103-104, 173)
  4. ↑ (Allan, 1991, с. 75,104-106)
  5. ↑ а б в (Меланьін, 2001, с. 14- 15)
  6. ↑ (Allan, 1991, с. 107); фотографії судин на ілюстраціях 20 (стор 108), 22 (стор 110), 55 (b) (стор 169)
  7. ↑ (Allan, 1991, с. 75,104-106). Ця гіпотеза, однак, залишається не загальноприйнятою — див. напр. сумніви з її приводу в роботі: Loewe, Michael; Shaughnessy, Edward L. (1999), Loewe, Michael; Shaughnessy, Edward L. (ред.), The Cambridge history of ancient China: from the origins of civilization to 221 BC, Cambridge University Press, с. 245, ISBN 0521470307, архів оригіналу за 27 березня 2019, процитовано 4 липня 2015
  8. ↑ а б (Allan, 1991, с. 103-105)
  9. ↑ Yang, Lihui; An, Deming; Turner, Jessica Anderson (2005), Handbook of Chinese mythology., ABC-CLIO, с. 10—11, 74—75, ISBN 157607806X, архів оригіналу за 22 вересня 2021, процитовано 4 липня 2015; (Allan, 1991, с. 70). На відміну від Меланьїн, сучасні англомовні автори зазвичай перекладають назву цієї черепахи, «ат», просто як «giant turtle» або «giant tortoise». Проте термін «ат» (鼇 або 鰲) використовується в першоджерелах. Наприклад, в 淮南子: 卷六 覽 冥 訓 (Хуайнаньцзи, Глава 6) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 論 衡 (Луньхен, Глава 31), або в 5-му розділі (卷 第五: 湯 問 篇) пізнішій книps «Ле-цзи» (列子 [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.]) сказано, відповідно, «斷 鼇 之 足以 立 四 極» або «斷 鼇 足以 立 四 極», тобто «відрізавши ноги Ао, поставила [їх як] чотири опори». Лайонел Джайлз в англійському перекладі 5-го розділу «Ле-цзи» ((Giles, 1912)) також називає черепаху «the Ao»
  10. ↑ Giles, Lionel (1912), BOOK V: The Questions of P'ang, Book of Lieh-Tzü, with Introduction and Notes by LIONEL GILES, архів [http: //www.sacred-texts.com/tao/tt/tt08.htm оригіналу] за 13 травня 2021, процитовано 9 квітня 2022 {{citation}}: Текст «Лайонел Джайлз» проігноровано (довідка) (Цікаво, що Нюйва в перекладі Джайлза — чоловічого роду!)
  11. ↑ e Ле-цзи, просто 帝, Ді
  12. ↑ 列子 [Архівовано 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] (Ле-цзи), Глава 5. Англійська переклад відповідного абзацу (з Angus C. Graham, The Book of Lieh-tzǔ: A Classic of Tao. New York: Columbia University Press. 1960, revised 1990. ISBN 0-231-07237-6. Стор. 97-98 у виданні 1960 г) мається на Xian (Taoism) #Liezi[en].
  13. ↑ Міф про п'яти священних горах [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] — сучасна літературна обробка легенди (без вказівки, на якій версії вона заснована, але мабуть Ле-цзи)
  14. ↑ Пояснення виразу «龙 伯 钓 鳌 [Архівовано 4 січня 2011 у Wayback Machine.]» («Лунбо наловив Ао») (кит.)
  15. ↑ «Ши-й Цзі» ( 拾遺 記) вважається заснованим на версіях легенд, більшість з яких відомо з «апокрифічних» робіт епохи Східна Хань, і які містить ряд деталей (напр., участь черепахи), відсутніх в «канонічних» викладах історії Юя, таких як "Канон гір і морів "(" Шань ганьби цзін "). Ван Цзя в «Ши-й Цзі» не використовує термін «сіжан», а просто описує чарівну речовину як 青泥, тобто «синій (або зелений) бруд (або глина)». див. (Lewis, 2006).
  16. ↑ Напр. в антології «Великі записи років Великого світу» (Тайпін Гуанцзу) (Extensive Records of the Taiping Era[en]), zh:s:太平廣記 / 卷 第 013: «大禹 时 神龟 背上 六十 五个字 的» 洛 书 "" — «65 знаків» лошу «, побачених (?) Великим Юем на спині чарівної / божественної черепахи»
  17. ↑ Див. Напр. (Sterckx, 2002, с. 84-85). Першоджерело: Хуайнань-цзи, Глава 4 (墬 形 訓), абзац 16: «介潭生先龍，先龍生玄黿，玄黿生靈龜，靈龜生庶龜，凡介者生於庶龜».
  18. ↑ а б John Hill, [http : //depts.washington.edu/silkroad/texts/weilue/notes11_30.html Notes] to «[[https://web.archive.org/web/20171223070446/http://depts.washington.edu/silkroad/texts/weilue/weilue.html Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] The Peoples of the West» from the «Wei lue»] ", примітка 12.12 (7)
  19. ↑ Porter, Deborah Lynn (1996), From deluge to discourse: myth, history, and the generation of Chinese fiction, Suny series in Chinese philosophy and culture, SUNY Press, с. 35, ISBN 0791430332, архів оригіналу за 27 червня 2014, процитовано 4 липня 2015
  20. ↑ Великий китайсько-російський словник, під ред. Ошанина, с. 372, ієрогліф № 12320. М., 1984
  21. ↑ Пошук за ключовим словом 龜 (черепаха) в книгах конфуціанського канону (кит.) (англ.)
  22. ↑ «龜 為 前列, 先知 也», «The tortoise was placed in front of all the other offerings, because of its knowledge of the future», або "The tortoises were placed in front of all the other offerings — because (the shell) gave the knowledge of the future ", (Лі-Цзи, книга 10 (禮 器 — Li Qi), глава 32; Лі-Цзи, книга 11 (郊 特 牲 — Jiao Te Sheng), глава 7)
  23. ↑ «史记• 龜 策 列傳» ("Ши Цзі: Гуйце Лечжуань ": Біографія ворожбитів на черепах)
  24. ↑ Angela Falco Howard, Li Song, Wu Hung, Yang Hong, «Chinese Sculpture [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.]». Yale University Press and Foreign Languages ​​Press, 2006. ISBN 0-300-10065-5. Стор. 163—165; фотографія ансамблю на рис. 2.63
  25. ↑ Albert E. Dien, «Six Dynasties Civilization». Yale University Press, 2007 ISBN 0300074042. Частковий текст [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.] на Google Books. Стор 190 і малюнок 5.19, що показує реконструкцію первісного вигляду ансамблю.
  26. ↑ а б Dien (2007), с. 206—207. Археолог, на якого посилається автор як на прихильника теорії про черепаху як подоба Всесвіту — Лю Фенцзюнь (刘凤君, Liu Fengjun)
  27. ↑ Tombstone and Buried Tablet [Архівовано 4 січня 2009 у Wayback Machine.] (Надгробки та захоронення таблички з епітафіями) (англ.)
  28. ↑ Фотографію такий черепаховідной «Мучжу» (龟形 墓志) без стели, з гробниці Лі Шоу (631) можна побачити в статті 李寿 棺椁[недоступне посилання з травня 2019] (Саркофаги Лі Шоу). Загальний опис гробниці див. У: Eckfeld, Tonia (2005), Imperial tombs in Tang China, 618-907: the politics of paradise, Volume 1 of RoutledgeCurzon studies in the early history of Asia, Routledge, с. 88—90, ISBN 041530220X
  29. ↑ de Groot, Jan Jakob Maria (1892), [http: //www.archive.org/details/religioussystemo03groo The Religious System of China], т. III, Brill Archive, с. 1082—1083
  30. ↑ Welch, Patricia Bjaaland. (Вельчев, Патрісія Бьяаланд). Chinese Art (Китайське мистецтво). Tuttle, 2008. ISBN 080483864X. Частковий текст на Google Books [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Сторінка 106.
  31. ↑ (Carus, 1907, с. 19-23), (сторінка)
  32. ↑ Китайською вони читаються «хе» і «гуй»; спрощені графічні форми ієрогліфа «черепаха» в Японії і КНР зараз дещо різняться (亀 і 龟), так як в цих країнах різні варіанти традиційного ієрогліфа 龜 були обрані для використання як спрощений стандарт.
  33. ↑ [http: / /sites.google.com/site/litvinenko2009/aponskij-zuravl Японський журавель]
  34. ↑ Tsurukame — Crane, Tortoise and Daruma for Good Luck. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 4 липня 2015.
  35. ↑ Журавель і 2008-07-15/1613240833.shtml черепаха перед Залом вищої гармонії (太和 殿) в Забороненому місті, як побажання довголіття (祝 万岁) царюючим особам (кит.)
  36. ↑ Статуї журавлів і черепах (дві пари) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] в Ухані
  37. ↑ Статуї журавлів і черепах (дві пари) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] в Хайфоні, В'єтнам
  38. ↑ Японська сувенірна медаль " Журавель і черепаха ". Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 4 липня 2015.
  39. ↑ Японська синява. Мистецтво тканин Каваті. 300 років виробництва японських традиційних бавовняних тканин з забарвленням індиго [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] (Ермітаж)
  40. ↑ Сюжет журавля і черепахи в майстерності різьбяра по кавуну: 让 你 «目瞪口呆» 的 西瓜 雕刻 艺术(图) [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] (Вирізані на фігурах слова «祝寿», zhu shou = «Бажаємо довгих років життя» — традиційне побажання на день народження літній людині (кит.)
  41. ↑ Crowned Crane Postage Stamps from Angola to Zambia. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2015.
  42. ↑ {{{Заголовок}}}.
  43. ↑ Див. наприклад обкладинку книги [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  44. ↑ а б 绿毛 龟绿毛 龟 (Зеленовласая черепаха) ілюстрації)
  45. ↑ Young, Peter (2003), Reaktion Books, с. 117, ISBN 1861891911 http://books.google.com/books?id=kT-PC6p0u4C&pg=PA114 {{citation}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |Title= (можливо, |title=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  46. ↑ Міногаме — пошук зображень
  47. ↑ 重庆 专业 美发 师 为 绿毛 龟 理发 [Архівовано 5 листопада 2005 у Wayback Machine.] (Зачіска для черепахи: Чунцинський перукар працює над 55-кілограмовою зеленоволосой черепахою по кличці Маньню (蛮牛), вирощеною місцевим жителем Ян Синхай (杨星海). Фоторепортаж) (Сіньхуа, 2005-11-01)
  48. ↑ Лі Шенбін (2007), с. 64-67
  49. ↑ (Loewe, 1994). Першоджерела: Черепаха з головою птаха і хвостом змії (旋 龟, Xuangui, Сюаньгуй, «вращающаюся (?) Черепаха»; раніше в тому ж абзаці «сюаньгуй» пишеться з іншим ієрогліфом 玄 龟, тобто «темна / чорна черепаха»), оберігає від глухоти: Шань ганьби цзин, гл. 1 [Архівовано 23 серпня 2009 у Wayback Machine.]: «怪水出焉，而东流注于宪翼之水。其中多玄龟，其状如龟而鸟首虺尾，其名曰旋龟，其音如判木，佩之不聋，可以为底。». Інтерпретація «底» в сенсі мозолів як у Loewe так і у китайських коментаторів (文字 记载 最早 的 龟 [Архівовано 2009-05-10 у Wayback Machine.](Найдавніші записи про черепах в літературі); є також ). Та ж сюаньгуй (旋 龟) далі (гл. 5 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]) описується як має голову птиці і хвіст м'якотілої черепахи (鸟 首而 鳖 尾).
  50. ↑ (Loewe, 1994); першоджерело: гл. 5 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]:其阳狂水出焉，西南流注于伊水，其中多三足龟，食者无大疾，可以已肿。
  51. ↑ (Loewe, 1994); першоджерело: гл. 5 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]: 从 水 出于 其 上, 潜 于其 下, 其中 多 三 足 鳖, 枝 尾, 食 之 无 蛊 疫 .Словарь Ошанина переводить 蛊 疫 як «шалена пристрасть, душевний розлад на еротичному ґрунті».
  52. ↑ (Loewe, 1994); першоджерело: гл. 5 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]: 有 兽 焉, 其 状如 龟, 而 白 身 赤 首, 名曰 蓐, 是 可以 御 火.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черепахи_в_китайській_міфології&oldid=41904043