Черкаський Олексій Михайлович — Вікіпедія

Олексій Михайлович Черкаський
Народився 28 вересня 1680(1680-09-28)
Москва, Московське царство[1]
Помер 4 листопада 1742(1742-11-04) (62 роки)
Москва, Російська імперія[1]
Поховання Новоспаський монастирd
Країна  Російська імперія
Місце проживання Російська імперія
Діяльність губернатор Сибірської губернії, канцлер Російської імперії
Титул ясновельможний князь Російської імперії
Посада Президент Колегії закордонних справd
Попередник князь М.П. Гагарін[2], Г.І. Головкін[3]
Наступник М.В. Долгоруков[2], О.П. Бестужев-Рюмін[3]
Конфесія православний
Рід Черкаськіd
Батько Михайло Черкаськийd
Мати Marfa Odoyevskayad
У шлюбі з Аграфена Львівна Наришкіна, Марія Юріївна Трубецька
Діти дочка: Варвара[4]
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського

Олексій Миха́йлович Черка́ський (16801742) — князь, канцлер Російської імперії (1741—1742), один із найбагатших вельмож імперії, останній у старшій лінії роду Черкаських.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1702 році, будучи наближеним стольником, призначений помічником до свого батька Михайла Яковича, тобольського воєводи, при якому служив 10 років, а 1714 року викликаний до Петербурга та призначений членом комісії міських будов. У 1719 році Черкаського, як людину чесну та непідкупну, призначили сибірським губернатором[5]. 1726 року став сенатором.

Під час обрання на російський престол Анни Іванівни (1730) Черкаський, найбагатший за кількістю душ поміщик у Росії, керував партією дворян, які постали проти верховників. За це згодом став одним із трьох кабінет-міністрів, а 1741 року призначений великим канцлером імперії.

На думку історика Михайла Щербатова, Черкаський «людина мовчазна, тиха, якої розум ніколи у великих чинах не блищав, скрізь являв обережність». Як кабінет-міністр, він підписав торгову угоду з Англією (1734), а в чині канцлера — два трактати: з пруським двором (1740) та з англійським (1741).

Спадкоємці[ред. | ред. код]

У першому шлюбі одружений з дочкою Льва Кириловича Наришкіна — Аграфеною (або Агрипіною), яка була для Петра I двоюрідною сестрою.

Від другого шлюбу з Марією, сестрою фельдмаршала Микити Юрійовича Трубецького, мав єдину доньку Варвару. Вона була камер-фрейліною імператорського двору, її вважали найбагатшою нареченою в Російській імперії, була зісватана за відомого літератора та російського посла у Франції молдавського походження князя Антіоха Дмитровича Кантемира, який відмовився від одруження, та видана, із посагом у 70 000 душ селян, за графа Петра Борисовича Шереметєва, завдяки чому в останнього і виникло величезне т. зв. «шереметєвське майно».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Черкасский Алексей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б на посаді сибірського губернатора
  3. а б на посаді канцлера Російської імперії
  4. від другого шлюбу
  5. Див. «Как честный неподкупный человек, Черкасский был назначен губернатором Сибири (1719-1724 гг.)» у Правители России. 9-21 вв. : [рос.] / Сост. Г. Гриценко. — М. : ОЛМА Медиа Групп, 2012. — С. 349-350. — ISBN 978-5-373-03752-5.

Посилання[ред. | ред. код]