French
DeutschЧетатя-Албе (жудець) — Вікіпедія
| Жудець Четатя-Албе Județul Cetatea-Albă | |||
|---|---|---|---|
| — Повіт (жудець) — | |||
| Жудець Четатя-Албе | |||
| |||
| Країна |  Румунія | ||
| Історична область | Бессарабія | ||
| Столиця (Reședință de județ) | Четатя-Албе | ||
| Створено | 1925 | ||
| Припинив існування | 1938 (Адміністративно-конституційна реформа) | ||
| Уряд | |||
| - Тип | Префект | ||
| Площа | |||
| - Повна | ? км² | ||
| - Суша | 7595 км² | ||
| Населення (1930) | |||
| - Усього | 340 459 | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||
 | |||
Жуде́ць Чета́тя-А́лбе — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півдні Бессарабії 1925—1938 років зі столицею у Білгороді-Дністровському.
Існував також у 1941—1944 роках у дещо зменшеному вигляді (у зв'язку з переданням його частини до складу жудеця Кілія).
Історія[ред. | ред. код]
.JPG)
1918 року в рамках створення Великої Румунії румунські війська захопили Буджак. На частині цієї території, приблизно у межах колишнього Аккерманського повіту Російської імперії, було створено жудець Четатя-Албе (за румунським відповідником турецької назви адміністративного центру Аккерман).
Межував із жудецем Кагул на заході, Тігіна — на півночі, Ізмаїл — на півдні, з Радянським Союзом — на сході та Чорним морем — на південному сході.
Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об’єднали з жудецями Лепушна, Орхей і Тігіна, утворивши таким чином Цинут Ністру.
Нині територія жудеця входить до складу Одеської області України.
Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]
Спочатку жудець мав у своєму складі шість районів (рум. plăși):
З 1938 року він включав уже вісім плас (претур):[1]
- Арциз
- Волінтір
- Івенештій-Ной
- Казач
- Лиман (із центром у Білгороді-Дністровському)
- Серата (із центром у Байрамча)
- Тарутіно
- Тузла
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 341 176 осіб, із них 20,9 % болгар, 20,5 % українців, 18,5 % румунів, 17,3 % росіян, 16,3 % бессарабських німців, 3,3 % євреїв, 2,3 % гагаузів, 0,1 % вірмен. За релігійною належністю населення складалося з 79% православних, другими за кількістю були лютерани, третіми — юдеї.
| № | Муніципії, міста, райони | Населення |
|---|---|---|
| 1 | муніципій Четатя-Албе (включно з передмістям) | 34 485 |
| a | передмістя Пепушой (рум. Păpușoi) | 4 167 |
| b | передмістя Шаба (рум. Șaba) | 787 |
| c | передмістя Турлаки (рум. Turlachi) | 8 624 |
| 2 | місто Тузла (включно з передмістям) | 3 146 |
| a | передмістя Базар'янка (рум. Bazareanca) | 477 |
| Всього у містах | 37 631 | |
| 1 | Район Казач (рум. Plasa Cazaci) | 49 144 |
| 2 | Район Тарутине (рум. Plasa Tarutino) | 46 162 |
| 3 | Район Ташлик (рум. Plasa Tașlâc) | 61 042 |
| 4 | Район Татарбунар (рум. Plasa Tatar-Bunar) | 58 502 |
| 5 | Район Тузла (рум. Plasa Tuzla) | 44 605 |
| 6 | Район Волінтір (рум. Plasa Volintiri) | 44 090 |
| Всього в районах | 303 545 | |
| Всього в жудеці | 341 176 |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (рум.) Memoria.ro, Portretul României Interbelice - Județul Cetatea Albă [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Четатя-Албе (жудець) |
- Портрет міжвоєнної Румунії – судець Четатя-Албе [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
| ||||||||||||||||||
