Четвериков Сергій Сергійович — Вікіпедія

Сергій Сергійович Четвериков
рос. Сергей Сергеевич Четвериков
Народився 24 квітня (6 травня) 1880(1880-05-06)
Москва, Російська імперія
Помер 2 липня 1959(1959-07-02) (79 років)
Горький, СРСР
Поховання Червоне кладовищеd
Місце проживання СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність лепідоптеролог, генетик
Alma mater Московський державний університет (1906)
Галузь біологія
Заклад Інститут експериментальної біології АН СРСР, Москва; Нижньогородський державний університет Горький
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Михайло Мензбір
Відомі учні Борис Астауров
Аспіранти, докторанти Гершензон Сергій Михайлович
Тимофєєв-Ресовський Микола Володимирович
Відомий завдяки: генетика, лепідоптерологія, еволюційна біологія,
Батько Sergei Ivanovich Chetverikovd
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Сергій Сергійович Четвериков (24 квітня (6 травня) 1880(18800506), Москва, Російська імперія — 2 липня 1959, Горький, СРСР) — видатний радянський генетик, лепідоптеролог, дослідник еволюційної біології.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині фабриканта. Перебуваючи в Києві з 1898 року, одружився з Оленою Пархоменко. Всупереч волі батька навчався біології, вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету МДУ.

Під керівництвом професора Мензбіра захистив дисертацію з біології ракоподібних. Організував Московське ентомологічне товариство. Після розлучення в 1911 році одружився вдруге з Анною Сушкіною.

З 1909 паралельно працює із Миколою Кольцовим у його лабораторії. З 1921 — в Інституті експериментальної біології.

1929 року заарештований, засланий в Свердловськ із забороною жити в Москві, Ленінграді, УРСР, БРСР, Північному Кавказі.

З 1935 — завідувач кафедри генетики, професор, декан біологічного факультету Горьковського університету.

Помер у 1959 році.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Файл:Zykov Chetverikov.jpg
Четвериков зі своїм вчителем Зиковим

Ще у студентський період опублікував перші наукові статті з лепідоптерології. Тоді ж написав свою важливу роботу «Хвилі життя», де обговорює зміни чисельності популяцій, що згодом стали основою поняття генетичного дрейфу. Підготував кілька робіт з систематики та збирання комах.

Заклав основи генетики популяцій та синтетичної теорії еволюції.

Джерела[ред. | ред. код]