Чорні запорожці — Вікіпедія

1-й кінний полк Чорних запорожців (?—1920) Кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (1918—?)
Чорні запорожці у 1918 р.
На службі	1918—1920
Країна	УНР
Вид	Армія УНР
Тип	кіннота
Чисельність	дивізіон, полк
Війни/битви	Українська революція 1917-1921 Українсько-радянська війна 1917—1921 Перший Зимовий похід Радянсько-польська війна
Командування
Визначні командувачі	Петро Дяченко Карліс Броже
Знаки розрізнення
Прапор чорних запорожців[1]
Медіафайли на Вікісховищі

«Чорні запорожці», або «чорношличники»; повна назва — кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (згодом 1-й полк Чорних запорожців) — військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918—1920 роках.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Дивізіон було розгорнуто з кінної сотні 2-го Запорізького полку Запорізької дивізії Збройних Сил Української Держави в грудні 1918 року.

У грудні 1918 — квітні 1919 дивізіон брав участь у ІІ-й українсько-більшовицькій війні на сході України, в ході якої віддійшов до Дністра та через румунську територію перейшов на захід країни і восени 1919 року разом з іншими військами УНР опинився у «трикутнику смерті» (район Любар-Шепетівка- (Перший зимовий похід) Миропіль).

Восени 1919 — навесні 1920 дивізіон, розгорнутий в кінний полк, взяв участь у рейді по тилах ворожих військ — Першому Зимовому поході Дієвої армії УНР, під час якого відзначився як найбільш боєздатна та уніформована військова частина.

5 січня 1920 року «чорні запорожці» вступили до міста Голованівськ Балтського повіту, 19 січня — в Саврань того ж повіту. 24 січня відбулася переправа полку на східний берег річки Синюха, того ж дня прибула до полку надіслана начальником Ольвіопольського району полковником Поповим за дорученням головного командування Збройних Сил Півдня Росії делегація з умовами миру і співпраці для боротьби проти Червоної армії. Делегацію було направлено з охороною в напрямку Канева на розшук штабу армії УНР.

9 лютого в селі Байбузи штаб полку одержав наказ про приєднання до Київської групи отамана Юрка Тютюнника; при цьому полк Чорних запорожців і Мазепинський кінний полк зводились в бригаду на чолі з полковником Петром Дяченком. 10 лютого вояки полку, продовжуючи похід, вступили до містечок Білозір'я та Сміла Черкаського повіту. 13-15 лютого точилися бої кінного полку Чорних запорожців з частинами Червоної армії за Золотоношу. 1 березня запорожці повторно вступили в Голованівськ, 5 березня — в Бершадь та Гайворон, 14 березня зайняли Голованівськ Балтського повіту; 16 березня — Богопіль. Приклади бойової відваги та винахідливості цей полк показав у боях за Вознесенськ.

У травні 1920, після повернення з походу, полк був інтернований поляками. Згодом увійшов до складу Окремої кінної дивізії відновленої армії УНР. Наприкінці літа 1920 увійшов до складу 1-ї Запорозької дивізії армії УНР; брав участь у Радянсько-польській війні, зокрема, у боях під Сидоровом

У листопаді 1920 року, під натиском Червоної армії, полк разом з іншими підрозділами Дієвої армії УНР змушений був перейти річку Збруч (кордон з Польщею) і його знову було інтерновано в таборах для полонених на території Польщі.

Однострій[ред. | ред. код]

Перша згадка про те, що чорні шлики та чорні черкески використала кінна сотня 2-го Запорозького полку, датовано 29 квітня 1918 р., коли у Полтаві було проведено парад на честь того, що місто взяли українські війська^[2].

Відомий однострій, завдяки якому бійці кінного дивізіону 2-го полку ввійшли в історію як «чорні запорожці», було пошито у Кременчуці наприкінці січня 1919 р. У своїх мемуарах командир підрозділу Петро Дяченко згадує, що свій одяг бійці-чорношличники пошили з трофейної тканини, яку здобули у грудні 1918 у бою з махновцями біля станції Лозова, розплатившись з кравцями трофейним цукром.

Однострій складали: чорні шапки (у старшин — каракулеві, у козаків — смушкові) з чорними шликами, чорні жупани (кітелі), чорні штани, світло-сірі черкески (замість шинелей), чорні чоботи. Всі вони мали старовинну козацьку зáчіску — «оселедець» (довге пасмо волосся на поголеній голові).

Знамено[ред. | ред. код]

Знамено чорних запорожців мало скошений край із зображенням тризуба на лицьовому боці з написом «1-й кінний полк Чорних Запорожців». Зворотна сторона знамена містила зображення черепа з кістьми й написом «Україна або смерть»^[3].

Інші підрозділи, в однострої яких використовувалися чорні шлики[ред. | ред. код]

Слід зауважити, що розповсюджене твердження про те, що «чорні запорожці» були єдиним підрозділом Дієвої армії УНР, який використовував чорні шлики, неправдиве. Окрім «чорних запорожців» чорний шлик використовувано в однострої таких підрозділів:

• курінь «чорних гайдамаків» «гайдамацького» коша Слобідської України;
• кулеметна сотня кінного «гайдамацького» полку ім. Костя Гордієнка;
• 1-й кінний («партизанський») полк корпусу Січових стрільців (отаман полку Олексій Козир-Зірка був колишнім кулеметником-гордієнківцем);
• «Чорний курінь смерті» (розгорнутий з Горбачівської повітової кінної сотні, згодом — Горбачівський полк) під командуванням отамана Сашка Гуцула (колишній штабс-капітан 8-го Астраханського драгунського полку Олександр Козубський);
• 20-й Павлоградський кінний полк отамана Бахмача у складі Катеринославського кошу.

Військовики[ред. | ред. код]

• Артюшенко Юрій Митрофанович — хорунжий;
• Балицький Левко Миколайович — з січня 1919 року — старшина;
• Божко Юрій — заступник командира полку;
• Броже Карліс Яніс — командир 2-го куреня;
• Герасименко Володимир — старшина;
• Головко Дмитро — чотовий гарматної сотні;
• Ґонта Дмитро — командир 2-ї батареї;
• Дусько Микола — козак, підхорунжий Армії УНР;
• Дяченко Віктор Гаврилович — курінний;
• Дяченко Петро Гаврилович — командир полку;
• Іванів Андрій — козак кулеметної ватаги;
• Кириєвський Микита Семенович — підхорунжий 1-ї сотні
• Кемпе Лавро — козак 1-ї сотні;
• Киричок (Кірічок) Сергій — поручник;
• Корнієнко Семен — сотник
• Корсун Антін — козак 4-ї сотні;
• Лазар Іван — командир батареї;
• Малиновський Олександр — командир полкового оркестру;
• Осмоловський Юрій — помічник командира 1-го кінного полку
• Пендюра (Піндюра) Іван — чотовий 4-ї сотні;
• Первухин Петро — чотовий кулеметної ватаги
• Плужник Гриць — командир пластунської сотні (1919) і пластунського куреня (1920);
• Самійленко Степан Сергійович — командир кулеметної сотні
• Сім'янцев Валентин — бунчужний 3-ї сотні («Богданівської»);
• Сім'янцев Олекса Іванович — значковий (поручник) полку;
• Старченко Іван — козак гарматної сотні;
• Стеценко Гнат — хорунжий;
• Сумароків Павло Федорович — старшина;
• Чмурак Ілько — козак 4-ї сотні;
• Шаруда Олександр — старшина;
• Янчевський Микола Олександрович — помічник командира 1-го кінного полку

Вшанування[ред. | ред. код]

• 24 серпня 2017 року 72-га окрема механізована бригада ЗСУ дістала почесну назву Чорних запорожців, на честь полку.
• 8 липня 2022 року в місті Бровари на Київщині вулиця Короленка, одна із центральних вулиць, перейменована на честь вулицю Чорних Запорожців. Перейменування пов'язане із участю 72-ї окремої механізованої бригади у захисті міста у боях 2022 року.^[6][7]
• 28 липня 2022 року у місті Біла Церква Київської області частину вулиці Леваневського перейменували на вулицю Чорних Запорожців.
• 9 лютого 2023 року у місті Кропивницький вулицю Олександра Матросова перейменували на вулицю Чорних Запорожців.

Примітки[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]

• Дяченко, Петро (2010). Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР 2010 ISBN 978-966-96849-6-7.

• Сергій Громенко. Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року. — К. : К. І. С., 2018. — 266 с., іл. — ISBN 978-617-684-204-0.
• Дяченко Петро, Чорні запорожці. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010 р.
• Коваленко Сергій, Чорні Запорожці: історія полку. — Київ: Видавництво «Стікс», 2012.
• Тинченко Я., Армии Украины 1917—1920 гг. — Москва; ТОВ «Восточный горизонт», 2002 р.
• Володимир Гонський (16 вересня 2010). Час борців, час героїв. Час воїнів. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Процитовано 11 серпня 2017.
• Дмитро Калинчук (29 серпня 2011). Їх звали Чорні Шлики. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. Процитовано 11 серпня 2017.
• Ескєндер Абджєллю (12 серпня 2017). Визволення Криму Чорними Запорожцями 2.0. https://petrimazepa.com/. Петро і Мазепа. Процитовано 11 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

• chornoshlychnyk.io.ua — архів фото

п о р Українська Народна Республіка Устрій Українська Центральна Рада • Мала Рада • Генеральний секретаріат • Генеральний суд • Український генеральний військовий комітет • Державний банк • Конституція УНР • Універсали (I • II • III • IV) • Українські Установчі Збори • Трудовий Конгрес • Директорія Української Народної Республіки • Прапор • Гривня • Столиці Міжнародні відносини ЗУНР • Кримська Народна Республіка • Кубанська Народна Республіка • Далекосхідна Україна • Гуцульська Республіка • Команчанська Республіка • Берестейський мир • Варшавський договір Армія Головний Отаман військ і флоту УНР • Український генеральний військовий штаб • Головна управа Генерального штабу/Генеральний штаб • Полк імені гетьмана Богдана Хмельницького • Полк імені гетьмана Павла Полуботка • Українське вільне козацтво • Гайдамацький кіш Слобідської України • Січові стрільці • Запорізький корпус • Чорні запорожці • Сірожупанники • Синьожупанники • Третя Залізна стрілецька дивізія • Чорноморський флот • Дивізія морської піхоти • Українська Галицька армія • Степова дивізія • Волинська група • Кримська група • Алмазівці • Повітряний флот УНР • Запорізька повітроплавна ескадра Персоналії Михайло Грушевський • Володимир Винниченко • Симон Петлюра • Микола Міхновський • Петро Болбочан • Володимир Оскілко • Євген Коновалець • Всеволод Голубович • Сергій Єфремов • Дмитро Антонович • Дмитро Дорошенко • Сергій Остапенко • Ілля Шраг • Семен Вітик Влада УСДРП • УПСФ • УПСР • Організації меншин: Польська соціалістична партія — Лівиця • ПДЦ • ППС (р. ф.) • СДКПіЛ • Бунд • Поалей-Ціон Опозиція УНП • УДХП • УНГ • Союз земельних власників • Організації меншин: ПКВ Події Українська маніфестація • Всеукраїнський національний конгрес • Всеукраїнські військові з'їзди • Виступ полуботківців • Тимчасова інструкція Тимчасового Уряду • З'їзд поневолених народів • Жовтневі події • Українсько-більшовицька війна 1917—1921 • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бої за Одесу • Січневе повстання • Бій під Крутами • Взяття Києва більшовиками • Берестейський мир • Кримська операція • Бої за Донбас (1918) • Вступ німецької армії до Києва • Встановлення гетьманської влади в Україні • Директорія УНР • Антигетьманське повстання • Акт Злуки • Літківський бій • Повторне взяття Києва більшовиками • Куренівське повстання • Київська катастрофа • Трикутник смерті • Перший зимовий похід • Другий зимовий похід • Холодноярська республіка Директорія Симон Петлюра • Володимир Винниченко • Опанас Андрієвський • Андрій Макаренко • Федір Швець • Євген Петрушевич Президенти Симон Петлюра • Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Землі Азовська земля • Болохівська земля • Брацлавщина • Волинь • Деревлянська земля • Донеччина • Дреговицька земля • Запоріжжя • Київ • Низ • Нове Запоріжжя • Одеса • Переяславщина • Підляшшя • Побожжя • Погорина • Поділля • Подністров'я • Подоння • Половецька земля • Полтавщина • Помор'я • Поросся • Посем'я • Посулля • Самарська земля • Сіверщина • Січ • Слобожанщина • Харків • Черкаська земля • Чернігівщина Категорія • Commons