French
DeutschЧотири вершники Апокаліпсису — Вікіпедія
.jpg)
«Чотири вершники Апокаліпсису» — збірна назва чотирьох персонажів з шостої глави Одкровення Івана Богослова, останньої з книг Нового Заповіту. Вершники Апокаліпсису з'являються в світі по черзі після руйнування відповідної печатки книги Одкровення. Бог прикликає їх і наділяє силою сіяти святий хаос і руйнування у світі. Вершники розрізняються за мастю своїх коней та несуть кожен інше лихо. Тільки четвертий вершник називається по імені — Смерть. Решту називають по-різному згідно відповідного їм лиха.
Теологи та релігієзнавці не мають одностайної думки, що саме уособлює кожен з вершників.
Вершники в Одкровенні[ред. | ред. код]
Вершник на білому коні[ред. | ред. код]
 | І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди! І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.[1] |  |
Вершник на червоному коні[ред. | ред. код]
| | І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди! І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому. | |
Вершник на вороному коні[ред. | ред. код]
| | І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці. І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй! | |
Вершник на блідому коні[ред. | ред. код]
| | А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми. | |
Трактування образу[ред. | ред. код]
Вершник на білому коні. Згідно з поширеною думкою, вершник на білому коні — це Христос. Образ вершника асоціюється зі словами Одкровення 19, де Христос під іменем Слово Боже з'являється верхи на білому коні. А в Євангелії від Марка говориться, що в останні часи Євангеліє знатимуть по всьому світу. Білий колір відображає праведність Біблії, а Христос постає як завойовник світу своїм ученням[2][3].
За іншою версією, виниклою в XIX столітті, вершник розуміється як антихрист, який творитиме оманливі чудеса та здобуде владу над світом. Після цього має настати три з половиною роки миру. Лук вершника символізує насильство, котре антихрист чинитиме у війні проти святих, яку почне потім[4].
Вершник на червоному коні. Нерідко трактується як масштабна війна — одна з минулих або майбутня[5]. Часом його війна уявляється як громадянська на відміну від завойовницької війни першого вершника[2].
Вершник на вороному коні. Переважно розуміється як символ голоду чи недостачі благ. При цьому заможні розкошуватимуть (вино та оливкова олія дорого коштували в часи написання Одкровення), а бідні, що складатимуть більшість, потерпатимуть від обмалі найнеобхіднішого[6]. За іншою думкою, проголошені про вершника слова означають, що християнство успішно збережеться, проте буде в меншості (вино та олія використовуються в церковних обрядах)[7].
Вершник на блідому коні. Найчастіше пояснюється як символ епідемії[5]. Він єдиний згаданий на ім'я — Смерть. В образотворчому мистецтві часто зображається з косою — атрибутом Смерті в західній культурі, чи мечем, проте в Одкровенні про це нічого не сказано[8]. З грецької колір коня (χλωρός, хлорос) може перекладатися як «блідий», «попільний», «блідо-зелений» чи «жовто-зелений»[6], «трупний»[2][9].
У поп-культурі та мистецтві[ред. | ред. код]
Тематика чотирьох вершників вельми популярна у медіапопкультурі: фільмах чи серіалах, музиці тощо. Зокрема це фільм «Вершники апокаліпсису», однойменна пісня гурту Metallica «The Four Horsemen», серія відеоігор «Darksiders» та інше.
Тема чотирьох зазнала широкого відображення у живописі, як церковному так і художньому. Загальновідомими стали ілюстрації до «Одкровення» Гюстава Доре та однойменна картина Віктора Васнецова. Існують й варіативні, відмінні від класичних, праці. Зокрема у викладі Олексія Кулакова четверо зображенні вершницями.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Об'явлення, розділ 6. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
- ↑ а б в Mounce, Robert H. (1997). The Book of Revelation (вид. Rev. ed). Grand Rapids, Mich.: W.B. Eerdmans. с. 140. ISBN 0-8028-2537-0. OCLC 37132537.
- ↑ Beale, G. K. (Gregory K.) (1999). The book of Revelation : a commentary on the Greek text. Grand Rapids, Mich.: W.B. Eerdmans. с. 375—379. ISBN 0-8028-2174-X. OCLC 38096989.
- ↑ Graham, Billy (1985, ©1983). Approaching hoofbeats : the four horsemen of the Apocalypse. Avon. с. 273. OCLC 1028189080.
- ↑ а б What Are the Four Horsemen of the Apocalypse? - Topical Studies. Bible Study Tools. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ а б Morris, Leon (1987). The Book of Revelation : an introduction and commentary (вид. 2nd ed., rev. ed). Leicester, England: Inter-Varsity Press. с. 100—105. ISBN 0-85111-889-5. OCLC 14932834.
- ↑ Hoeck, Andreas (2010). Ezekiel, Hebrews, Revelation. Steubenville, Ohio: Emmaus Road Pub. с. 139. ISBN 978-1-931018-65-4. OCLC 732967745.
- ↑ Christian Works : Expositio in Apocalypsim. Cambridge Digital Library. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- ↑ Case, Shirley Jackson (1919). The revelation of John; a historical interpretation. Chicago, University of Chicago Press.
Література[ред. | ред. код]
- Mounce, Robert H. The Book of Revelation (New International Commentary on the New Testament). Grand Rapids, Michigan: Wm. B. Eerdmans Publishing Company, 1997.
| ||||||||||||||
|
