Чувашія — Вікіпедія

Чуваська Республіка
рос. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې Чувашская Республика
Прапор Чувашії Герб Чувашії Гімн Чувашіїd
Країна	Росія
Фед. округ	Приволзький
Адмін. центр	Чебоксари
Глава	Oleg Nikolaevd[1]
Дата утворення	13 лютого 1992
Оф. вебсайт	cap.ru​(рос.)
Географія
Координати	55°27′33″ пн. ш. 47°05′45″ сх. д. / 55.45944400002777286° пн. ш. 47.09611100002777562° сх. д. / 55.45944400002777286; 47.09611100002777562
Площа	18 300 км² (74-а)
• внутр. вод	1,5 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1250498 (01.01.2011) [2] (41-а) (2011)
Густота	68,3 осіб/км²
Оф. мови	російська, чуваська
Економіка
Економ. район	Волго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2	RU-CU
ЗКАТО	97
Суб'єкта РФ	21
Телефонний	(+7)
Карти
Чувашія у Вікісховищі

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія, Чаваш-Єн (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Чувашії

Імперія гунів (434 — VI ст.)

Хозарський каганат (650—969)

Волзька Булгарія (X ст. — 1240)

Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію

Золота Орда (1240—1438)

Казанське ханство (1438—1552)

Московське царство (1552—1708)

Казанська губернія (1708—1920)

Симбірська губернія (1796—1924)

Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)

Чуваська АРСР (1925—1990)

Чуваська РСР (1990—1992)

Чувашія

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення[ред. | ред. код]

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

Татари[ред. | ред. код]

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти[ред. | ред. код]

Українці в Чувашії[ред. | ред. код]

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»^[3].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Економіка[ред. | ред. код]

Природні ресурси[ред. | ред. код]

• Гідроелектропотенціал річки Волги в республіці неповністю реалізований на Чебоксарській ГЕС.
• Цінні чорноземні ґрунти розташовані на південному сході по межі з Республікою Татарстан, на південному заході, на захід від річки Сури і в межиріччі Великого і Малого Цивіля.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт[ред. | ред. код]

• Аеропорт Чебоксари
• Автомобільний шлях М7 «Волга»
• Автомобільний шлях Чебоксари — Ульяновськ, Цивільськ — Казань і республіканські шляхи протяжністю 2342 км
• «Південний» напрям Транссибу з одноколійними не електрофікованими гілками від депо Канаш на Чебоксари і через депо Алатир на Красний узел (Мордовія)
• Судноплавство по Сурі (не підтримується) і Волзі на всьому протязі в межах республіки, Чебоксарський річковий порт
• Нафтопровід Альметьєвськ — Нижній Новгород-2,3 138000 тонн на добу
• Нафтопродуктопровід Нижньокамський НПЗ — Альметьєвськ — Нижній Новгород-1 2500 тонн на добу
• Мережа магістральних газопроводів Ямбург — Західна межа, Ямбург — Єлець-1,2, Уренгой — Ужгород, Уренгой — Центр-1,2, Ямбург — Тула-1,2 і Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород. Загальна продуктивність становить 810 млн м³/сек.
• Далекомагістральна ЛЕП Костромська ГРЕС — Нижній Новгород — Казань — Заїнська ГРЕС

Культура і мова[ред. | ред. код]

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

• Національне радіо Чувашії

Театри і філармонія[ред. | ред. код]

• Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова
• Чуваський державний театр опери та балету
• Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр
• Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель
• Чуваський державний театр ляльок
• Чуваська державна філармонія

Спорт[ред. | ред. код]

• Чемпіонат Чувашії з футболу

Влада[ред. | ред. код]

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також[ред. | ред. код]

• Чуваська центральна рада

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chuvashia

• Офіційний портал органів влади Чуваської Республіки [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чуваська Республіка в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
• Суспільство і політика в Чувашії [Архівовано 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інформація про Чувашію (рос.)

	Марій Ел
Нижньогородська область		Татарстан
Мордовія	Ульяновська область	Татарстан

п о р Чуваська Республіка Столиця Чебоксари Міські округи Алатирський · Канаський · Новочебоксарський · Чебоксарський · Шумерлинський Райони Алатирський район · Аліковський район · Батиревський район · Вурнарський район · Ібресинський район · Канаський район · Козловський район · Комсомольський район · Красноармійський район · Красночетайський район · Маріїнсько-Посадський район · Моргауський район · Поріцький район · Урмарський район · Цівільський район · Чебоксарський район · Шемуршинський район · Шумерлинський район · Ядринський район · Яльчицький район · Янтіковський район

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

п о р Державні утворення тюркських народів Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Казахстан •  Киргизстан •  Туреччина • Північний Кіпр1 •  Туркменістан •  Узбекистан (Каракалпакстан) Територіальні утворення у складі інших держав  Іран (Зенджан • Південний Азербайджан) •  Монголія (Баян-Улегейський аймак) •  КНР (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) •  Молдова (Гагаузія) •  Росія (Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Саха • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія) •  Україна (АР Крим) Історичні держави Аварський каганат •  Ак-Коюнлу • Астраханське ханство •  Алаш-Орда • Біла Орда • Білгородська орда •  Бухарське ханство • Велика Орда • Волзька Булгарія • Джамбуйлуцька орда • Єдисанська орда • Єдичкульська орда •  Золота Орда •  Казанське ханство •  Казахське ханство •  Кара-Коюнлу • Караханідська держава • Карлуцький каганат • Касимовське ханство • Кимацький каганат • Кипчацький каганат • Киргизький каганат •  Кокандське ханство • Кок-Орда • Конійський султанат •  Кримське ханство • Монгольська імперія •  Ногайська орда •  Османська імперія • Огузька держава • Сибірське ханство • Стара Велика Болгарія •  Східний Туркестан •  Тимуридська Імперія • Туркестанська автономія • Тюменське ханство • Тюргеський каганат • Тюркський каганат (Західний • Перший східний • Другий східний) • Узбецьке ханство • Уйгурський каганат •  Хівинське ханство • Хозарський каганат • Чагатайський улус 1 Турецька Республіка Північного Кіпру визнана лише Туреччиною | 2 Неповний суб'єктивний список

п о р Організація непредставлених націй та народів Європа дійсні  Косово Лезгистан Зихія Савоя Бретань Кримські татари Трієст колишні²  Інгушетія  Татарстан  Чувашія  Башкортостан  Удмуртія  Марій Ел  Республіка Комі Інгрія Кумикія  Латвія¹  Естонія¹ Гагаузія Русини Албанці в Македонії Греки в Албанії Угорці в Румунії Боснійці Санджаку Сканія Чеченська Республіка Ічкерія Азія дійсні  Республіка Абхазія Талиші Південний Азербайджан Іранський Курдистан Туркомани Хузестан Ассирійці Белуджистан Західний Белуджистан Гілгіт-Балтистан Сінд Нагаленд Читтагонгський гірський район Чин Тхионги Кхмер-кром Хмонги Ачех Республіка Південно-Молуккських островів Кордильєрський адміністративний регіон Сулу  Тайвань  Тибет Східний Туркестан Південна Монголія колишні²  Бурятія  Республіка Саха  Тува  Грузія¹  Вірменія¹  Палау¹  Східний Тимор¹ Халістан Іракський Курдистан Західний Бенгал Таміл-Ілам М'янма (опозиція) Шани Мони Карени Африка дійсні Африканери Бастери Сомаліленд Огоні Оромія Харатін (народи) Огаден Баротселенд Тва Бербери колишні² Масаї Південний Камерун Венда Занзібар Республіка Кабінда Америка дійсні Мапуче колишні² Лакота Дене Науа Бальсасу Нухалки Цімшиани Океанія дійсні Республіка Західне Папуа колишні² Бугенвіль Таїті Австралійські аборигени Гаваї ¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Башкирська енциклопедія · Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNF: 119753668 · CiNii: DA13747610 · FAST: 1262626 · Freebase: /m/02dn04 · GND: 4303086-5 · J9U: 987007530805105171 · LCCN: n92076100 · LIBRIS: 64jlkmsq4w9g7g7 · NKC: ge130703 · VIAF: 151415390