Чудакова Маріетта Омаровна — Вікіпедія

Маріетта Чудакова
рос. Мариэтта Омаровна Чудакова
Ім'я при народженні Маріетта Омарівна Чудакова
Народилася 2 січня 1937(1937-01-02)[1]
Москва, РРФСР
Померла 20 листопада 2021(2021-11-20) (84 роки)
Москва, Росія
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Поховання Востряковський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР→Росія Росія
Діяльність літературний критик, письменниця, історик літератури, літературознавиця, викладачка університету, літературознавець
Галузь літературознавство[3], історія літератури[3], текстологія[3] і творче та професійне письмоd[3]
Alma mater Філологічний факультет МДУd (1959)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1980)
Відомі учні Anna Gerasimovad
Знання мов російська[4][3][5]
Заклад Літературний інститут імені Горького
Членство Європейська академія[6]
Роки активності з 1958
Брати, сестри Selim Khan-Magomedovd
У шлюбі з Чудаков Олександр Павлович
IMDb ID 3381363

Маріе́тта Ома́рівна Чудако́ва (дівоче прізвище: Хан-Магомедова; 2 січня 1937, Москва, Російська РФСР — 21 листопада 2021) — російський літературознавець, текстолог, історик, доктор філологічних наук, критик, письменниця, публіцист, мемуарист, громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Була четвертою дитиною в сім'ї. Батько — інженер Омар Курбанович Хан-Магомедов, табасаранець, випускник Тимірязівської сільськогосподарської академії. Мати — Клавдія Василівна Махова, уродженка села Вишеньки Суздальського повіту, педагог дошкільної освіти, написала книгу «Просто щастя», де описується історія виховання своїх рідних дітей. Брати Чудакової — Джан-Булат (1925-1983), Селім ; сестри — Бела та Інна. Селім Хан-Магомедов (1928-2011) згодом став відомим архітектором та істориком архітектури; Інна Мішина — директором Московського музею Булгакова в "Поганій квартирі" з 2007 по 2012 рік.

Закінчила московську школу № 367, потім, 1959 року, - філологічний факультет МДУ .

Почала публікуватися 1958 року.

В 1959-1961 в одній із московських шкіл викладала російську мову та літературу.

В 1964 після закінчення аспірантури, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему «Творчість Еффенді Капієва».

В 1965—1984 роках працювала у відділі рукописів Державної бібліотеки СРСР ім. Леніна. Лауреат Премії московського комсомолу (1969). З 1970 — член Спілки письменників СРСР. В 1980 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за темою «Друкована книга і рукопис: взаємодія в процесі створення і функціонування (На матеріалі художньої прози та науки про літературу 1920-1930-х рр.)».

З 1985 почала викладати в Літературному інституті ім. Горького, де працювала на кафедрі новітньої російської літератури. З 1988 як візит-професор викладала в деяких американських і європейських університетах. З 1991 — член Європейської Академії.

Померла 21 листопада 2021 року на 85-му році життя від коронавірусної інфекції [8]

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік - літературознавець і письменник Олександр Чудаков (1938-2005).

Дочка Марія закінчила МДУ [9] .

Громадянська діяльність[ред. | ред. код]

Вже за часів реформ М. С. Горбачова почала активно критикувати радянський лад. У серпні 1993 року серед групи 36 літераторів підписала звернення з вимогою провести дострокові вибори Верховної Ради [10] . 15 вересня Б. н. Єльцин запросив авторів листа на дачу. Після зустрічі Чудакова писала: «Потрібен прорив! . . Сила не суперечить демократії - їй суперечить лише насильство ... » [11] [12] .

У жовтні 1993 року на підтримку розгону Верховної Ради Чудакова підписала «Лист 42-х».

У 1994—2000 роках працювала у складі Президентської ради (консультативного органу за президента РФ), а також була членом Комісії з питань помилування при президенті РФ .

У 2006 році створила громадську організацію «ВІНТ», яка об'єднує ветеранів «гарячих точок» та представників інтелігенції. В цей же час зробила кілька поїздок по Росії з культурно-просвітницькими та громадськими цілями - читала лекції, доставляла в бібліотеки деяких міст свіжі книги та ін. [13]

2007 року увійшла до першої трійки кандидатів партії УПС на виборах до Держдуми [14] . УПС не подолала 5% бар'єр, отримавши менше 1% голосів виборців.

У 2008 ввішла до Вищої ради партії «Правое дело».

У квітні 2010 року підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».

У березні 2014 року підписала лист «Ми з Вами!» на підтримку України.

У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[15].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Є автором понад 200 наукових праць та статей в галузі історії літератури XX століття, історії філологічної науки та літературної критики. Основна сфера дослідницьких інтересів - історія російської літератури радянського періоду (особливо творчість М. О. Булгакова , Є. Замятіна, М. Зощенко, М. Козирєва ), поетика, історія російської філологічної науки, архівознавство (архівна справа та його історія), текстологія [16] .

Була головою Всеросійського булгаківського фонду, а також відповідальним редактором Тинянівських збірок.

З кінця 1980-х років, поряд з історико-літературною роботою, багато писала про гострі політичні та соціальні питання.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Эффенди Капиев. — М.: Молодая гвардия, 1970. — 240 с.
  • Мастерство Юрия Олеши. — М.: Наука, 1972. — 100 с.
  • Беседы об архивах. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 222 с.
  • Поэтика Михаила Зощенко. — М.: Наука, 1979. — 200 с.
  • Беседы об архивах. 2-е изд., испр. — М.: Молодая гвардия, 1980. — 224 с.
  • Рукопись и книга. Рассказ об архивоведении, текстологии, хранилищах рукописей писателей. — М.: Просвещение, 1986. — 176 с.
  • «И книги, книги…» : О М. А. Булгакове / М. Чудакова // «Они питали мою музу…»: книги в жизни и творчестве писателей.- М.: Книга, 1986.- с. 219—247
  • Жизнеописание Михаила Булгакова. — М.: Книга, 1988. — 495 с.
  • Жизнеописание Михаила Булгакова [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]. 2-е изд., доп. — М.: Книга, 1988. — 671 с.
  • Избранные работы. Т. 1. Литература советского прошлого. — М.: Языки славянской культуры, 2001. — 468 с.
  • Новые работы. 2003—2006. — М.: Время, 2007. — 560 с.
  • Литература в школе: читаем или проходим?. — М.: Время, 2013. — 288 с.
  • Нехорошая лестница. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2009. — 24 с.
  • Булгаков и Пастернак. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2010. — 24 с.

Художні твори[ред. | ред. код]

  • Мирные досуги инспектора Крафта. Рассказы. — М.: ОГИ, 2005. — 112 с.
  • Дела и ужасы Жени Осинкиной. Путешествие в трёх томах, а также последующие необычные, ужасные и счастливые истории, случившиеся с ней самой и её друзьями. — М.: Время, 2005—2007. — 317 с. (кн. 1); 383 с. (кн. 2); 305 с. (кн. 3).
  • Не для взрослых. Время читать! Полка первая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0462-4.
  • Не для взрослых. Время читать! Полка вторая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0463-1.
  • Не для взрослых. Время читать! Полка третья. — М.: Время, 2011. — 256 с. — ISBN 978-5-9691-0700-7.
  • Егор: Биографический роман [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Книжка для смышлённых людей от десяти до шестнадцати лет. — М.: Время, 2012. — 592 с. — ISBN 978-5-9691-0761-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ https://www.rferl.org/a/russia-covid-deaths-record-high/31571777.html
  3. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Chudakova_Marietta
  7. ↑ https://newizv.ru/news/society/21-11-2021/marietta-chudakova-umerla-ot-koronavirusa-na-85-om-godu-zhizni
  8. ↑ Скончалась филолог и общественный деятель Мариэтта Чудакова. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  9. ↑ М. О. Чудакова в биографической энциклопедии Биография.ру [Архівовано 31 серпня 2009 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Москва. Осень-93: Хроника противостояния. — М.: Республика, 1994. — С. 6.
  11. ↑ Шохина В. Президент и интеллигенция [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета. — 6 января 2000.
  12. ↑ Шохина В. На всех парах через болото [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета. — 27 октября 2000.
  13. ↑ М. О. Чудакова в Лентапедии [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.].
  14. ↑ Съезд СПС утвердил федеральную «тройку» [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.].
  15. ↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Троицкий вариант, 21.05.2018
  16. ↑ Краткая биография. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чудакова_Маріетта_Омаровна&oldid=36245954