Чумак Віктор Васильович — Вікіпедія

Віктор Васильович Чумак
В. о. Генерального прокурора України
6 березня 2020 — 17 березня 2020
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Руслан Рябошапка
Наступник	Ірина Венедіктова
Головний військовий прокурор України
11 вересня 2019 — 4 січня 2020
Попередник	Матіос Анатолій Васильович
Наступник	підрозділ ліквідовано
Народився	5 червня 1958(1958-06-05) (65 років) Хмельницький
Відомий як	політик, правник
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1995) і Хмельницьке вище артилерійське командне училище (1981)
Політична партія	УДАР і незалежний політик[1]
Професія	юрист
viktorchumak.com.ua
Віктор Васильович Чумак на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Ві́ктор Васи́льович Чума́к (нар. 5 червня 1958, Хмельницький) — український юрист, генерал-майор юстиції запасу.

Головний військовий прокурор України (2019—2020). Нардеп VII та VIII скл.^[2][3] Голова Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (2012—2014), заступник голови цього ж комітету (2014—2016), в.о. генпрокурора України.

Член Агентства з питань запобігання корупції^[4]. У березні 2015 року — один з чотирьох офіційних претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України^[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 червня 1958 року у місті Хмельницький. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище (1977—1981) і юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство» (1990—1995). Вивчав курси права ЄС та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини.

Кандидат юридичних наук, доцент. Дисертація «Законодавче регулювання основ дисциплінарної відповідальності військовослужбовців: науково-теоретичний та прикладний аспекти» (1998).

«Юрист року» — 1999, 2000 рр. — Всеукраїнський конкурс на найкраще професійне досягнення. Автор 37 наукових праць.

До 2010 р. — директор Департаменту політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень. Фахові галузі: безпека та оборона, правоохоронна діяльність, конституційне право, адміністративне право, військове право, міграційне право, митне та прикордонне законодавство.

У 1992—2004 роках працював на керівних посадах у Державній прикордонній службі України, у 1981—1992 роках — на командних посадах у Збройних силах СРСР. З 2010 року — директор Українського інституту публічної політики.

12 грудня 2012 року став народним депутатом України 7-го скликання, балотуючись і будучи обраним від партії Віталія Кличка «УДАР» по одномандатному столичному округу № 214.

27 листопада 2014 року вдруге був обраний народним депутатом України 8-го скликання за списками Блоку Порошенка по виборчому округу № 214 (Київ), набравши 51,52 % голосів виборців. 11 грудня 2015 Кабінет Міністрів України призначив Віктора Чумака членом Національного агентства з питань запобігання корупції. У парламенті був членом фракції «БПП», яку покинув 4 лютого 2016 року за власним бажанням. У 2017 році обраний лідером громадської спілки «Громадянський рух Хвиля».^[6]

10 грудня 2018 року Віктор Чумак підтримав на президентських виборах-2019 лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та очолив його передвиборчий штаб.^[7][8]

25 червня 2019 року призначений членом Національної ради з питань антикорупційної політики.^[9]

З 11 вересня — головний військовий прокурор України.^[10][11] З 4 січня 2020 — заступник генерального прокурора України Руслана Рябошапки^[12]. З 6 березня — виконувач обов'язків генпрокурора України^[13].

17 березня звільнився з посади генпрокурора, того ж дня ВРУ підтримала подання Зеленського щодо призначення Ірини Венедіктової генпрокурором^[14].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, батько двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Народний депутат України VIII скликання [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Чумак Віктор Васильович / Іменка Верховної Ради України [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Чумак Віктор Васильович / Іменка руху «Чесно» [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах Facebook Тематичні сайти Чесно Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль GKG: /g/121x75g3

п о р Голови комітетів ВРУ VII скликання Аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік Боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак Будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Спірідон Кілінкаров Бюджету Євгеній Гєллєр Верховенства права та правосуддя Сергій Ківалов Державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія Екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех Економічної політики Андрій Іванчук Європейської інтеграції Григорій Немиря Законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін Закордонних справ Віталій Калюжний Інформатизації та інформаційних технологій Валерій Омельченко Культури і духовності В'ячеслав Кириленко Науки і освіти Лілія Гриневич Національної безпеки і оборони Володимир Литвин Охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва Паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко Пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич Підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель Податкової та митної політики Віталій Хомутиннік Прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан Правової політики Валерій Писаренко Промислової та інвестиційної політики Юрій Воропаєв Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко Свободи слова та інформації Микола Томенко Сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний Соціальної політики та праці Петро Цибенко Транспорту і зв'язку Борис Колесніков Фінансів і банківської діяльності Олександр Риженков

п о р Генеральні прокурори України Віктор Шишкін (1991–1993) · Владислав Дацюк (1993–1995) · Григорій Ворсінов (1995–1997) · Олег Литвак (в. о.) (1997—1998) · Богдан Ференц (в. о.) (1998) · Михайло Потебенько (1998–2002) · Микола Гарник (в. о.) (2002) · Святослав Піскун (2002–2003) · Геннадій Васильєв (2003–2004) · Святослав Піскун (2004–2005) · Олександр Медведько (2005–2007) · Святослав Піскун (2007) · Віктор Шемчук (в. о.) (2007) · Олександр Медведько (2007–2010) · Віктор Пшонка (2010–2014) · Олег Махніцький (в. о.) (2014) · Віталій Ярема (2014–2015) · Віктор Шокін (2015–2016) · Юрій Севрук (в. о.) (2016) · Юрій Луценко (2016–2019) · Руслан Рябошапка (2019–2020) · Віктор Чумак (в. о.) (2020) · Ірина Венедіктова (2020–2022) · Олексій Симоненко (в. о.) (2022) · Андрій Костін (2022—)