Чутове — Вікіпедія

Селище Чутове
Чутівська РДА
Чутівська РДА
Чутівська РДА
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Рада Чутівська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1743
Статус із 2024 року
Населення 6147 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 38800—803
Телефонний код +380 5347
Географічні координати 49°43′18″ пн. ш. 35°10′10″ сх. д. / 49.72167° пн. ш. 35.16944° сх. д. / 49.72167; 35.16944Координати: 49°43′18″ пн. ш. 35°10′10″ сх. д. / 49.72167° пн. ш. 35.16944° сх. д. / 49.72167; 35.16944
Висота над рівнем моря 104 м
Водойма р. Коломак, р. Чутівка, Балка Лисича


Відстань
Найближча залізнична станція: Скороходове
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 52 км
 - залізницею: 44 км
 - автошляхами: 55,4 км
Селищна влада
Адреса 38800, Полтавська обл., Полтавський район, смт Чутове, вул. Набережна, 9
Голова селищної ради Корольов Микола Павлович
Карта
Чутове. Карта розташування: Україна
Чутове
Чутове
Чутове. Карта розташування: Полтавська область
Чутове
Чутове
Мапа

Чу́тове — селище, центр Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області. 6,4 тис. мешканців (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Чутівська громада, колишній районний центр.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Чутове знаходиться на лівому березі річки Коломак, в місці впадання в неї річки Чутівка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Каленикове (Коломацька громада Харківської області), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Новофедорівка, вище за течією річки Чутівка на відстані 2,5 км розташоване село Таверівка. Через селище проходять автомобільні дороги М03 та Т 1722. У селищі Балка Лисича впадає у річку Чутівку.

Розташоване за 55 км від Полтави (автошлях E40, з яким збігається М03) та за 12 км від залізничної станції Скороходове.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Вперше згадується в духовниці полтавського полковника В. В. Кочубея 1743 р.

З інших джерел відомо, що 1764 р. було селом, у якому налічується 82 двори, церква, кілька крамниць.

Згідно з Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. село входило до складу Великобудищанської сотні Полтавського полку.

Після 1781 р. Чутове ввійшло до складу Чернігівського намісництва, 1796 р. — Малоросії, 1802 р. — до Полтавського повіту Полтавської губернії.

За даними на 1859 рік у власницькому селі мешкало 1877 осіб (899 чоловічої статі та 978 — жіночої), налічувалось 312 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари[2].

Станом на 1900 рік село було центром Чутівської волості[3].

На початку ХХ століття власником економій став поміщик Дурново. 1902 року жителі Чутового взяли участь у селянському повстанні, яке було придушене силою зброї.

У травні 1920 р. в Чутовому виникло радянське господарство — розплідник племінних свиней.

1923 року створений Чутівський район.

З 13.10.1941 р. по 20.09.1943 р. Чутове знаходилося під німецько-фашистською окупацією. 13 квітня 1957 р. Чутове віднесено до категорії селищ міського типу.

До жовтневого перевороту 1917 року в Чутовому містився маєток родини Скоропадських, 20 000 десятин, записаний на Марію, дочку Павла Скоропадського. Ймовірно, спадок перейшов їй від матері, Олександри Скоропадської (до шлюбу Дурново).[4]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 96,25 %
російська 3,31 %
інші/не вказали 0,44 %

Економіка[ред. | ред. код]

В смт знаходиться ТОВ «ГРАНД-МОЛПРОДУКТ». На підприємстві виробляються: масло вершкове, спред, сири, згущене молоко[6].

ТОВ «Молочна рівєра».

Освіта та культура[ред. | ред. код]

Чутівський районний будинок культури

У смт працює Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чутівське професійно-технічне училище № 55, дитячі садочки.

Культурним осередком Чутового і району є районний будинок культури. У селищі діє районний краєзнавчий музей. Музей двох війн — Другої світової та нинішньої неоголошеної на Донеччині — фундується з 2017 р.[7].

У Чутовому є кінно-спортивний комплекс «Тракен», на якому проводяться регулярні спортивні змагання з кінного спорту, та розводять коней породи Тракен.

Персоналії[ред. | ред. код]

У Чутовому народилися:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 130)
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  4. Гетьманський рух минулого сторіччя в архівних документах розвідки (частина 2) = Київ. 2020. Служба зовнішньої розвідки України Галузевий державний архів. с.782.
  5. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  6. Продукція ТОВ «Гранд-Молпродукт». Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Рішення двадцять другої сесії [[Полтавська обласна рада|Полтавської обласної ради народних депутатів]] п'ятого скликання від [[28 серпня]] [[2009]] року «Про оголошення, зміну меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]