Шаланки — Вікіпедія

село Шаланки
	Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Громада	Вилоцька селищна громада
Основні дані
Засноване	1332
Населення	3.110
Поштовий індекс	90311
Телефонний код	+380 03143
Географічні дані
Географічні координати	48°13′40″ пн. ш. 22°53′02″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	118 м
Місцева влада
Адреса ради	90311, с.Шаланки, вул.Миру, 5
Карта
	Шаланки
	Шаланки
Мапа
	Шаланки у Вікісховищі

Шала́нки (угор. Salánk) — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Історія[ред. | ред. код]

У XVII—XVIII ст. поселення мало статус містечка й користувалося власним гербом: на червоному тлі — срібна вовча щелепа з трьома зубами (герб роду трансільванських князів Баторі (Баторіїв), пов'язаних з історією Шаланок).

Історія села тісно пов'язана з Ференцом ІІ Ракоці, який проводив свій останній парламент тут, десь на вершині Гельмека, у 1711 році. 17-18 лютого II. Князь Ракоці провів останню зустріч зі своїми радниками в палаці Шаланок. У 1717 році палац був розграбований і знищений кримськими татарами, які вторглися в село.

Релігія[ред. | ред. код]

Докладніше: Реформатська церква (Шаланки)

На наявність греко-католицької громади вказує і звіт єпископа Мануїла Ольшевського 1751 року про візитацію греко-католицьких парохій в Угочі за розпорядженням Марії Терезії.

Спочатку місцева церква була філією, а з 1702 р. значиться як парохіяльна, з одним дзвоном. В 1751 р. йдеться про дерев’яну церкву, вкриту старими шинґлами, в бідному стані, з одним дзвоном та образами на полотні крім Пр. Діви Марії.

Другу дерев’яну церкву збудовано парохіянами в 1762 р. В 1847 р. згадується дерев’яна церква, що стояла на місці саду біля теперішньої церкви. Переказують, що церква згоріла, але збереглися всі образи зі старого іконостасу.

Теперішню муровану церкву споруджено в формі однонавної базиліки. У вівтарній частині зберігаються великі образи, що прикрашали римо-католицьку каплицю, розібрану за радянської влади. На пам’ять про загиблих у першій світовій війні односельчан у 1916 р. в церковному саду встановлено хрест. Місцевий парох Дєрдь Матейчо з 1949 р. до 1956 перебував у радянських концтаборах. 27 серпня 1991 р. храм повернуто греко-католикам.

Гора[ред. | ред. код]

Гора — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Об'єднане з селом Шаланки рішенням облвиконкому Закарпатської області № 431 від 30.07.1962

Перша згадка у другій половині XIV століття, як Гемливц.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3152 особи, з яких 1501 чоловік та 1651 жінка^[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3110 осіб^[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Відсоток
угорська	89,61 %
українська	9,74 %
російська	0,48 %
білоруська	0,13 %
циганська	0,03 %

Транспорт[ред. | ред. код]

Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).

Туристичні місця[ред. | ред. код]

Великий Ліс — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Через село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця).
реформатський храм близько 1390-1405 років у стилі сільської готики
стіл Ракоці на горі Гемлегедь
меморіальний парк Парк, був створений у 2003 році
В селі Шаланки туристів приваблює винний підвал Ференца II Ракоці (Підвал Кабодере) овжиною понад 40 метрів.
На сході села знаходиться гора, яку ще донедавна, навіть, у серйозних наукових роботах називали Шаланка, але, виходячи з древньої місцевої традиції, називатимемо її Гемливц (368,6 м).
джерело Келемена Мікеша

Відомі люди[ред. | ред. код]

Глеба Юрій Юрійович, український генетик.
Варга Золтан ( 29 вересня 1944, Шаланки –) - хореограф, викладач народних танців, керівник танцювальної групи.
Тут народився художник Міклош Гарангозо.