French
DeutschШарль-Франсуа Бріссо де Мірбель — Вікіпедія
| Шарль-Франсуа Бріссо де Мірбель | |
|---|---|
| фр. Charles-François Brisseau de Mirbel | |
 | |
| Народився | 27 березня 1776[1][2] Париж, Королівство Франція |
| Помер | 12 вересня 1854[1][2] (78 років) Леваллуа-Перре |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | ботанік, політик, викладач університету, натураліст |
| Галузь | природничі науки[3] і ботаніка[3] |
| Заклад | факультет природничих наук Паризького університетуd Національний музей природознавства |
| Посада | президент |
| Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук Леопольдина Société libre des sciences, lettres et arts de Parisd[4] |
| У шлюбі з | Lizinska de Mirbeld |
| Нагороди | |
 Шарль-Франсуа Бріссо де Мірбель у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
 | |
| Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Mirb.». Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI |
Шарль-Франсуа Бріссо де Мірбель (27 березня 1776, Париж — 12 вересня 1854, Леваллуа-Перре) — французький ботанік і політик. Був засновником науки про цитологію рослин.
Корінний парижанин, у віці двадцяти років він став асистентом-натуралістом Французького національного музею природної історії. Там він почав досліджувати тканини рослин під мікроскопом.
У 1802 році Мірбель опублікував свій трактат Traité d'anatomie et de physiologie végétale, який закріпив його позицію як засновника цитології, гістології і фізіології рослин у Франції. Він припустив, що всі тканини рослин модифіковані з паренхіми (опорної тканини). Його спостереження 1809 року про те, що кожна рослинна клітина міститься в суцільній мембрані, залишається центральним внеском у цитологію.
У 1803 році Мірбель здобув посаду доглядача садів наполеонівського Шато де Мальмезон. Там він займався вивченням структури рослинних тканин та розвиток органів рослини. Вивчив і описав також рід маршанцій. Його трактат 1802 року та ці публікації дозволили йому в 1808 році вступити до Французької академії наук і очолити кафедру ботаніки університетуСорбонни. Його дослідження комбінованих тканин були опубліковані в 1815 році під назвою «Eléments de physiologie végétale et de botanique» .
Під час Реставрації Бурбонів друг Мірбеля Елі, герцог Деказ, тодішній міністр внутрішніх справ, запропонував йому посаду генерального секретаря. Але падіння уряду в 1829 році поклало кінець політичній кар'єрі Мірбеля, і він повернувся на посаду в Національному музеї природної історії як керівника Саду рослин у Парижі, і зрештою став директором (chaire de culture) музею. У 1837 році Мірбеля було обрано іноземним членом Британського лондонського королівського товариства.
У 1823 році Мірбель одружився з Еме Зоі Рю Лізінською, французькою художницею мініатюр. Він помер у Шамперре, Франція, у 1854 році. На його честь названо рід рослин Mirbelia і орхідею Dendrobium mirbelianum.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- Traité d'anatomie et de physiologie végétales (фр.). Paris: François Dufart. 1801–1802.
- Traité d'anatomie et de physiologie végétale, 1802
- Histoire naturelle, générale et particulière de plantes, 1802–1806
- Exposition de la théorie de l'organisation végétale, 1809
- Éléments de physiologie végétale et de botanique, 1815
Список літератури[ред. | ред. код]
- Gillispie, Charles Coulston[en] (ed.) (1970) "Mirbel, Charles Francois Brisseau De (1776–1854)" Dictionary of Scientific Biography: Volumes I-XIV Charles Scribner's Sons, New York;
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k3173347/f21
|
