French
DeutschШахбулаг — Вікіпедія
|
Координати 40°03′55″ пн. ш. 46°54′21″ сх. д. / 40.065500000028° пн. ш. 46.90610000002777724° сх. д.Координати: 40°03′55″ пн. ш. 46°54′21″ сх. д. / 40.065500000028° пн. ш. 46.90610000002777724° сх. д.
|
Шахбулаг (азерб. Şahbulaq qalası Суренаван[1] (вірм. Սուրենավան) — незаселені поселення і колишня фортеця XVIII століття в Рівнинному Карабасі. За адміністративно-територіальним поділом невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки, що контролює населений пункт з липня 1993 року, розташований в Аскеранському районі НКР, за адміністративно-територіальним поділом Азербайджану — в Агдамському районі Азербайджану, частина якого згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН[2] вважається окупованою вірменськими силами .
Історія[ред. | ред. код]
В середині XVIII століття засновник Карабаського ханства Панах Алі-хан побудував фортецю поруч з джерелом Шахбулаг замість менш надійної фортеці Баят. За повідомленням азербайджанського історика Мірзи Адігезаль-бека :
Після цієї події Панах-хан подумав: тільки не давно я встав на ноги, населення Джеваншир, Отузікі виступає проти мене, меліки Хамсі ворогують зі мною. Я повинен влаштуватися в більш укріпленому, неприступному та невразливому місці. Я не повинен байдуже ставитися до підступів та зазіханнь ворогів. (Прийшовши до того висновку) він, зруйнувавши фортецю Баят, прибув до Тарнакута, розташованого біля підніжжя пагорба, де є відоме джерело Шахбулаги. Тут спорудив фортецю, побудував з вапна і каміння будинки, мечеті, лазні та торгові ряди. Все це будівництво було закінчено 1165 року [1751/1752], і він влаштувався там.[3]
Ця інформація підтверджується азербайджанським істориком Мірзою Джамалом Джеваншіром:
Потім він (Панах-Алі хан) приступив до будівництва фортеці Тарнакут, що нині відома під назвою Шахбулаги. Тому було вирішено залишити Баятську фортеця, / а замість неї / заснувати / нову / фортецю в Шахбулаги, біля великого джерела, навколо неї звести на висоті широкі стіни і побудувати там базар, площу, баню та мечеть. У 1165 (1751/1752) році всі сім'ї Ілатів, знатних людей ремісників, / а також / родичів і службовців / хана / переселилися і влаштувалися в названій фортеці. Після закінчення трьох-чотирьох років самостійного / правління / в Шахбулаги чутка про незалежність і зростаючу могутність / Панах хана / і число його прихильників набула широкого розголосу в навколишніх районах[4]
У розділі «Про пам'ятники і будівлі, споруджені покійним Панах ханом в Карабагі» Мірза Джамал згадує «фортеця Шахбулаги, мечеть біля джерела, баню, міські будівлі та базар, побудовані з каменю і вапняку». Згодом жителі Шахбулага були переселені до нової столиці Карабахського ханства — Шушу. Азербайджанський історик Аббас Кулі Ага Бакіханов повідомляв, що
Панах-бек, син Ібрагім-Халіла Джеваншир, що служив при Надир-шаху і ховався згодом в Шекі та Ширвані, проголосив себе ханом Карабаським і побудував спершу фортецю в Баяті, а потім переніс її до Тарнаута, до джерела Шах Булаг, яке отримало свою назву від шаха Аббаса Великого. Залишки стін і будівель видно тут й донині[5]
 |  | ||
| Шахбулаг. Друга половина XIX століття. замальовка мандрівника | Замок Шахбулаг. Вид замку з південного боку. Замальовка російського військового історика В. Потто . 1901 рік |
За словами вірменського письменника Раффі :
Спочатку він (Панах-хан) вирушив до Баята і почав зводити тут фортецю. Однак Мелік Гюлістан Овсеп Мелік-Бегларян і Мелік Джраберд Алахкулі-султан Мелік-Ісраелян, об'єднавшись з правителем Ширвана Хаджі Челебі, не дозволили йому здійснити цей задум. Потім він почав будувати нову фортецю — Аскеран — біля Шах-Булах, на руїнах Тарнакюрта (Тігранакерта). Але Мелік Гюлістан Овсеп, Мелік Джраберд Алахкулі і Мелік Хачена Алахверди, вирішивши, що ця фортеця розташована в небезпечній близькості від їхніх володінь, почали боротьбу з Панах-ханом і знову не дозволили йому здійснити свій задум[6]
Однак дані Раффі суперечать відомостям як мусульманських авторів, так й іншого вірменського автора, Мірза Юсуфа Нерсесова, що підтверджують факт будівництва фортець Баят та Шахбулаг, які, на відміну від Раффі, не плутали фортецю Шахбулаг з Аскеранською фортецею. За повідомленнями Нерсесова:
Потім у 1165/1755 році Панах Хан знайшов краще місце для нової фортеці Шахбулаг в Тарнакюті та прибув туди, аби побудувати її на схилі пагорба. Він спроектував її будівлі, мечеті, базари і лазні і побудував собі надійний притулок[7]
Згідно з даними вірменських археологів, фортеця була побудована на місці стародавнього вірменського міста, яке існувало в I в. до н. е. — XIV ст. н. е. і ототожнюється із згадуваним у джерелах Арцаським Тігранакертом[8], при чому, за твердженням керівника розкопок Гамлета Петросяна, для перших рядів шахбулазьких укріплень використовувалися камені з руїн тігранакертської базиліки V—VI ст., ще зберігалися на той час[9] .
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Республиканская Газета «Азат Арцах»[недоступне посилання з Июль 2019]
- ↑ Резолюция СБ ООН № 853. Архів оригіналу за 22 лютого 2002. Процитовано 2 листопада 2019.
- ↑ Мирза Адигезаль-Бек. Карабаг-Наме. Главы 1-6.
- ↑ Мирза Джамал Джеваншир Карабагский. История Карабага. Архів оригіналу за 27 січня 2007. Процитовано 2 листопада 2019.
- ↑ Аббас-Кули-Ага Бакиханов, «Гюлистан-и Ирам», Период V.
- ↑ Раффи. Меликства Хамсы. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 2 листопада 2019.
- ↑ Afterwards in 1165/1755 Panah Khan found a better spot for new fortress Shahbulagh in Tarnakiut and came there to build it on the slope of a hill. He designed the project of its buildings, mosques, markets, and bathhouses, and built a safe refuge Mirza Yusuf Nersesov. A Truthful History[недоступне посилання з Июль 2019]. (англ.)
- ↑ Archaeological Research in Tigranakert (Artsakh) // AIEA Newsletter, International Association for Armenian Studies, # 42. 2008, Giusto Traina. Lettre de l’éditeur[недоступне посилання з Январь 2018]
- ↑ Арцахский Тигранакерт в письменных источниках. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 2 листопада 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Шах-Булах // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Шахбулаг на wikimapia.org [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
| ||||||||||
