Шахова олімпіада 1960 — Вікіпедія

14 шахова Олімпіада проходила з 6 жовтня — 9 листопада 1960 р. в місті Лейпциг (НДР).

Все місто жило цією подією. Тільки вийшовши на перон лейпцизького вокзалу, учасники і гості змагань потрапляли у атмосферу шахів. Яскраві плакати й афіші запрошували до «Ринг Мессе хауз» — красиву будову в центрі міста, яка на час проведення Олімпіади була у розпорядженні шахістів 40-ка країн світу. Шахова спілка НДР за допомогою уряду республіки зробила все можливе, щоб змагання пройшли на високому рівні. Понад 100 шахових діячів республіки — члени оргкомітету, очолювані Г. Гретцем, кілька місяців займалися питаннями підготовки й організації Олімпіади. Тому й не дивно, що до відкриття турніру все було продумано і виконано з великим розмахом і старанням. Турнірне приміщення з прекрасним освітленням було обладнано найдосконалішим реквізитом: столиками, шаховими комплектами, годинниками і великими магнітними демонстраційними шахівницями. Відмінно працював прес-центр Олімпіади: бюлетень про хід турніру видавався чотири рази на день. Преса, радіо і телебачення приділяли велику увагу турніру, де було акредитовано понад 200 журналістів з багатьох країн.

Виставка[ред. | ред. код]

Проте найголовнішим сюрпризом організаторів була перша в історії шахів виставка «Шахи впродовж віків», відкриття якої відбулося в переддень XIV Олімпіади. Яка ж потрібна була енергія і настирливість організаторів виставки, щоб зібрати експонати із 135 музеїв, бібліотек, картинних галерей та архівів всього світу, від особистих зібрань і шахових організацій понад 40 країн! Найунікальніші експонати було представлено в так званому залі коштовностей. Древні рукописи, книги, картини, фотографії, ряд статистичних табло свідчили про 15-вікову історію шахів — від їх народження і понині. Досить згадати, що на виставці тільки шахова література експонувалася на 46 стендах! Тут же — численні колекції шахових фігур, створених впродовж віків у багатьох країнах, різних форм і виконаних з найрізноманітніших матеріалів. В експозиції виставки були також розділи: «Шахи в живопису», «Шахові фото і фільми», «Шахові реліквії», «Видатні особистості і шахи» та ряд інших.

Склади команд[ред. | ред. код]

Заявки на участь у турнірі надійшли від 41 країни. В останній момент не прибула команда Пуерто-Рико. Участь 40 команд з чотирьох континентів стала рекордом олімпіад. Перше «хрещення» на Олімпіаді дістали шахісти Албанії, Мальти, Монако та Індонезії. До останнього моменту залишалося відкритим питання участі в турнірі американської команди. Держдепартамент довго не давав дозволу шахістам США на поїздку в НДР. І тільки під натиском громадської думки команді США була надана можливість грати в Лейпцизі. Олімпіада в Лейпцизі зібрала дуже сильний склад учасників на чолі з новим чемпіоном світу Михайлом Талем. Прибули на турнір і три ексчемпіони — Ейве, Ботвинник і Смислов. Серед решти 21 гросмейстера — нова «зірка»— 17-річний чемпіон США Р. Фішер, який дебютував на XIV Олімпіаді і відразу ж на 1-й шахівниці.

Регламент[ред. | ред. код]

Урочисте відкриття XIV Олімпіади відбулося 16 жовтня в міському драматичному театрі. Напередодні відкриття турніру відбулася технічна нарада капітанів команд. Президент ФІДЕ Ф. Рогард, головний суддя XIV Олімпіади В. Рагозін (СРСР), а також вибрані таємним голосуванням капітанів П. Трифунович, Г. Штальберг і Г. Голомбек склали спеціальну комісію, яка поділила команди на півфінальні групи. Всі 40 команд було розбито на чотири групи. Три переможці кожної групи виходили у фінал А, три наступні команди — у фінал В. Решта 16 команд утворили фінал С, який проводився вперше за швейцарською системою в 11 турів відповідно до кількості турів перших двох фіналів.

Півфінали[ред. | ред. код]

Група А[ред. | ред. код]

У першому півфіналі найбільш вдало зіграли болгарські шахісти. Вони випередили югославську команду, яка зазнала незапланованих втрат, зігравши внічию з командами Норвегії та Ізраїлю. Трете місце залишилося за господарями.

• Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
• КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).

Місце	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
1	Болгарія	×	2	2	3	3½	2½	3	3½	4	3½	27	16	7	2	0
2	Югославія	2	×	2	2	3	2	3	4	4	4	26	14	5	4	0
3	НДР	2	2	×	2½	3½	3	2	3	4	3	25	15	6	3	0
4	Норвегія	1	2	1½	×	1	2	2	4	3	4	20½	9	3	3	3
5	Фінляндія	½	1	½	3	×	2½	2½	3	2½	4	19½	12	6	0	3
6	Ізраїль	1½	2	1	2	1½	×	1½	2½	3	4	19	8	3	2	4
7	Індонезія	1	1	2	2	1½	2½	×	1½	3	4	18½	8	3	2	4
8	Франція	½	0	1	0	1	1½	2½	×	1	3½	11	4	2	0	7
9	Албанія	0	0	0	1	1½	1	1	3	×	3	10½	4	2	0	7
10	Мальта	½	0	1	0	0	0	0	½	1	×	3	0	0	0	9

Група В[ред. | ред. код]

У другому півфіналі перемогла команда СРСР, яка не програла жодної зустрічі. Аргентинці, що виступали без Панно, Пильника і Россетто, випередили голландців. Увагу привернула гра команди Індії, яка вперше потрапила у фінал В. У 6-му турі індійці зіграли внічию з аргентинцями, а перемога лідера команди Аарона над екс-чемпіоном світу Ейве стала однією з головних сенсацій Олімпіади.

Місце	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
1	СРСР	×	3½	3	3½	3½	4	3½	3	4	4	32	18	9	0	0
2	Аргентина	½	×	3½	3	1½	2	3½	3	4	4	25	13	6	1	2
3	Нідерланди	1	½	×	1½	3½	2½	3½	3½	3½	4	23½	12	6	0	3
4	Польща	½	1	2½	×	2½	3½	3	3	2	3½	21½	13	6	1	2
5	Австрія	½	2½	½	1½	×	3½	2	1	3½	4	19	9	4	1	4
6	Індія	0	2	1½	½	½	×	2½	2½	2	4	15½	8	3	2	4
7	Португалія	½	½	½	1	2	1½	×	3	2	3½	14½	6	2	2	5
8	Філіппіни	1	1	½	1	3	1½	1	×	2½	2	13½	5	2	1	6
9	Італія	0	0	½	2	½	2	2	1½	×	3½	12	5	1	3	5
10	Монако	0	0	0	½	0	0	½	2	½	×	3½	1	0	1	8

Група С[ред. | ред. код]

У третьому півфіналі відзначилася омолоджена команда Англії, яка поділила перше місце з чехами. За команду Чехословаччини в Лейпцизі дебютував 16-річ-ний В. Горт. Дебют для юного чеха був невдалим: в першому ж турі він програв Мягмарсурену (МНР).

Місце	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
1	Англія	×	2½	1½	2	3½	3½	3	4	4	4	28	15	7	1	1
2	Чехословаччина	1½	×	2	4	3½	3½	2½	3½	3½	4	28	15	7	1	1
3	Угорщина	2½	2	×	3	2½	3½	3	3	3½	4	27	17	8	1	0
4	Швеція	2	0	1	×	2	3½	3½	4	3	4	23	12	5	2	2
5	Данія	½	½	1½	2	×	1½	3½	0	3	4	16½	7	3	1	5
6	Ісландія	½	½	½	½	2½	×	2½	3	3	3	16	10	5	0	4
7	Монголія	1	1½	1	½	½	1½	×	3	3½	3	15½	6	3	0	6
8	Туніс	0	½	1	0	4	1	1	×	2½	4	14	6	3	0	6
9	Греція	0	½	½	1	1	1	½	1½	×	1	7	0	0	0	9
10	Болівія	0	0	0	0	0	1	1	0	3	×	5	2	1	0	8

Група D[ред. | ред. код]

У четвертому півфіналі домінували американці, які здобули дев'ять перемог. Друге місце не без зусиль (програш румунам, нічия з Іспанією) посіла команда ФРН. За третє місце точилася напружена боротьба між командами Іспанії і Румунії. Все вирішив матч суперників в останньому турі. Перемогла румунська команда.

Місце	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
1	США	×	2½	3	2½	4	3	3½	2½	4	4	29	18	9	0	0
2	ФРН	1½	×	1½	2	3	3	2½	4	4	4	25½	13	6	1	2
3	Румунія	1	2½	×	2	1	3	2½	4	4	4	24	13	6	1	2
4	Іспанія	1½	2	2	×	2	3	2	4	3½	3½	23½	12	4	4	1
5	Чилі	0	1	3	2	×	2½	2½	3½	3½	4	22	13	6	1	2
6	Куба	1	1	1	1	1½	×	3	2½	4	4	19	8	4	0	5
7	Бельгія	½	1½	1½	2	1½	1	×	2	3	4	17	6	2	2	5
8	Еквадор	1½	0	0	0	½	1½	2	×	3½	3	12	5	2	1	6
9	Ірландія	0	0	0	½	½	0	1	½	×	3½	6	2	1	0	8
10	Ліван	0	0	0	½	0	0	0	1	½	×	2	0	0	0	9

Фінали[ред. | ред. код]

Вранці 27 жовтня догравалися останні партії півфіналів, а ввечері відбулося жеребкування фінальних турнірів. Наступного дня почалася боротьба в усіх трьох фіналах.

Фінал А[ред. | ред. код]

У головному фіналі 1-й тур несподіванок не приніс. Фаворити — команди США, СРСР, Югославії — здобули переконливі перемоги відповідно над командами Румунії, Болгарії і Голландії. Центральною в 2-му турі була зустріч основних суперників двох останніх олімпіад — шахістів СРСР і Югославії. Вигравши у Вукчевича, Петросян приніс радянській команді важливу перемогу. Решта п'ять матчів туру закінчилися внічию, в тому числі і матч США — Англія. Інтерес мешканців Лейпцигу до Олімпіади зростав з кожним туром. Досить сказати, що коли грався 3-й тур, було зафіксовано рекордну кількість глядачів — 8000. Такого ще історія олімпіад не знала. У цьому турі СРСР з великими труднощами переміг голландців. Цей результат дав можливість команді США, яка здобула переконливу перемогу над болгарами, наздогнати збірну СРСР. Однак «двовладдя» на турнірі тривало недовго. У 4-му турі СРСР несподівано легко переміг угорську команду (3,5:0,5) і знову став лідером турніру. Американці виграли дуже важливий матч у команди Югославії (хоч Фішер і програв Глігоричу) і ще міцніше посіли другу сходинку. Американці на троє очок випереджали команди Аргентини, ФРН і Югославії.

У 5-му турі центральною стала зустріч лідерів турніру США — СРСР. Зустріч закінчилася перемогою СРСР — 2,5:1,5. (Смислов — Бісгайєр 1:0), партії на перших 3 шахівницях, в тому числі Таль — Фішер, закінчилися внічию. Після цієї перемоги мало в кого залишились сумніви в черговій перемозі команди СРСР: з усіма основними конкурентами зустрічі залишилися позаду, а запас від найближчих переслідувачів становив двоє очок. Після перемоги над аргентинською командою на третє місце вийшли югослави.

Друга половина турніру не змінила становища трійки лідерів. Незважаючи на невдачу в 10-му турі з шахістами Чехословаччини, американська команда зберегла за собою друге місце. Спроба югославів боротися з американцями за друге місце, по суті, закінчилася уже у 8-му турі після нічиєї з командою НДР. У цьому ж турі сенсаційну перемогу (4:0) здобула болгарська команда над румунами, внаслідок чого зуміла вийти на шосте місце. Своєю п'ятою підряд перемогою на Олімпіаді збірна СРСР побила довоєнний рекорд американців, які здобули чотири перемоги поспіль — на IV—VII Олімпіадах. Крім того, гросмейстери СРСР добилися видатного результату: вперше в історії олімпіад команда виграла всі матчі турніру — 20 (9 — у півфіналі, 11 —у фіналі).

Друге місце у Лейпцизі — був успіхом для молодої команди США. У відмінній формі перебував Р. Бірн —3-я шахівниця (+9—0=6), Фішер (+10—2=6) на 1-й шахівниці був третім (за Робачем і Талем). Вдало зіграли Ломбарді — 2-а шахівниця (+8—2=7, Бісгайер — 4-а шахівниця (+9—2=5) і Вайнштейн —2-й резерв (+6—1=1). Лише Россолімо— 1-й резерв (+2—1=3) виступив на середньому рівні. Срібні медалі стали першими медалями американців на післявоєнних олімпіадах.

Слабше, ніж завжди, зіграла югославська команда, хоч її перевага над четвертою командою була більш ніж переконлива — 4,5 очка. У команді найбільш вдало зіграли Глігорич (+7—0=10) та Івков (+9—1=6), решта учасників команди виступили не так успішно: Матанович (+6—2=9), Берток (+5—3=5), Дамянович (+6—2=2) та Вукчевич (+2—1=4).

Після катастрофи в Мюнхені дещо реабілітувала себе угорська команда, хоч в цілому вона виступила нерівно. Відмінно зіграли Портіш — 2-а шахівниця (+7—2=8) і Барца — 3-я шахівниця (+8—2 = 6).

У чехословацької команди, що посіла п'яте місце, найкращими були Філіп і Фіхтль. В активі чехословацької збірної — перемоги над угорською й американською командами. Особливо значимою для чехів була перемога над шахістами США. Адже після Олімпіади у Фолкстоні (1933) команді Чехословаччини 27 років не вдавалося перемогти американців на олімпіадах!

Місце	Команда	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
1	СРСР	×	2½	2½	3½	3	4	3½	3½	3	2½	3	3	34	22	11	0	0
2	США	1½	×	2½	2½	1½	3½	2½	2½	3½	3½	3½	2	29	17	8	1	2
3	Югославія	1½	1½	×	2½	3	2½	2½	2½	2	3	3½	2½	27	17	8	1	2
4	Угорщина	½	1½	1½	×	1½	2	2	3½	2½	2½	2½	2½	22½	12	5	2	4
5	Чехословаччина	1	2½	1	2½	×	2	2	2½	2	2	1½	2½	21½	12	4	4	3
6	Болгарія	0	½	1½	2	2	×	2	2	2	3	4	2	21	10	2	6	3
7	Аргентина	½	1½	1½	2	2	2	×	2	2	2½	2	2½	20½	10	2	6	3
8	ФРН	½	1½	1½	½	1½	2	2	×	2	3	2	3	19½	8	2	4	5
9	НДР	1	½	2	1½	2	2	2	2	×	1½	1	3½	19	7	1	5	5
10	Нідерланди	1½	½	1	1½	2	1	1½	1	2½	×	2½	2	17	6	2	2	7
11	Румунія	1	½	½	1½	2½	0	2	2	3	1½	×	2	16½	7	2	3	6
12	Англія	1	2	1½	1½	1½	2	1½	1	½	2	2	×	16½	4	0	4	7

Фінал В[ред. | ред. код]

У фіналі В боротьба за перемогу точилася між командами Швеції та Ізраїлю. Спочатку лідирувала команда Ізраїлю. Однак шведи, очолювані ветеранами Штальбергом і Лундіним, спочатку догнали, а в 9-му турі випередили суперників. Третє місце посіли австрійські шахісти, в яких блискуче зіграв Робач (+11—0=5).

Місце	Команда	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор
13	Швеція	×	2	2½	2	3	2½	2½	2	2½	3	3	2½	27½	19	8	3	0
14	Ізраїль	2	×	1½	2	1½	2	2	2½	2½	3½	3	4	26½	14	5	4	2
15	Австрія	1½	2½	×	2½	3	2	1	2½	3	3	1½	2	24½	14	6	2	3
16	Данія	2	2	1½	×	3	2	2	1	2	2½	2½	3	23½	13	4	5	2
17	Фінляндія	1	2½	1	1	×	2½	3	3	1½	2	3	3	23½	13	6	1	4
18	Куба	1½	2	2	2	1½	×	2½	2	2	2	2	3½	23	11	2	7	2
19	Норвегія	1½	2	3	2	1	1½	×	1½	1½	2½	2½	4	23	10	4	2	5
20	Іспанія	2	1½	1½	3	1	2	2½	×	1½	2	2½	3	22½	11	4	3	4
21	Польща	1½	1½	1	2	2½	2	2½	2½	×	1	3	2½	22	12	5	2	4
22	Чилі	1	½	1	1½	2	2	1½	2	3	×	1½	3½	19½	7	2	3	6
23	Ісландія	1	1	2½	1½	1	2	1½	1½	1	2½	×	1	16½	5	2	1	8
24	Індія	1½	0	2	1	1	½	0	1	1½	½	3	×	12	3	1	1	9

Фінал С[ред. | ред. код]

У фіналі С, який вперше в історії олімпіад проводився за швейцарською системою, домінували команди азійського континенту. Тут перемогла команда Філіппін, друге — третє місця поділили шахісти Індонезії і МНР. Другими за більшою кількістю матчових перемог стали індонезійці. Привернула увагу успішна гра молодих Тан Хоан Ліонга (Індонезія) і Мягмарсурена (МНР). Обидва добилися найкращого результату XIV Олімпіади на 4-й шахівниці — по 16,5 з 20. Тридцять сьоме місце в загальному заліку було в команди Монако, у складі якої на 4-й шахівниці виступала М. Рено-Шеврієр, єдина жінка серед 232 учасників Олімпіади. Її результат +0—5=2.

• ( ) - рахунок

Місце	Команда	Очки	КО	КПер	КНіч	КПор	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
25	Філіппіни	28½	17	7	3	1	(3)	(3)	(2)	(2)	(3)	(2½)	(3)	(3)	(2)	(1)	(4)
26	Індонезія	27½	17	7	3	1	(2½)	(2)	(3½)	(3½)	(1)	(2½)	(2½)	(2)	(3½)	(2½)	(2)
27	Монголія	27½	15	6	3	2	(3½)	(1)	(2)	(2½)	(2)	(1½)	(3)	(2)	(3)	(4)	(3)
28	Албанія	26½	15	7	1	3	(2½)	(2)	(½)	(3½)	(3)	(1½)	(3½)	(2½)	(1)	(4)	(2½)
29	Еквадор	26	15	5	5	1	(3)	(2)	(2)	(1½)	(2)	(2)	(2½)	(2½)	(2)	(4)	(2½)
30	Португалія	25	15	7	1	3	(3)	(3)	(2)	(½)	(2½)	(2½)	(½)	(1½)	(3)	(4)	(2½)
31	Франція	25	13	6	1	4	(1)	(3)	(2)	(1½)	(3½)	(3)	(1½)	(1½)	(2½)	(2½)	(3)
32	Італія	24	13	6	1	4	(1½)	(2½)	(2½)	(2½)	(2½)	(1½)	(1)	(4)	(2)	(1½)	(2½)
33	Бельгія	23½	12	5	2	4	(1½)	(3)	(2)	(2)	(1)	(2½)	(1)	(3)	(3)	(3)	(1½)
34	Туніс	21½	9	3	3	5	(1)	(4)	(2)	(2)	(1½)	(1)	(2)	(2½)	(2½)	(1½)	(1½)
35	Греція	20½	10	3	4	4	(2½)	(2)	(2)	(2)	(1½)	(2)	(3½)	(1)	(½)	(2½)	(1)
36	Болівія	19½	10	3	4	4	(1½)	(1)	(3)	(3)	(½)	(2)	(2)	(2½)	(2)	(0)	(2)
37	Монако	17½	5	2	1	8	(1)	(1½)	(1)	(3½)	(2½)	(1)	(2)	(1½)	(1)	(1½)	(1)
38	Ірландія	17	6	3	0	8	(3)	(1)	(1½)	(1)	(3)	(3)	(1½)	(1½)	(1½)	(0)	(0)
39	Мальта	14	3	1	1	9	(1)	(1)	(3½)	(½)	(1½)	(1½)	(2)	(0)	(1½)	(0)	(1½)
40	Ліван	8½	1	0	1	10	(½)	(0)	(½)	(½)	(1)	(2)	(½)	(1)	(1)	(0)	(1½)

Індивідуальні результати[ред. | ред. код]

9 листопада в урочистій обстановці відбулася церемонія нагородження переможців. П'ятий раз поспіль Кубок ФІДЕ було вручено команді СРСР, а членам команди — золоті медалі. Срібні медалі одержали американці, бронзові — югославські шахісти.

Призи за найкращі індивідуальні досягнення дістали Робач, Ботвинник, Керес, Тан Хоан Ліонг, Мягмарсурен, Смислов і Петросян. Останній став володарем спеціального приза за абсолютно найкращий результат XIV Олімпіади.

Джерела[ред. | ред. код]

• Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.
• OlimpBase [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шахова олімпіада 1960