Швейцарський варіант німецької мови — Вікіпедія

За назвою німецького населеного пункту Етлінген (Ötlingen) вулиця в Базелі названа Oetlingerstrasse

Швейцарський варіант німецької мови або літературна швейцарська німецька мова (нім. Schweizerhochdeutsch) — національний варіант німецької мови у Швейцарії, що має фонетичні, орфографічні, синтаксичні, лексичні особливості та відмінності від стандартної (літературної) німецької мови. У німецькому мовознавсті ці особливості прийнято називати гельвецизмами. Швейцарський варіант мови є письмовою мовою, тому його не слід плутати зі швейцарським діалектом (Schwizerdütsch, Schwiizertüütsch, Schwyzerdütsch).

Сфери застосування та статус[ред. | ред. код]

Швейцарський варіант німецької мови активно використовується в засобах масової інформації (щоденні газети, журнали), офіційному листуванні, інтернеті та багатьох інших сферах. Ця особливість зумовлює його міцні позиції у Швейцарії та робить неможливим його викорінення. Варіант німецької мови у Швейцарії використовується усно як мова спілкування та викладання, що також прищеплює та закріплює його норми серед швейцарців. Мова часто використовується в парламентах окремих кантонів, а також на слуханнях у суді, радіосповіщеннях, у траснпорті, зокрема на станціях під час оголошення маршрутів і часу їхного відправлення. Загалом швейцарська літературна мова поступається діалекту, який має ще сильніші позиції в усному мовленні.

Зазвичай швейцарці схильні розцінювати німецьку літературну мову як іноземну, виокремлюючи швейцарський варіант як самостійну мову. У цьому плані раціонально охоплювати весь швейцарський діалект цілком, при цьому розмежовуючи обидва поняття. Попри те, що німецька мова є однією з державних мов (поряд з італійською та французькою), у Швейцарії чітко розрізняють Schwyzerdütsch від Hochdeutsch у Німеччині. Таке ставлення характерно не тільки для малоосвіченого населення, що використовує національний варіант у більшості випадків, але й для високоосвічених та інтелігентних швейцарців. Проведені в Цюрихському університеті дослідження підтверджують, що більшість швейцарців вважає німецьку мову Німеччини нерідною.

Структура[ред. | ред. код]

У фонетиці швейцарського варіанту відсутній глухого твердопіднебінного фрикативного [ç] (ich-Laut), замість нього в буквосполученні ch вживається глухий язичковий фрикативний [χ] (ach-Laut). Серед інших особливостей: закритий довгий звук a, відкритий і довговимовний ä, інший наголос і різниця у висоті тону. Відсутність гортанної змички створює ефект зчеплення (схоже явище існує у французькій мові): так, guten Abend чи vereisen вимовляються не як guten | Abend і ver | eisen, а як gute-nAbend и ve-reisen.

Суттєві відмінності спостерігаються в лексичній будові швейцарського варіанту, причому слід звернути увагу на те, що зазначені слова та вирази (див. таблицю ліворуч) не є діалектними, йдеться саме про стандартні мовні вирази. Крім того, у лексиці швейцарців присутні галліцизми, як серед слів, так і висловів (таблиця праворуч).

Швейцарський варіант Німецька мова
Das Parlament tritt auf eine Vorlage ein Das Parlament beschließt, eine Vorlage zu behandeln
Anstösser Anlieger, Anrainer
Estrich Dachboden
Unterlagsboden Estrich
allenfalls eventuell
höchstens allenfalls, höchstens
Tram (das) Straßenbahn (die)
Peperoni Paprika
Peperoncini Peperoni
Renovation Renovierung
Ausbildner Ausbilder
Unterbruch Unterbrechung
Telefon Telefonat
parkieren parken
grillieren grillen
Pärke Parks
kehren wenden
wischen kehren
feucht aufnehmen wischen
retournieren zurückgeben
die Spargel, die Spargeln der Spargel, die Spargel
Zugsmitte Zugmitte
Die Äufnung (das Äufnen) eines Aktiva-Bestandes bzw. Guthabens Das Aufstocken (Mehren) eines Aktiva-Bestandes bzw. Guthabens
Um das Vorhaben zu finanzieren, wird ein Fonds geäufnet Um das Vorhaben zu finanzieren, wird ein Fonds eingerichtet
Lernender Auszubildender
Umschwung zugehöriges Grundstück rund um ein Gebäude
Führerausweis (офіційно)
Fahrausweis (у розмовному мовленні)
Führerschein
ein Auto einlösen ein Auto anmelden
Швейцарський варіант Німецька мова
Billett Fahrkarte, Eintrittskarte
Poulet Hühnerfleisch
Thon Thunfisch
Coiffeur Frisör
Cheminée offener Kamin
Velo Fahrrad
Kondukteur Schaffner
Trottoir Gehsteig
Glace чи Glacé Speiseeis
Perron (також Gleis) Bahnsteig
Pneu Auto-, Motorrad- чи Fahrradreifen
Panache Radler

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ulrich Ammon, Hans Bickel, Jakob Ebner u. a. Variantenwörterbuch des Deutschen. Die Standardsprache in Österreich, der Schweiz und Deutschland sowie in Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Südtirol. — Berlin : Walter de Gruyter, 2004. — ISBN 3-11-016575-9.
  • Kurt Meyer. Schweizer Wörterbuch. So sagen wir in der Schweiz. — Frauenfeld, 2006. — ISBN 3-7193-1382-4.
  • Hans Bickel, Christoph Landolt. Schweizerhochdeutsch. Wörterbuch der Standardsprache in der deutschen Schweiz. — Mannheim, Zürich : Dudenverlag, 2012. — ISBN 978-3-411-70417-0.
  • Sara Hägi, Joachim Scharloth. Ist Standarddeutsch für Deutschschweizer eine Fremdsprache? Untersuchungen zu einem Topos des sprachreflexiven Diskurses (нім.). Linguistik online. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
  • Joachim Scharloth. (2004). Zwischen Fremdsprache und nationaler Varietät. Untersuchungen zum Plurizentrizitätsbewusstsein der Deutschschweizer (нім.). Universität Zürich, Switzerland. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
  • Beat Siebenhaar. Das Verhältnis von Mundarten und Standardsprache in der deutschen Schweiz (PDF) (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2012. Процитовано 26 листопада 2011.
  • Beat Siebenhaar, Alfred Wyler. (1997). Dialekt und Hochsprache in der deutschsprachigen Schweiz (PDF) (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2012. Процитовано 26 листопада 2011.