Шемет Микола Михайлович — Вікіпедія

Микола Михайлович Шемет
Народився	1882(1882) Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	1917 або 1918
Країна	Російська імперія
Діяльність	Політик, публіцист
Alma mater	Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира
Партія	УНП
Конфесія	православний
Рід	Шемети-Кежгайли
Батько	Шемет Михайло Казимирович
Мати	Шемет (Кучерова) Наталія Григорівна
Родичі	брати Володимир, Сергій
Герб Лебідь

Микола Михайлович Шемет (нар. 1882, хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія — пом. 1917 або 1918) — український громадський та політичний діяч, журналіст. Один з засновників Української Народної Партії.

Микола Михайлович Шемет народився на хуторі Олександрівка Лубенського повіту Полтавської губернії в сім'ї військовослужбовця. Походив зі старовинного шляхецького роду Шеметів-Кежгайлів.

По закінченні Лубенської гімназії навчався на юридичному факультеті Київського університету.

У 1902 році Микола Шемет став одним із засновників Української народної партії^[1]. Був одним з найдіяльніших членів цієї партії. Політичні переслідування змушували його деякий час перебувати на еміграції у Швейцарії, Австрії, Франції. У Кракові познайомився із студентом В'ячеславом Липинським, з яким підтримував зв'язки до часів УНР. Видавав і перевозив нелегальну літературу зі Львова в Наддніпрянську Україну. Займався видавницькою діяльністю у Львові і Чернівцях, видавав журнал «Самостійна Україна». Разом з Миколою Міхновським надрукував першу Конституцію України.

У листопаді-грудні 1905 року разом із братом Володимиром видавав у Лубнах першу в Наддніпрянській Україні україномовну газету «Хлібороб». Був її офіційним редактором. Редакція мала своє обличчя, не приховувала й власну позицію. Зокрема, у замітці «Нашим ворогам» (ч.5 «Хлібороб»), де дається відповідь на лайливі рецензії «Кієвляніна» і «Кієвских откліков» щодо виходу перших чисел «Хлібороба», редакція якого гідно відповідала, що бореться «за такий лад на Україні, який повинен задовольнити потреби, як українського, так і інших народів, на Україні сущих». Вона заявляла, що видавці «ніколи не вважали можливим замовчувати, або перекручувати справдішні нічим не підкрашені відносини, якої б то не було частини російського суспільства до українства…». видавці намагалися бути щирими перед громадою і читачам це подобалося. Наклад розходився досить швидко. Принаймні, вже третє число сповіщало, що попередніх чисел у продажі немає. Доля «Хлібороба» була передбачуваною, після виходу 5 чисел влада його закрила. У 1906 році в Єкатеринославі Микола Михайлович видавав збірник «Запоріжжя».

Навчаючись у Київському університеті, Микола перебував під постійним наглядом поліції і врешті був притягнений до кримінальної відповідальності наприкінці 1906 року за незаконне зберігання заборонених видань.^[2] Притягувався також військово-польовим судом у справі організації військового повстання у Лубнах. У 1909 році був виправданий при перегляді справи Лубенським судом. Адвокатом на суді був Микола Міхновський^[3].

Джерела подають різні дати смерті, хоча підтверджують покінчення життя самогубством. За однією версією він загинув наприкінці 1917 року.^[4] А за спогадами генерала Всеволода Петріва, це сталося у березні 1918 року. ^[5]

• У Полтаві існує провулок «Братів Шеметів»^[6].
• У Лубнах є вулиця «Братів Шеметів»
• Академічний ліцей у Лубнах носить ім'я братів Шеметів.^[7]
• В Києві у Голосіївському районі є Вулиця Братів Шеметів.

• Осташко Т. С. Шемет Микола Михайлович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 627. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Шемет, Микола Михайлович [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] на histpol.pl.ua
• Формування Української демократично-хліборобської партії IHM та Української партії соціалістів-самостійників [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] на history-poltava.org.ua

Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.