French
DeutschШеньчжоу-9 — Вікіпедія
| Шеньчжоу-9 | |
 | |
| Попередник | Шеньчжоу-8 |
|---|---|
| Наступник | Шеньчжоу-10 |
| Початкова точка маршруту | Цзюцюань[1] |
| Корабель | Шеньчжоу |
| Ракета-носій | Long March 2Fd[1] |
| Оператор | China Aerospace Science and Technology Corporationd |
| Член екіпажу | Цзин Хайпенd, Лю Ванd і Лю Ян (космонавтка) |
| Дата запуску космічного апарату за UTC | 16 червня 2012[1] |
| Дата приземлення космічного апарата | 29 червня 2012 |
| Тип орбіти | низька навколоземна орбіта |
 Шеньчжоу-9 у Вікісховищі | |
Шеньчжоу-9 (кит. 神舟九号) — четвертий пілотований космічний корабель КНР. Запущений 16 червня та повернувся на Землю 29 червня 2012 року. Другий за рахунком із серії кораблів, котрі обладнані стикувальним вузлом. Екіпаж корабля складається з трьох чоловік. Вперше в китайській космонавтиці в польоті бере участь жінка-тайконавт, тайконавт здійснює 2-й політ, проведено пілотоване стикування, продовжено формування пілотованого комплексу і здійснено доставку і повернення вантажів для національної космічної станції[2][3].
Екіпаж[ред. | ред. код]
- Цзін Хайпен (2-й політ) — командир екіпажу.
- Лю Ян — дослідник, перша жінка-космонавт Китаю.
- Лю Ван — пілот.
Місія[ред. | ред. код]
Головна мета запуску «Шеньчжоу-9» — здійснити стикування з космічним модулем (станцією) «Тяньгун-1». Стикування з «Тяньгун-1» передбачене в автоматичному і ручному режимах (друге стикування здійснюватиметься пілотом корабля «Шеньчжоу-9»), в продовження відпрацювання технології стикування, раніше вперше здійсненої безпілотним кораблем «Шеньчжоу-8».
Політ[ред. | ред. код]
16 червня в 18:37 за пекінським часом пілотований корабель був запущений з космодрому Цзюцюань. На космодромі при старті присутній спікер парламенту (ВЗНП) У Банго.
Китайський космічний корабель «Шеньчжоу-9» в 6:07:05 UTC (10:07:05 за київським часом) зробив автоматичне стикування із орбітальною станцією «Тяньгун-1». Після першого стикування всі 3 члени екіпажу «Шеньчжоу-9» перейшли в орбітальний модуль, де протягом більше 10 днів проводили наукові та технологічні експерименти, в тому числі медико-біологічні, за які відповідає жінка-тайконавт.
24 червня в 3:09 UTC (6:09 за київським часом) космічний корабель «Шеньчжоу-9» відстикувався від модуля «Тяньгун-1» і відійшов від нього на 300 м. Потім корабель знову наблизився до модуля на відстань 140 м. Подальше зближення велося в ручному режимі. Керував кораблем Лю Ван. У 4:48 UTC (8:48 мск) корабель знову торкнувся модуля.
29 червня «Шеньчжоу-9» відстикувався від модуля «Тяньгун-1» і того ж дня успішно приземлився у заданому районі в Монголії.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Також 16 червня (1963 року) на кораблі «Восток-6» стартувала перша радянська жінка-космонавт Валентина Терешкова.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- ↑ Китай запустил в космос «Шэньчжоу-9» с первой женщиной-тайконавтом. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
- ↑ В Китае произведен успешный запуск космического корабля «Шэньчжоу-9». Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шеньчжоу-9 |
- http://russian.news.cn/szjh/index.htm [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||
