French
DeutschШиманський Павло — Вікіпедія
| Шиманський Павло | |
|---|---|
| пол. Paweł Szymański | |
 Портрет о. Павла Шиманського | |
| Основні відомості | |
| Народження | 26 серпня 1782 м. Орховек,  Річ Посполита, нині село в ґміні Володава, Володавського повіту, Люблінського воєводства,  Польща |
| Альма-матер: | Віденський університет |
| Заклад: | Варшавський університет, Холмська греко-католицька семінарія |
| Конфесія: | греко-католик |
| Смерть: | 3 грудня 1852 (70 років) |
| с. Добратичі, нині ґміна Кодень, Більський повіт, Люблінське воєводство, Польща | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | священик, богослов |
| Основні інтереси: | богослов'я, історія, право, літургіка |
| Звання: | професор |
| Ступінь: | доктор богослов'я |
 Шиманський Павло у Вікісховищі | |
Шиманський Павло (пол. Paweł Szymański; 26 серпня 1782, Орховек — 3 грудня 1852, Добратичі, нині Ґміна Кодень, Більського повіту Люблінського воєводства) — церковний діяч, прелат і декан греко-католицької капітули в Холмі, професор і декан богословського факультету Варшавського університету.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Орховек (тепер село) біля Володави в сім'ї місцевого греко-католицького священика о. Андрія Шиманського і його дружини Домініки зі Снітків. Батьки походили зі священичих родин, які у XVIII—XIX століттях дали Греко-Католицькій Церкві на Підляшші і Холмщині кільканадцять священиків[1].
Навчався в Білій (тепер Біла Підляська), Янові Підляському, Замості та Відні, де 15 березня 1807 року в церкві святої Варвари отримав священиче рукоположення. 15 грудня 1809 року на богословському факультеті Віденського університету захистив докторат з богослов'я[2].
В 1810—1817 роках був професором відновленої Холмської семінарії, де зреформував навчальну програму (за зразок взяв програму для римо-католицьких семінарій в Польщі). У 1817 році став професором богословського відділу Варшавського університету, а в 1818 році обраний деканом (цю посаду займав аж до ліквідації університету після Листопадового повстання). Був професором Головної семінарії, а згодом — у 1837—1841 роках — Римо-Католицької духовної академії у Варшаві; викладав різні предмети, пов'язані з біблістикою[1].
Від 1825 року був прелатом-деканом греко-католицької катедральної капітули в Холмі (був другим прелатом капітули після архіпресвітера). Двічі капітула обирала його кандидатом на єпископа: ординарія в 1828 році (другий з-поміж трьох кандидатів) і єпископа-помічника в 1841 році (перший в списку). Був речником єпархіального духовенства, оборонцем прав Церкви, автором праць з історії, права, літургіки, меморіалів у обороні прав єпархіального духовенства в спорі з василіянами (1810), проти задумів відірвання Холмської єпархії від Галицької митрополії (1828) і планів царського уряду русифікувати унійний обряд в єпархії (1836)[1].
За підтримку холмського єпископа Филипа Феліціяана Шумборського, який виступав проти знесення унії царською владою, в 1841 році був звільнений з Академії і примусово відправлений пенсію. Останні роки провів у свого брата о. Івана Шиманського (1786—1869), греко-католицького пароха в Добратичах, де й помер 3 грудня 1852 року. У 1856 році завдяки старанням брата і жителів Підляшшя на могилі о. Шиманського був поставлений пам'ятник, який досі стоїть на православному (колись греко-католицькому) цвинтарі в Добратичах. Свою багату нумізматичну збірку записав на фонд вдів і сиріт по священиках Холмської єпархії, а бібліотеку — Холмській греко-католицькій семінарії[1].
Твори[ред. | ред. код]
- Kazanie na przeniesienie cudownego obrazu Nayświętszéy Maryi Panny z kaplicy Bazyliańskiey do Katedry w Chełmie dnia 13/1 października 1825 roku miane [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] (1826)
- Kazanie na academiczną uroczystość św. Jana Kantego miane dnia 22 Października 1837 r. w kościele XX. Franciszkanów w Warszawie przez … prałata, dziekana kapituły chełmskiej, doktora św. teologii prof. w akademii duchownej rz. kat. (Warszawa, 1838)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Diakon Piotr Siwicki. Unici.pl - Ks. Paweł Szymański (1782-1852) - wprowadzenie. unici.pl. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 246.
- ↑ Bibliografia Estreichera | Bibliografia XIX wieku. www.estreicher.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- O Kościele greckokatolickim, a może nie tylko? Ks. Paweł Szymański (1782—1852) [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Ruthenus.blogspot.com, 16 березня 2011 (пол.)
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
